Життя вирує, люди поспішають у своїх справах
Київ у всі часи зачаровував своїм неповторним колоритом та особливою енергетикою. Один з найвидатніших фотографів Швеції ХХ століття Георг Одднер сфотографував столицю у 1966 році.
За допомогою свого об’єктива він зафіксував та передав атмосферу життя міста та її мешканців того часу. Старі фото було опубліковано у телеграм-каналі “Київ, жива історія”.
Унікальні кадри з архіву Георгія Одднера дають нам можливість поглянути на Київ 58 років тому. Ми бачимо його не лише як велике місто з величними архітектурними пам’ятками, але і як місце, де вирує життя, де люди поспішають у своїх справах, де панує атмосфера єднання та оптимізму.
“Є в реальності елемент поетичності, його я хочу вловити”, — одного разу сказав фотограф.
Георг Одднер (17 жовтня 1923 — 7 жовтня 2007) — шведський фотограф, який здобув визнання як один з найвидатніших майстрів фотографії XX століття.
У 1940-х роках захопився фотографією, працюючи джазовим музикантом і паралельно вивчаючи рекламу. Перші кроки у фотосфері зробив завдяки співпраці з Джоном Меліном, артдиректор одного з найвідоміших рекламних агентств Скандинавії.
Згодом Одднер зосередився на фоторепортажах, подорожуючи світом і документуючи життя людей у різних країнах. Його роботи публікувалися у найпрестижніших світових виданнях, таких як National Geographic, Life, Time.
Нагадаємо, що в мережі було опубліковано унікальну кінохроніку 1963 року, на якій можна побачити перші турнікети на станції метро “Хрещатик” та реакцію на них пасажирів.
Автоматичні турнікети приймали 5-ти копійчані монети та значно прискорювали процес оплати проїзду. Завдяки впровадженню “технологічної новинки” кількість паперових квитків почала різко знижуватися, а черги на вході до підземки стали набагато меншими.
Раніше “Телеграф” розповідав про те, як виглядав культовий київський ресторан “Метро” на 1,5 тисячі відвідувачів. Тут завжди було галасливо та багатолюдно, а кияни часто призначали зустрічі саме біля ресторану “Метро”, бо його знав кожен мешканець столиці. Родзинкою ж закладу було те, що у великій залі закладу проходили виступи “вар’єте”.