Європейська комісія представила нову оборонно-промислову стратегію, яка має перевести економіку Євросоюзу на військові рейки і тісно інтегрувати в неї Україну, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі.
«Сьогодні ми ухвалюємо Європейську оборонно-промислову стратегію і подаємо пропозицію щодо Європейської оборонно-промислової програми. Ми робимо це, щоб відреагувати на зміни в європейській парадигмі безпеки», – заявила віцепрезидентка Єврокомісії Маргрете Вестагер.
Вона пояснила, що нова система має дозволити ЄС перейти «від режиму реагування на кризу до режиму структурної оборонної готовності, що тісно інтегрує Україну».
«Це також сигнал про майбутнє України як члена Європейського союзу, щоб сказати, чи українська обороноздатність є частиною цієї екосистеми, яку ми хочемо зміцнити», – повідомила Маргрете Вестагер у відповідь на запитання кореспондентки Радіо Свобода.
Читайте також: Bloomberg: прем’єрка Естонії пропонує випустити євробонди для оборони
У рамках нової стратегії ЄС має відкрити в Києві офіс оборонних інновацій. «Зараз в Україні відбувається багато інновацій, я думаю, ми все частіше бачимо, що попередні цивільні технології використовуються в оборонних цілях. Це дуже важливі інновації. І я вважаю, що важливо, щоб ми використовували цей офіс також для навчання з європейської сторони, щоб оборонна промисловість була галуззю, яка об’єднується в екосистему, де Україна повністю інтегрована», – зазначила Маргрете Вестагер.
Основні реформи всередині ЄС, які пропонує Єврокомісія, стосуються регулювання оборонного ринку Євросоюзу і перехід на спільне виробництво і спільні закупівлі. Як пояснила Маргрете Вестагер, наразі у ЄС надто багато типів одного й того ж виду зброї, на відмішу від США. І витрачаються оборонні кошти держав-членів переважно за межами ЄС.
«З початку війни до червня 2023 року країни-члени витратили понад 100 мільярдів євро на оборонні закупівлі. Майже 80% з них витрачається за межами Європейського союзу, а лише на США припадає понад 60% витрат. Так не може більше тривати», – заявила Маргрете Вестагер.
Згідно з новою стратегією, до 2030 року ЄС має витрачати щонайменше 50% свого оборонного бюджету в межах Євросоюзу і 60% до 2035 року.
Запровадження схеми спільних закупівель має дозволити зекономити витрати за рахунок скасування податку на додану вартість. А також дасть можливість виробникам виготовляти великі партії продукцій без потреби модифікувати той чи інший вид зброї чи снарядів під конкретну країну. Планується, що до 2030 року ЄС буде закуповувати щонайменше 40% оборонного обладнання в рамках спільних закупівель.
Нова оборонна стратегія передбачає також спрощення правил для обронної промисловості за зразком США, коли продаж зброї третім країнам відбувається за простішими процедурами. Таким чином ЄС має послати сигнал виробникам, що у майбутньому вони матимуть ширший ринок збуту і можуть не боятися інвестувати у розширення виробництва.
Читайте також: Західні аналітики назвали умови, за яких «Україна може виграти війну»
Також Єврокомісія пропонує спростити доступ до фінансування для обрононних підприємств, оскільки тепер оборонне виробництво має стати пріоритетним.
Пропонується також спросити процедури для урядів, щоб вони могли ставити в пріоритет оборонну промисловість над цивільною у випадку надзвичайних ситуацій. І так само регулювати продаж зброї третім країнам у разі нагальнішої потреби на внутрішньому ринку.
Раніше прем’єр Нідерландів Марк Рютте заявив, що ключовими пріоритетами для України в плані зброї залишаються боєприпаси і системи протиповітряної оборони.
Наприкінці січня 2024 року голова європейської дипломатії Жозеп Боррель оголосив, що країни Євросоюзу передали Україні лише 330 тисяч снарядів із обіцяного мільйона.