За два роки повномасштабної війни зовнішній вигляд центральних вулиць Харкова докорінно змінився. Поступово зникають мурали, присвячені діячам російської літератури, натомість на стінах у закритих ОSB-плитами вікнах з’являються тексти українських поетів. Але не всі харків’яни згодні на такі переміни.
Вуличне мистецтво першим реагує на історичні зміни. Вже в перші місяці повномасштабного вторгнення харківські художники почали присвячувати цій темі свої роботи. Але стріт-арт вразливий перед вандалами та комунальниками, роботи митців страждають від вибухів та від рук анонімів, що протестують проти змін російських наративів на українські.
Гамлет українізується
Найбільш відомий харківський вуличний художник Гамлет Зіньківський почав створювати свої стріт-арт роботи ще в 2007 році. Монохромні малюнки з лаконічними написами зробили його відомим не лише в Харкові. Як і всі вуличні художники, Гамлет час від часу втрачав свої твори: комунальники зафарбовували їх під час ремонту будинків або просто невідомі щось малювали поверх зображення.
Після початку повномасштабного вторгнення художник створював роботи на OSB-плитах, якими закривали вікна розбитих будівель, на уцілілих фасадах розбомблених багатоповерхівок та навіть на побитому касетними снарядами асфальті. З 2022 року Гамлет перейшов на українську і в спілкування, і в роботі. Написи українською на його малюнках почали подекуди з’являтися ще в 2021-му році, але досі в місті лишається безліч старих робіт художника ще з російськими текстами.
“Кілька робіт вже зафарбували комунальники, коли прибирали російськомовні вивіски та рекламу по місту. Якщо рахувати окремі написи на окремих стінах, то лишається понад десяток”, — повідомив KHARKIV Today координатор громадського руху “Деколонізація. Україна” Вадим Поздняков.
Днями активіст публічно звернувся до художника в соцмережах з проханням українізувати свої містописи. Йому відповів засновник бригади НГУ “Хартія” Всеволод Кожемяко, давній приятель Гамлета.
“Я переговорив з Gamlet Zinkivskyi. Він планує переписати українською тексти в усіх своїх роботах до початку літа цього року. Це його офіційна заява”, — повідомив Кожемяко.
Малюнки Гамлета з російськими написами зосереджені в основному у дворах на вулиці Сковороди та її околицях. На одному з них нещодавно хтось написав зауваження “Гамлет, чому не державною???”, щоправда, не зовсім грамотно, адже проігнорував кличний відмінок у звертанні. Втім, цю репліку вже зафарбували.
Гамлет встиг українізувати деякі свої старі роботи, зокрема, відомі окуляри на вулиці Сковороди.
Організовані групи любителів Пушкіна
Коли ця вулиця носила назву Пушкінської, на ній було багато муралів, присвячених найвідомішому російському поетові. Ще одного літератора з Росії, Сергія Єсеніна, вшанували муралом на вулиці його імені на Павловому Полі. Минулого літа художниці Діна Чмуж та Єлизавета Кричковська взялися змінювати колоніальне мистецтво. Замість Єсеніна намалювали державні символи України, а також історичні будівлі Київської Русі, козаків, бандуру і козацький човен. Далі пішли на Пушкінську, де російському поетові були присвячені аж чотири мурали. Зараз замість них — соняхи, українські митці, державна символіка. Але “депушкінізація” в Харкові йде з перемінним успіхом — на нові роботи час від часу нападають і розписують цитатами російських поетів або просто зверненням до авторок, наприклад, “Чем вам помешал Саня?” Цей мурал довелося відновлювати вже двічі, а робота на вулиці Єсеніна так і залишилась розмальованою, художниця чекає теплої погоди, аби її виправити.
“Це шкідницьке акціонерство проросійського характеру, керований вандалізм, бо є в нас групи такого сепаратистського характеру, де публікували мурали наші, писали “Який жах!” і все таке. Вони роблять це дуже пізно, або в комендантську годину, або перед комендантською. Це точно робили не місцеві жителі, бо на мурали нападають не одразу, а через місяць — після того, як зображення з’являються в мережах”, — розповіла Діна Чмуж KHARKIV Today.
Час від часу до художниць підходили місцеві жителі, деякі були не згодні з концепцією нових робіт та вступали в суперечку, але ці люди не виявляють агресії і ніколи не намагаються фізично пошкодити малюнки. Але трапляються і такі люди, що купляли чай та каву, намагалися чимось допомогти. На думку Діни, останнім часом люди взагалі стали краще ставитись до вуличного мистецтва.
“У порівнянні з тим, як раніше люди ставились до стріт-арту, зараз я бачу більше позитивних відгуків. Раніше стріт-арт взагалі вважали вандалізмом, а зараз, мені здається, люди почали бачити в цьому сенс, цінувати”, — розповідає художниця.
Останнім часом Діна Чмуж розпочала серію робіт на ОSB-плитах, якими закриті вибиті вікна в будинках у центрі. Вона пише на них вірші сучасних українських поетів та класиків. Поки що зафарбували лише один з них.