Столична влада у перший день серпня неабияк спантеличила киян. У КМДА вирішили, що необхідно зупиняти весь наземний громадський транспорт під час повітряної тривоги. Коли лунатиме сирена, людям доведеться виходити з тролейбусів та маршруток і бігти до найближчого укриття. Як це виглядатиме і до чого призведе – дізнавався “Апостроф”.
Гроші повернуть
Рішення Ради оборони міста Києва ухвалено 1 серпня. Відтак під час повітряної тривоги рух транспорту повинен зупинятися.
“Зараз ми вийшли на постійну планову роботу. Але ж кількість прильотів і ракетно-бомбових ударів не зменшується, тому ми доводимо це до логічної форми. “Київпастранс” не міг самостійно ухвалити таке рішення. Ми йому допомогли”, – говорить “Апострофу” директор Департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук.
Чому дійшли до такого рішення? Бо було дуже дивно спостерігати за наземним транспортом, який курсує під час повітряної тривоги.
“Ми проводили розмови з населенням. У нас є інтерактивна карта. І коли ви використовуєте міський транспорт, краще знати, які захисні споруди знаходяться на цьому маршруті”, – додав Роман Ткачук.
Як це відбувається на практиці? Громадський транспорт має зупинитися на зупинці. Люди повинні вийти й обрати захисну споруду, що знаходиться поряд із зупинкою. Це може бути підземний перехід, підземний паркінг, підвальне приміщення, станція метрополітену.
У КМДА “Апострофу” сказали, що за необхідності інформацію про захисні споруди розмістять на зупинках.
“Всі сховища подвійного призначення передбачені для захисту будь-якого мешканця на території нашого міста. Де б ви не зупинились, ви зможете знайти захисну споруду. Інша справа – що вона може бути зачинена з ініціативи балансоутримувача”, – говорить Роман Ткачук.
Якщо сховище зачинене, чиновник рекомендує телефонувати на 15-51 і обіцяє миттєву реакцію.
“Навіть якщо під час тривоги буде зачинене якесь сховище, я готовий направити туди рятувальників разом із поліцією, щоб вони примусово його відчинили”, – наголосив Роман Трачук.
У КМДА сказали, що пасажири комунального наземного транспорту не муситимуть платити за проїзд знову після того, як небезпека минула. Після відбою тривоги водій чекатиме на пасажирів впродовж 10 хвилин. Хто не встигне, може поїхати наступним рейсом.
Крім того, чиновники радять планувати свій день так, щоб встигати дістатись додому перед тим, як почнеться комендантська година. Бо якщо тривога розпочнеться пізнім вечором, доведеться ночувати в укритті, адже таксі в комендантську годину теж не їздить.
Удар по економіці
Приватні перевізники відмовились коментувати це рішення, зазначивши, що наразі немає часу розбиратися у цьому питанні. А ось транспортний експерт Дмитро Беспалов вважає, що таке рішення дорого коштуватиме економіці. Адже громадський транспорт – це фактично кров і судини економіки.
“Дві третини людей в Києві (принаймні такі цифри були до війни) користувались громадським транспортом, а не індивідуальним. 70% пасажиропотоків перевозилось громадським транспортом в основному завдяки метрополітену, який бере основне навантаження на себе. І зупиняти таку кількість людей, фактично не даючи їм можливості доїхати – це фактично зупиняти економіку. Оцінювати економічні втрати від такого рішення я навіть не берусь – вони будуть колосальні”, – говорить “Апострофу” Дмитро Беспалов.
При цьому безпека людей врахована лише номінально, адже до бомбосховища ще треба добігти.
“Ті, хто ухвалює це рішення, мабуть обґрунтовують їх безпекою людей. Тобто бог з ними, з економічними втратами, недовиробленим ВВП, навіть чимось іншим більш серйознішим, але ми типу рятуємо людей. Але мені здається, тут ця історія не працює, – вважає Дмитро Беспалов. – Я себе ставлю на місце людини, яка опинилась посеред міста, на півдорозі кудись. Людині потрібно кудись бігти, йти, щось робити. У кого є гроші – викликають таксі. У кого немає – піде пішки. Хтось може поїде на велосипеді”.
Таке рішення, на думку експерта, не про безпеку, а проти людей, які або виїдуть з країни, або знову пересядуть за кермо авто.
Ви хочете, щоб нас повбивали?
А от кияни на звістку реагують бурхливо – особливо ті, хто постійно користується транспортом.
“Що за маячню вигадали на шостому місяці війни! А якщо укриття далеко? Де їх шукати? На зупинках будуть якісь вказівники чи мапи? А якщо до комендантської години 30 хвилин залишилося? На зупинці ночувати? Оце аби щось вирішити, нібито для безпеки людей. А насправді ще гірше робите”, – пише під постом КМДА Ольга Мулько.
“Це робиться, щоб усіх нас повбивали!? Де в нас облаштовані укриття? Хіба захищені зупинки? Людям просто виходити і робити що? За більш ніж п’ять місяців нічого не облаштували. Під час останнього обстрілу Києва в підвал школи не можна було потрапити, бо було закрито, ключі шукали 40 хвилин! То про що ми говоримо взагалі?” – скаржиться Анна Хілініченко.
“Не бачу сенсу, від слова загалі. Ескалації конфлікту, дякувати богу, не має. І навіть якщо вона б була.. Небезпека обстрілу така ж сама. Тобто на безпеку людей це рішення не впливає. А ось на робочі процеси і мобільність людей це матиме згубний характер. Вважаю, що це все нелогічно І не бачу жодного сенсу”, – говорить “Апострофу” мешканець Києва Максим.
“Думаю, це занадто. Бо це паралізує місто. Це дуже незручно, бо люди ледве витримують (зупинки в) метро. Наприклад, в кіно під час повітряної тривоги пропонують спускатись у підвал. Мені здається, у людини повинен бути вибір”, – говорить мешканець Києва Арсеній.
Мешканці столиці сподіваються, що це рішення скасують через його практичну непридатність.