Фільм Барбі американки Ґрети Ґервіґ став справжнім феноменом минулого літа, перевершивши Оппенгеймера Крістофера Нолана у промокампанії. Різні Барбі-маски у соцмережах, люди у рожевому у кінотеатрах, застосунки, які перетворюють вас на Барбі. Це не інакше, як справжня Барбі-лихоманка.
Пізніше фільм здобув вісім нагород Американської кіноакадемії, зокрема за найкращий фільм, найкращий адаптований сценарій, найкращу жіночу та чоловічу роль другого плану.
Зараз дивляться
Сценарій до картини написали Ґрета Ґервіґ та її чоловік, режисер Ноа Баумбах, відомий, серед іншого, за фільмом Шлюбна історія. Вони створили поверхневу, сповнену сексизму байку з претензією на фемінізм.
Хоча з точки зору фанатів фільму та касових зборів, які сягають майже 1,5 мільярда доларів, – фільм геніальний. І, якщо оцінювати його за таким мірилом, то сьома частина Форсажу – це кіношедевр, адже перевершив Барбі у прокаті на $70 млн.
Сюжет фільму Барбі
Стрічка розпочинається зі сцени, яка пародіює фільм Стенлі Кубрика 2001: Космічна Одіссея. Маленькі дівчатка бавляться із ляльками та чайними сервізами, але коли стикаються з велетенською Барбі, то трощать свої іграшки.
Далі глядач опиняється у Барбіленді, де стереотипна Барбі (Марго Роббі) живе з іншими варіаціями Барбі, такими як лікар Барбі, астронавт Барбі, президент Барбі тощо. Верховний суд також складається з Барбі.
Барбіленд – це суспільство з матріархальним устроєм, що просякнуте максимальною кількістю рожевого кольору, включно з будівлею Білого дому. У цьому ляльковому світі всі жінки впевнені у собі та успішні, тоді як Кен (Раян Гослінг) та інші варіації Кенів – такі собі ледарі на пляжі з фальшивим піском та хвилями.
В якийсь момент стереотипну Барбі охоплюють думки про смерть, а її стопи стають пласкими. Тоді вона звертається до дивакуватої Барбі (Кейт МакКіннон) із зачіскою, як у панка, та розчепіреними ногами. Та каже, що Барбі має знайти дівчинку, яка грається з нею у реальному світі і що саме це є джерелом проблеми.
Разом з Кеном Барбі вирушає в реальний світ і опиняється в Лос-Анджелесі. Вона знаходить свою власницю Сашу (Аріана Грінблатт) та її матір Глорію (Америка Феррера), яка, як з’ясовується, є істинною причиною зміни Барбі.
Згодом Барбі опиняється у компанії Mattel, яка є творцем цієї ляльки, а Кен досліджує та надихається патріархатом у сучасному світі. Тоді керівництво компанії незрозуміло чому намагається повернути Барбі назад у коробку, а Кен незрозуміло як перетворює Барбіленд на Кенленд. Після цього всі Барбі опиняються на другорядних ролях.
Стереотипна Барбі повертається у свій ляльковий світ разом із Сашею та Глорією та намагається перепрограмувати інших Барбі. Також вона зустрічається із духом засновниці Mattel та ляльки барбі Рут Гендлер.
Рецензія на фільм Барбі
Ода фемінізму дещо абсурдно сприймається у цьому фільмі, адже десятиліттями лялька Барбі ототожнювалася з продуктовим споживацтвом, прикладом об’єктивації та нереалістично заданими стандартами краси.
Художньо-постановча частина фільму на початку, коли творці знайомлять глядачів із Барбілендом, справді ефектна та працює, допоки герої не потрапляють у реальний світ.
У ньому зникають дотепні жарти, а фільм перетворюється на дешеву комедію, де всі чоловіки, починаючи від гендиректора Mattel, – ідіоти. Зображення гендиректора – це взагалі якась пародія, хоча його втілив чудовий актор комедійного амплуа Вілл Фаррелл.
Можливо, фільм мав би більше сенсу, якби проштовхував ідею рівності жінок та чоловіків, а не те, що одні кращі за інших. Такий сценарій замість сатири чи повчальних мотивів просуває сексистські наративи. Ви можете мати феміністичні погляди, і це добре, але від цього фільму тхнутиме сексизмом.
Це простежується у сприйнятті реального світу ляльками. Для Барбі він ідейний та наштовхує на розуміння, що таке бути жінкою, тоді як Кен приймає патріархальний устрій з усією токсичною маскулінністю, яка у фільмі Ґервіґ полягає у питті пива та розгляданні жінок як сексуальних об’єктів. Враховуючи, що у Кена немає геніталій, така тестостеронна поведінка персонажа – загадка.
Важко не порівнювати цю стрічку з Оппенгеймером, адже обидві вийшли у прокат одночасно та породили мем Барбігеймер. І з огляду на комерцію, фільм про ляльок, без сумніву, менш тривожний. Що б обрали ви – двогодинну картину про ляльку чи тригодинний байопік про творця ядерної бомби? Так вже склалося, що люди здебільшого ходять до кінотеатру, щоби розслабитися.
Для шанувальників Барбі хороша новина полягає у тому, що жодна негативна рецензія будь-де не зменшить гігантського успіху промоції цього фільму. Стрічка Ґервіґ підкорила світ так само, як і пластикова лялька свого часу.
Якщо ви побачили помилку в тексті, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Cntrl + Entr.