4.6 C
Kyiv
Четвер, 29 Лютого, 2024

морпіхи показали звільнене Нескучне та Времівку поруч
(www.radiosvoboda.org)

Найпопулярніше

Тіла російських військових обабіч дороги, від яких вже лишились самі скелети, зруйновані будинки, понівечений музей і канонада, що не вщухає – це села Нескучне та Времівка на півдні Донеччини після того, як ЗСУ відтіснили звідси російські війська.

Бійці 35-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ звільнили найбільшу станом на середину червня ділянку, зокрема і Нескучне. А від Времівки – відсунути лінію фронту. Частину деокупованої території морпіхи показали кореспонденту Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) Роману Пагуличу.

Український прапор на зруйнованій будівлі у Нескучному після звільнення бійцями ЗСУ, 13 червня 2023 року

Кінець Времівського виступу

На півдні Донецької області підрозділи 35-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ у середині червня просунулися на понад 6 км вздовж річки Мокрі Яли і «зрізали» так званий Времівський виступ. Завдяки цьому під контроль України повернулися села Нескучне, Сторожове та Макарівка, які Росія окупувала наприкінці весни 2022-го.

Времівка – село поруч з Нескучним. Однак його військам РФ не вдалось його захопити: навесні минулого року ЗСУ вдалося стримати наступ на цій ділянці, і лінія фронту вигнулася – так і утворився Времівський виступ.

На заході крайня точка вступу була недалеко від Гуляйполя на Запоріжжі, на сході – поруч з Вугледаром. Прорив морпіхів дозволив «зрізати» виступ та вирівняти лінію фронту. І звільнити три села, а також відсунути бої від Времівки, яка потерпала від обстрілів.

Дивіться репортаж із Времівки і Нескучного тут:

До початку наступальних дій ЗСУ у червні, зокрема і 35-ї бригади, селом проходила лінія розмежування. Побиті будинки, дорога у вирвах від снарядів, деякі з яких так і стирчать з землі, похилені стовпи і зрізані обстрілами дерева – так зараз виглядає Времівка.

Коли журналісти Донбас Реалії проїжджали околицею села, бійці, які супроводжували, не могли сказати – чи на момент наступу ця частина була підконтрольною Україні. Але тут прямо біля спаленої машини два тіла російських військових. Навіть вже не тіла – вони лежать так давно, що лишились самі скелети. Оскільки їх ніхто не витягав, найімовірніше, саме ця частина дороги була або «сірою зоною», або непідконтрольною.

Згоріла машина, поруч – два тіла російських військових, від яких вже лишилися самі скелети. Времівка, 17 червня 2023 року

Згоріла машина, поруч – два тіла російських військових, від яких вже лишилися самі скелети. Времівка, 17 червня 2023 року

На цій вулиці все максимально поруйновано. Канонада не вщухає: постійно та інтенсивно працює артилерія. Правда, вже без багатьох «прильотів» – лінія фронту посунулась. Місцевий житель розповідає, що вулицею, де він жив, проходила «нульова лінія» – тобто лінія зіткнення.

«Там отак земля ходила і отак ходила (показує руками вгору та розводить в сторону – ред.). А потім жінка доглядала бабулю, перейшов сюди, тобто ми зараз живемо разом», – розповідає чоловік.

Читайте також: «Готові були рвати противників на шмаття». Як морпіхи ЗСУ прорвали оборону РФ на півдні Донеччини – кадри з поля бою

Жінчина мати, каже, померла після інсульту – їй було 92 роки. Ховати довелось перед двором будинку, куди перейшли зі свого дому через обстріли.

«На кладовищі, казали, що заміновано. Тому хотіли там в городі поховати – дуже стріляли. І от ховали отут, вирили. Ну, будем перезаховувати», – пояснює він.

Далі від околиці Времівки розташовані Нескучне, Сторожове і Макарівка. Ці три села, включно із цією колишньою «сірою зоною», звільнили українські військові протягом останніх тижнів.

Нескучне: знищене, але вільне

Наступний пункт – Нескучне. Там серед інших понищених будинків морпіхи показують знищений музей драматурга та режисера Володимира Немировича-Данченка.

«Кажуть, що вони його ще й трошки замародерили. Якщо це було під ними (росіянами – ред.) – то ясно, що вони за цей рік, як то кажуть, винесли що могли», – розповідає пресофіцер 35-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ Сергій.

Окрім музею тут цілий комплекс багатоповерхових будівель, які часто використовують військові для розміщення особового складу. Враховуючи, що це колишня лінія розмежування, а насправді територія, на якій перебували російські військові, що це був початковий рубіж наступу.

Зруйнований будинок у звільненому Нескучному, 13 червня 2023 року

Зруйнований будинок у звільненому Нескучному, 13 червня 2023 року

Немає впевненості, що хтось пройшовся по цих будівлях і перевірив їх на вибухівку та розтяжки. Тому морпіхи не радять сходити з твердих стежок. Хоча навіть і на них ще є окремі міни.

Чутно, як працює артилерія активно-реактивными снарядами – вони по собі залишають звук шуршання. Його створює запуск реактивного двигуна, який запускається після того, як снаряд виходить зі ствола – так боєприпас летить на більшу дальність. Дерева тут всюди зрізані прильотами боєприпасів.

Як кажуть військові – у Нескучному був санаторій, був музей і точно була база, де знаходились або розквартировувались російські військові, тут є щонайменше одне авто з буквою Z. Багато залишків боєприпасів.

Відновлення поки не буде – лінія фронту від Времівки та Нескучного досі близько.

Український військовий йде поблизу звільненого Нескучного, 13 червня 2023 року

Український військовий йде поблизу звільненого Нескучного, 13 червня 2023 року

Що відбувається на фронті

У червні Збройні сили України звільнили на півдні Донеччині села Макарівка, Нескучне, Благодатне та Сторожове, а в Запорізькій області – села Новодарівка, Левадне, Лобкове та П’ятихатки.

20 червня заступниця міністра оборони Ганна Маляр заявила, що наступ українських військ на півдні триває за планом, є «певні просування», але «тривають запеклі бої». Наступного дня, 21 червня, вона повідомила про «масштабний наступ» військ РФ на Лиманському та Бахмутському напрямках, який українським військовим вдається стримувати.

Також Маляр зазначила, що Сили оборони України продовжують наступальні дії на Мелітопольському та Бердянському напрямках – протягом минулої доби мали частковий успіх, закріплювались на досягнутих рубежах та вирівнювали лінію фронту.

Читайте також: «Розбили повністю»: танкісти на «трофеях» прорвали російські позиції під Бахмутом

Повідомлення про перехід українських військ у наступ з’явилися на початку червня. Українська сторона офіційно не повідомляла про перехід у наступ. Понад те, у Міноборони України раніше прямо зазначали, що про контрнаступ не оголошуватимуть публічно.

Президент Франції Емманюель Макрон 12 червня на спільній пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцем і президентом Польщі Анджеєм Дудою в Єлисейському палаці заявив, що «український контрнаступ почався кілька днів тому». І додав, що наступ «планується розгорнути протягом кількох тижнів, якщо не місяців».

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря.

ООН станом на 18 червня підтвердила загибель 9 083 і поранення 15 779 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.

Радіо Свобода

Останні новини