Вранці 7 березня волонтер дядя Гріша вперше приїхав в Івано-Франківськ – і “одразу на роботу”. Так він називає своє волонтерство. Із 10:00 по 17:00 він збирає кошти для військових під торговим центром “Велес”.
З ним познайомилася журналістка “Галки”.
Дядя Гріша або ж Григорій Янченко — волонтер, Почесний громадянин Херсона, Лицар ордену “Народний Герой України”, який під час служби в радянській армії втрати обидві ноги і пальці рук і відтоді пересувається на візку. Чоловік допомагає військовим ще із 2014 року. За десять років зібрав більше семи мільйонів гривень, які передав на потреби фронту. Роботи не полишав й під час окупації рідного міста.
“Тоді змінилася специфіка, та на роботу я виходив о 9:00 і повертався о 17:00. Той же робочий день: із патріотичною музикою та збори. Я підтримував народ, що залишився в Херсоні. Коли я їхав, люди підспівували, підтанцьовували. Таким чином я своєю вірою в українську націю додавав херсонцям надії ”, — розповів Григорій Янченко.
Біля ТЦ “Велес” з 10:00 по 17:00 чоловік збиратиме кошти до наступної п’ятниці. Пояснює, що збираючи в одному місті, люди до нього звикають і збори йдуть повільніше, тому він їздить в інші міста. Перед Івано-Франківськом тиждень збирав кошти у Тернополі, після тижня в Івано-Франківську планує вирушити у Львів. У різних містах волонтер має товаришів, які допомагають облаштуватися та возять на роботу та з роботи. Наголошує, що мандрує власним коштом.
В Івано-Франківську Григорія Миколайовича впізнають і містяни, і херсонці. Кажуть: “Йду і кажу доньці, яка відома людина до нас приїхала”, “ А я вас знаю”, “Ви великий молодець”, “Привіт з Херсона!” і ще багато-багато подяк та обіймів. Дітям дядя Гріша дає льодяники, для жінок-військовослужбовець має батончики та шоколадки, а військовим – патріотичні браслети-обереги.
“Коли ти їдеш в інше місто, то в ньому ти нова людина, до тебе ще тут не звикли, і можна зібрати більше коштів. А більше збереш — більше допомоги повезеш на Схід”, — розповідає дядя Гріша.
Після Львова волонтер повернеться до Запоріжжя, де він закуплятиме те, що потрібно військовим і вирушатиме на Схід.
“Зараз війна дронів, тому вони, Starlink-и та розхідні для них матеріали є найнеобхіднішими. Вони коштують немалі кошти, тому мені доводиться мандрувати по всій країні, щоб потім купити дрони. Сніг, дощ, холод, спека не впливають ніяк, бо потрібно працювать! Я завжди собі думаю: якщо вже мені холодно, то що говорити про тих бійців, що знаходяться в гірших умовах. Мій обов’язок, тому я не можу не допомагати”, — ділиться дядя Гріша.
Волонтер наголошує, що українці мають продовжувати боротьбу, як би їм важко не було. Вже зараз він планує наступний “тур” – у Чернівці та Ужгород.
“Поки ми не знищимо ворога, нам не потрібно забувати, в якому часі ми живемо. Мирні умови в тилу ми маємо завдяки тим людям, які гинуть на фронті, і яким потрібна наша допомога. Інколи, приїздить людина на дорогому автомобілі і кидає гривню копійкою, а мені хочеться запитати – чи він своє життя оцінює в гривню. На фронті люди кладуть найдорожче — своє життя”, — каже Григорій Янченко.
