Військовий збір для ФОПів, акцизи та додаткові податки. Все це — дуже коротка перспектива
Влада планує оновити податки. І це не просто ідеї. Вже в березні Кабмін має подати до парламенту законопроєкт про додатковий збір з ФОПів. “Проговорився” голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев. В ефірі телемарафону він заявив, що Мінфін вже працює над збільшенням доходів державного бюджету на 44 млрд гривень. Одним з джерел надходження цих коштів уряд бачить саме приватних підприємців. Для них мають переглянути військовий збір.
Та податки можуть збільшити не лише для ФОПів. “Серед інших ідей — збільшення податку з операцій з нерухомістю, новий податок на продаж ювелірних виробів. На черзі — акцизи на паливо, газовані води та інше”, — каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Насправді це не велика новина. Пошук додаткових джерел надходжень прописаний як в Меморандумі з МВФ, так і в проєкті Національної стратегії доходів. Інша справа, що ніхто не чекав, що платити доведеться “вже завтра”.
“Бізнес-Телеграф” розбирався, як і кому в Україні будуть підвищувати податки.
10 мільярдів з ФОПів
Кабмін вже готує законопроєкт про збільшення військового збору для ФОПів. Документ має надійти до парламенту у березні, тобто зовсім скоро. Проєкт розробляють, щоб знайти джерела додаткових надходжень до бюджету на 44 млрд гривень. Інших подробиць голова фінансового парламентського комітету Ради Данило Гетманцев не розкрив.
Але щось можна зрозуміти із Меморандуму з МВФ. Там зафіксовано зобов’язання до кінця лютого розробити пакет заходів, що забезпечать додаткові бюджетні надходження у розмірі 0,5% ВВП. Це приблизно 38—40 млрд гривень. Як прописано у тексті другого перегляду програми Фонду, ці заходи мають запускатися у випадку виникнення додаткових потреб у видатках. Тобто законопроєкт, про який натякнув Гетманцев, якраз і може бути тим самим “заходом”, що дозволить поповнити бюджет додатковими коштами.
“Бізнес-Телеграф” звернувся до Данила Гетманцева за додатковими поясненнями щодо скандального законопроєкту. Та він відповів, що “на даному етапі всі питання — до Мінфіну. Йдуть консультації”. У Мінфіні на запит “Бізнес-Телеграфу” не відповіли.
“Зобов`язання перед МВФ є, і його доведеться виконувати. Тому, скоріш за все, підприємцям варто готуватися до підвищення податків”, — каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Про що саме йдеться? Тексту нового законопроєкту від Кабміну ще не існує. Але, як каже джерело “Бізнес-Телеграфу” в одному з профільних міністерств, обговорюється запровадження військового збору для ФОПів третьої групи. Зараз вони платять військовий збір лише з зарплат найманого персоналу. У Мінфіні хочуть ввести додаткові 1,5% з обігу. Тобто замість податку 5% з обігу, який платять спрощенці третьої групи, буде 6,5%.
ФОП третьої групи має обіг в середньому 5—7 млн гривень на рік. Додаткові 1,5% — це 75—105 тисяч гривень на рік. “Сума для бізнесу чимала, зважаючи, що багатьом зараз і так нелегко, — констатує голова громадського об`єднання SAVEФОП Сергій Доротич. — Працювати по-білому стає все більш невигідно”. Він допустив, що підприємці будуть шукати “схеми для оптимізації”, наприклад, переходити на першу або другу групу, якщо це можливо (бо, скажімо, для сфери послуг доступна лише третя група).
Та, як вважає Олег Пендзин, новий податок для бізнесу не смертельний. “Ви платите військовий збір? І я плачу. То чому від нього звільнено підприємців, особливо якщо зважати на той факт, що під ФОПами в нас нерідко маскується середній і навіть великий бізнес?” — каже Пендзин. На його думку, новим податком влада лише відновлює “соціальну справедливість”.
Поки що невідомо, що буде з військовим збором для спрощенців першої та другої груп, які зараз платять єдиний податок і вже відраховують 1,5% військового збору. Як каже джерело “Бізнес-Телеграфу”, не виключено, що для них піднімуть ставку військового збору, але по конкретних цифрах ще йдуть консультації. Можливо, ставка зросте до 3% і навіть більше.
Скільки грошей додатково можуть заплатити в бюджет ФОПи? У Центрі економічних стратегій підрахували, що запровадження військового збору в розмірі 1,5% від обороту для спрощенців третьої групи — це приблизно плюс 10 млрд гривень на рік. “Не знаю, яку базу та ставку військового збору розглядають для першої-другої груп, але не бачу там потенціалу для значних надходжень. Всього єдиного податку вони заплатили у 2023 році близько 5,3 млрд”, — зазначив старший економіст Центру економічних стратегій Юрій Гайдай.
Втім, питання додаткових податків для ФОПів — непросте і потенційно “вибухове”. Тож на швидке проходження нового проєкту в Раді очікувати не варто. “Ми цього проєкту поки що не бачили. Але, якщо Кабмін вважає, що ось просто так можна взяти й підвищити податки, то запитаємо в них, а що зі зборами від митниці, великого бізнесу, ренти. Чи там вже вичерпані всі можливості для збільшення надходжень. Тобто буде дискусія”, — сказав “Бізнес-Телеграфу” народний депутат, член бюджетного комітету Ради Роман Каптєлов.
Які ще податки можуть збільшити
Попри обережні прогнози щодо оподаткування ФОПів, Каптєлов визнає: збільшення податків нам не оминути.
В країні війна, і десь потрібно брати гроші. Є лише три потенційних джерела для поповнення бюджету.
“Перше — допомога від ЄС, ті самі 50 млрд євро на чотири роки. По факту бюджет зможе отримувати по 8 млрд євро на рік, бо решта суми буде надходити як гранти. Друге джерело — гроші від США, 60 млрд доларів, навколо яких зараз ідуть запеклі баталії. Якщо чесно, в те, що український бюджет отримає ці кошти, я не вірю. Якщо їх виділять, то, скоріш за все, виробникам зброї для України. Третє джерело — наші податки. І лише його можна вважати найбільш реальним”, — каже Каптєлов.
То ж українцям варто готуватися до підвищення податків. “Два роки війни влада відтягувала це питання, люди й бізнес не надто відчували скрутні часи й підсіли на своєрідну “голку” — так, йде війна, але в економічному плані не все так погано, як могло б бути. Зараз і уряд, і наші міжнародні партнери вважають, що пора позбавлятися ілюзій. 2024 рік хоч трохи зрозумілий у плані бюджетних доходів, а от наступний — взагалі незрозумілий. Як жити, повертати борги? Думаю, без підвищення податків не обійдемося. І до цього вже зараз треба готуватися.
Військовий податок з ФОПів — це лише 10 мільярдів додаткових надходжень. А треба — понад 40 мільярдів. Тобто, шукати доведеться ще понад 30 млрд гривень”, — розмірковує Каптєлов.
Ідеї вже є. Ще в грудні 2023 року Україна та МВФ сформували робочу групу для напрацювання пропозицій щодо короткострокових заходів із підвищення доходів у 2024 році.
Які напрацювання? Окрім військового збору для ФОПів, за рахунок введення додаткового збору на ряд товарів, збільшення податків з певних видів операцій з нерухомим майном та ювелірними виробами.
“Наразі, мова йде про мінімальне підвищення ставок – переважно на рівень від 0,1% до 1,5%. Розглядається також приведення акцизного податку на пальне у відповідність до мінімальних стандартів ЄС, запровадження акцизного податку на води, включно з мінеральними й газованими, з додаванням цукру або інших підсолоджувальних чи ароматичних речовин, і розширення переліку підакцизних товарів за рахунок оподаткування акцизним податком рослин роду коноплі. Очікується, що до кінця першого кварталу 2024 року відповідні законопроєкти буде подано на розгляд Кабміну”, — зазначив Забловський.
Перелік таких товарів та послуг може розширюватись за потреби. Зокрема, є ідеї з введення додаткового військового збору для покупців банківських металів у банків, з першої реєстрації легкових авто в Україні (нових і уживаних), для продавців нерухомості, ювелірних виробів із золота, платини й дорогоцінного каміння, а також мобільних операторів. “Я так розумію, це замість “податку на розкіш”. Диявол може бути в деталях, але в цілому — зрозуміло. Особливо — для ювелірки, з якої раніше контроверсійно скасували пенсійний збір”, — цитує Гайдая Центр економічних стратегій.
Звісно, новий збір спровокує підвищення цін. Наприклад, на ті ж ювелірні вироби. Але, скажімо, не факт, що продавці нерухомості зможуть закласти його у вартість житла, бо цінники жорстко регулює ринок. Ситуація на ринку нерухомості наразі така, що покупці, навпаки, розраховують на знижки. Тобто платити додатковий податок продавцям доведеться з власної маржі.
Ідеї щодо підвищення акцизів на автомобільне пальне (а вони прописані, зокрема, у проєкті стратегії Національних доходів) Гайдай називає “жорсткими”. Бо в Європі зараз досить високі акцизи на пальне, і, щоб зрівняти з ними українські ставки, акциз для бензину треба підняти на 69%, а це плюс 6 гривень на літрі пального, на дизель — на 138% (плюс 8 гривень на літрі).
Але це дуже швидко “прилетить” в ціни. “За нашими оцінками, підвищення усіх акцизів на пальне на 50% (плюс 4,5 гривні на літрі бензину і 3 гривні — дизелю) принесло б у бюджет близько 30 млрд гривень на рік, з урахуванням еластичності попиту та пропозицій контрафакту. Підвищення відразу до мінімальних ставок ЄС, звісно, принесло б більше, але це був би значний інфляційний тиск та значний стимул для нелегальних виробників та збуту”, — зазначив Гайдай. Він вважає, що акциз на пальне все ж підвищать, але “помірковано”.
Підвищення акцизів на газовані напої вже прописане у проєкті №9033-1, який зареєстрував у Раді голова профільного комітету з питань здоров`я нації Михайло Радуцький. Високі податки на “некорисні” їжу та напої — це європейська практика.
Остаточний перелік товарів та ставок, якими їх будуть обкладати, поки невідомий. Все буде залежати від розміру діри в бюджеті та міжнародної допомоги.