Пшениця є найважливішою харчовою культурою, вона рятує планету від голоду. Коли, чим і як правильно підживлювати пшеницю навесні – Фактам ICTV розповів наш постійний експерт із захисту рослин Олексій Колесник.
Навіщо підживлювати пшеницю
Пшениця належить до однорічних і культурних трав’янистих рослин родини тонконогових. Її підживлення в ґрунт під час сівби дає добрі умови для росту, розвитку культури й, особливо, перезимівлі.
– Підживлення пшениці – це один зі складників, які необхідні для здорового росту й розвитку рослини. Правильне підживлення значно підвищить врожайність і якість зерна, – наголошує експерт.
Зараз дивляться
Чим варто підживлювати пшеницю: найкращі засоби
Багато чинників впливають на вибір засобів для підживлення пшениці та на етапи внесення поживних елементів, зокрема, стадія розвитку культури та стан ґрунтів. Наприклад, якщо в землі достатньо вологи, тоді застосовують добрива перед посівною культивацією чи боронуванням.
Традиційно під час сівби озимої пшениці використовують складні мінеральні добрива й тукосуміші. Тут у пригоді стануть селітра, карбамід або сульфат калію.
– Вибір засобів для підживлення залежить від багатьох факторів, як-от: тип пшениці, стадія розвитку, вид і стан ґрунтів. Навесні потреби пшениці у мінеральних елементах можна забезпечити аміачною селітрою, карбамідом, суперфосфатом, амофосом, калійною селітрою, сульфатом калію та комплексними добривами мікроелементів, – розповідає наш постійний експерт із захисту рослин Олексій Колесник.
Отже, аміачна селітра – це ефективне, азотне добриво, використовується для збільшення родючості ґрунту, підвищення врожайності та смакових якостей плодів і ягід.
Карбамід – це найбільш концентроване азотне добриво. Застосовується для позакореневого та кореневого підживлення. Також воно ефективно бореться зі шкідниками.
Суперфосфат – найпоширеніше просте мінеральне фосфорне добриво. Його застосовують на всіх ґрунтах як основний передпосівний, припосівний (краще гранульований суперфосфат) спосіб підживлення.
Амофос – складне висококонцентроване азотно-фосфорне гранульоване добриво.
Калійна селітра – концентроване азотно-калійне фізіологічно нейтральне добриво. Воно сприяє збільшенню всмоктувальної сили коренів і повному урівноваженню темпів фотосинтезу та дихання.
Сульфат калію – це концентроване калійне добриво, до складу якого входять 50% калію, 18% сірки, 3% магнію і 0,4% кальцію.
Коли весною підживляти пшеницю
Підживлення пшениці розділяють на два етапи.
Перше підживлення озимини, спрямоване на кращу регенерацію рослин, радять проводити ще до початку вегетації, в період переходу температури через нуль градусів, тобто по мерзлоталому ґрунту.
У ранній період відновлення життєдіяльності пшениці краще застосовувати саме азотні добрива. Під час підживлення по мерзлоталому ґрунту застосовують найчастіше аміачну селітру, іноді карбамід та інші добрива.
– Перші підкормки азотними добривами потрібно розпочинали вже наприкінці лютого – на початку березня, по ще не повністю розталому ґрунту, – розповідає наш постійний експерт із захисту рослин Олексій Колесник.
Особливо актуальне внесення добрив для слаборозвинутих посівів, оскільки підживлює кореневу систему, що перебуває у збідненому поверхневому шарі ґрунту.
Фото: Pixabay
Завдяки поглинанню поживних речовин відбувається активний розвиток кореневої системи, зокрема вторинної. А це сприяє додатковому кущенню та пришвидшує наростання фотосинтетично активної поверхні культури.
Друге підживлення варто проводити, коли пшениця перебуває на третьому етапі органогенезу (фаза весняного кущення − початок генеративного розвитку).
– Другу весняну підкормку необхідно провести у фазу кущення пшениці, – каже експерт.
Внесення добрив у цей період спрямоване на формування високої продуктивності рослин. Крім того, це сприяє формуванню крупного, добре озерненого колосу та підвищує кущистість рослин.
Як правильно підживити пшеницю весною: інструкція
Спочатку варто зрозуміти, яких саме добрив потребує пшениця. Для цього аграрії проводять спеціальний ґрунтовий аналіз. Далі необхідно розрахувати дозування.
– Для початку бажано визначити потреби рослин в добривах, це можна зробити проведенням спеціального ґрунтового аналізу. Визначте дозу та кількість необхідних добрив. Дозування залежить від стану ґрунту та інших вище перерахованих факторів, – розповідає наш постійний експерт із захисту рослин Олексій Колесник.
Так, наприклад, норма внесення аміачної селітри становить від 50 до 150 кілограмів на гектар.
Після того, як вид добрив і дозування визначено, можна переходити до розпилення поживних речовин. Для цього застосовують спеціальне розпилювальне або розкидувальне обладнання. Воно допомагає рівномірно розподілити добрива по всій поверхні поля.
– Щойно визначились із добривом і зрозуміли, скільки його варто вносити у ґрунт, використовуючи спеціальне розпилювальне або розкидувальне обладнання, рівномірно внесіть добрива на всю площу поля, – каже Олексій Колесник.
На слаборозвинутих посівах добрива краще вносити урозкид або за допомогою авіації, а на добре розкущених – сівалками вздовж рядків.
За такого способу внесення добрива потрапляють в зволожений ґрунт, максимально наближено до кореневої системи. До того ж, одночасно проходить аерація та розпушування землі, видаляються відмерлі рештки рослин та частково знищуються бур’яни. Такий спосіб допомагає поліпшити фітосанітарний стан ценозу. Особливо це важливо за умов швидкого підсихання ґрунту.
Після проведення підкормки стежте за станом рослин для коригування дозування подальших внесень добрив.
До речі, раніше наш постійний експерт із захисту рослин Олексій Колесник розповідав, чим підживлювати тюльпани навесні, який час для цього краще обрати, а також давав покрокову інструкцію.
Якщо ви побачили помилку в тексті, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Cntrl + Entr.