Нещодавно Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило список найманців з Сирії, яких РФ набрала для участі у війні проти України. Загалом у списку фігурує 141 прізвище. Проте на боці росіян проти України воюють не лише сирійці, але й громадяни країн Африки та СНД, Непалу, Куби. Що ці люди забули в нашій країні, з’ясовував “Апостроф”.
Законодавство РФ допускає можливість служби іноземців в армії. Основний стимул — швидке отримання російського громадянства. Відповідний закон, що дозволяє іноземцям служити в армії, діє з 1998 року.
Читайте: Ім’я їм – Легіон: як іноземці за Україну воюють
З початком широкомасштабного вторгнення умови були спрощені – так, у вересні 2022 року Путін підписав указ про спрощене отримання громадянства РФ за річний контракт на службу в армії. Від іноземців більше не вимагатимуть посвідки на проживання, пʼяти років життя в Росії або трирічної служби за контрактом.
А в січні 2024 року закон був ще раз змінений і тепер громадянство даватимуть тим, хто підписав контракт на службу в армії або у “військових формуваннях” щонайменше на рік. Крім самих військовослужбовців, громадянство можуть отримати й члени їхніх сімей — дружини (чоловік), діти та батьки. Звісно все це призвело до значного припливу іноземців, передусім громадян країн колишнього СРСР.
До 2022 року
Перші іноземці почали воювати проти України ще на початку 2014 року після окупації Криму. Вже тоді в лавах “місцевого ополчення” були помічені бойовики, які носили шеврони та розпізнавальні знаки різних країн. Насамперед це були серби, які сформували загін “Йован Шевич”. Останні відомості щодо їхньої участі у війні з’являлися в російських ЗМІ у січні 2024 року. Йшлося про те, що у складі так званого “добровольчого батальйону ім. Судоплатова” (формується на окупованій території Запорізької області) воює декілька сербів та македонців.
Найбільш “розкрученим” персонажем був – “снайпер” Деян Берич. На початку 1990-х він служив у регулярній армії Мілошевича. Тікаючи від боргів, Деян опинився у Росії, де був завербований російськими спецслужбами та поїхав у Крим. Наприкінці лютого 2014 року став одним із дванадцятьох бойовиків так званої розвідувальної групи “самооборони Севастополя” “Північний вітер”. Після закінчення “кримської” фази російської агресії проти України разом з іншими найманцями потрапив на Донбас, де почалася його “служба” в одному з російських окупаційних корпусів — так званій “армії ДНР”. Воював в Авдіївській промзоні, на Маріупольському напрямку, в донецькому аеропорту. Дослужився до “капітана” та одержав “паспорт громадянина ДНР”.
Деян Берич
З розгортанням бойових дій в Донецькій та Луганській областях навесні і влітку 2014 року всі іноземці перемістилися туди, причому їх стало значно більше – місцеві не дуже розуміли чому та за що вони повинні воювати. А тут “серби-братушки”, бойовики з окупованої Абхазії та Осетії, просякнуті ідеями “русского міра” та ще й з бойовим досвідом, який вони отримали на різних війнах. Пізніше підтягнулись й різні європейські неадеквати різноманітного політичного спрямування. Тут й поляки з польської національної більшовицької організації “Фаланга”, й французькі та іспанські комуністи.
Щоправда, для формування повноцінних підрозділів людей банально не вистачало й фактично єдиним підрозділом став “Батальйон “П’ятнашка”, сформований у червні 2014 року з 15 бойовиків, які приїхали в Донецьк воювати за РФ з Абхазії. Бойовики брали участь у боях у Донецькому аеропорту, під Іловайськом, Савур-Могилою, Мар’їнкою та Дебальцеве. Вони відрізнялись вкрай жорстоким відношенням до полонених українських військових. З початку вторгнення Росії в Україну у 2022 році “П’ятнашка” бере участь у боях на Авдіївському напрямку.
Засуджений в РФ командир батальйону “П’ятнашка” Ахра Авідзба
Після 2022 року
Після початку широкомасштабного вторгнення, а особливо після величезних втрат 2022 року, в російській армії виник дефіцит особового складу. Його почали вирішувати зокрема й шляхом широкого залучення іноземних громадян. Найбільшу групу бойовиків, які воюють на фронті, складають громадяни пострадянських країн.
Так, восени 2023 року міністр внутрішніх справ Таджикистану Рамазон Рахімзода заявив, що близько 100 громадян Таджикистану, які відбували покарання у російських в’язницях, були відправлені на війну до України. Деякі з них потрапили в Україну, служачи у лавах російської армії. Інша частина – це мігранти, які погодилися підписати контракти з міноборони РФ в обмін на обіцянку високої зарплати та інших пільг, зокрема отримання громадянства РФ. Третя частина – це таджицькі ув’язнені російських в’язниць, які в обмін на обіцянку швидкого звільнення погодилися підписати контракт із ПВК “Вагнер” чи міноборони РФ.
Вербування в збройні сили Росії відбувається безпосередньо на території Узбекистану, Таджикистану та Киргизстану. У цих країнах функціонує фірма з рекрутингу трудових кадрів для Росії “Мерос”. За деякими розрахунками станом на грудень 2023 року з 254 іноземних громадян, які загинули в Україні у складі проросійських сил, найбільше вихідців з Узбекистану (61 підтверджений загиблий) та Таджикистану (60 осіб). Відомо також про кілька десятків загиблих з Казахстану, Білорусі та Киргизстану. Проте географія вербування не обмежується лише пострадянськими країнами.
Найбільш відомими стали непальці та кубинці. За даними міграційної влади Непалу, з лютого 2022 року до Росії вирушили 1729 громадян країни — за студентськими та робочими візами. За оцінками посла Непалу в Росії Мілана Раджа Туладхара, Москва змогла залучити до своїх воєнізованих структур від 150 до 200 непальців.
Іноземні найманці в російській армії
Наприкінці травня 2023 року російські ЗМІ повідомляли, що кілька кубинських громадян, які проживали в Рязані, підписали контракти з міноборони Росії та вирушили воювати до України.
В грудні 2023 року радіостанція “Кульміє” з Могадішо повідомила, що щонайменше вісім громадян Сомалі були насильно завербовані до російської армії для участі у бойових діях в Україні. А вже 11 січня 2024 року українські військові виклали фото полоненого під час боїв біля Марʼїнки громадянина цієї країни рядового Мохамеда Аділа. До речі він засвідчив про перебування в складі його батальйону ще щонайменше трьох військовослужбовців, котрі є громадянами Індії.
Таким чином кількість іноземних громадян в лавах російської армії невпинно зростає й буде зростати, оскільки Кремль в такий спосіб намагається уникнути чергової хвилі мобілізації, яка може підірвати “стабільність” росіянського суспільства зсередини.
Читайте: Африканці на службі у росіян: як найманці розстрілюють загороджувальні загони та здають свої позиції