Які культурні цінності російські окупанти вивезли із захоплених територій півдня України? Як працюють музеї в окупації і які наративи вони озвучують? Як Україні повернути експонати культурної спадщини, які забрала Росія? Про все дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- 1946 об’єктів культурної інфраструктури зазнали пошкоджень чи руйнувань через російську агресію. Такі дані у лютому цього року оприлюднило Міністерство культури та інформаційної політики. 317 із них (тобто 16%) знищені повністю. Найчисельнішою групою об’єктів, пошкоджених чи зруйнованих російськими військовими, є місцеві будинки культури – вони складають 48% від загальної кількості закладів. Також серед цих закладів – бібліотеки, музеї, галереї, театри, парки, заповідники та інше.
- Загалом найбільших збитків культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях, зазначили в Мінкульті.
- Після звільнення Херсону стало відомо, що окупанти пограбували місцеві художній і краєзнавчий музеї – вивезли велику кількість цінних експонатів. Про це заявляв тодішній міністр культури Олександр Ткаченко. За його словами, лише з Херсонського художнього музею вивезли 80% робіт. А для вивезення цінностей з краєзнавчого музею окупанти використали 70 вантажівок, розповідала «Новинам Приазовʼя» керівниця закладу Ольга Гончарова.
- Окупаційна влада Херсонщини тоді заявила, що експонати начебто «евакуюють» у «безпечне місце». Згодом почала зʼявлятися інформація про вивезення фондів із Херсонщини до окупованого Криму. Це підтвердив проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» керівник «Центрального музею Тавриди» Андрій Мальгін. Він зазначив, що там перебувають 10 тисяч картин. Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch назвала це «викраденням в українців їхньої національної спадщини» і воєнним злочином.
- Співробітники Херсонського художнього музею працюють над ідентифікацією вивезених картин з чотирма базами, повідомили вони «Суспільному». Це зйомка, яку зробили відразу після викрадення колекції, потім – матеріали від 1 квітня 2023 року, коли так зване «міністерство культури» окупованої частини Херсонської області підписувало договір про начебто зберігання музейних робіт в окупованому Криму. Також є відеосюжети, де дирекція музею в Криму розповідає, що вони нібито рятівники колекції. Станом на січень цього року працівники херсонського музею ідентифікували понад 80 картин.
Краєзнавчий музей: «вивезли 99% експонатів»
Колишній науковий співробітник Херсонського обласного краєзнавчого музею Андрій Лопушинський розповів «Новинам Приазов’я», що з цього закладу окупанти вивезли 99% експонатів, які були на виставках, але фонди музею збереглися.
Забирали предмети, які зроблені з дорогоцінних металів, і зброю, яка перебувала у фондах. Всі вироби з золота з Херсонського музею викрадені
«У фондах предмети складені в коробки. І знайти там цінні експонати досить складно. Тому у них просто не було на це часу. Приблизно половина колекції залишається у фондах. З фондів окупанти в Херсонському краєзнавчому музеї забирали тільки предмети, які зроблені з дорогоцінних металів і зброю. Всі вироби з золота з Херсонського музею викрадені! Найціннішими з них можна вважати, мабуть, вироби епохи Великого переселення народів – це прикраси гунів. Їх дуже мало, гуни не будували курганів, як скіфи, їхні поховання були приховані, і досить мало таких прикрас знаходять. Ці гунські поховання, я б їх назвав досить унікальними для археологічної колекції виробів із золота. Звісно, те, що було: сарматське золото, скіфське золото, золоті вироби 18-19-го століття – це все було викрадене», – розповів він.
«Забрали найцінніше»
Експонати з Херсонського краєзнавчого музею його працівники бачили на пропагандистських відео з Генічеська, каже Лопушинський. Там окупанти вочевидь намагаються зробити зразковий музей і проводять у ньому різноманітні агітаційні заходи. Колекція Херсонського художнього музею, своєю чергою, була на рівні перших колекцій України, зауважив краєзнавець.
Що стояло окремо у підвалі, окупанти забрали в першу чергу
«Вони забрали найцінніше, що було перед війною, те, що було в експозиції. Але там розпочався проєкт «Велика реставрація» і предмети з експозиції художнього музею були опущені у підвали. Вони очікували на перевезення в безпечне місце. Як наголошує директорка музею, вони не отримали належних засобів для того, щоб вивести колекцію, тому вони залишалися в музеї. І от якраз те, що було знято з експозиції й стояло окремо у підвалі, окупанти забрали в першу чергу. Це були найкращі твори мистецтва, там картина Айвазовського була, наприклад. Це художник, якого всі знають. Але у фондах залишилися картини, скульптура.
У художньому музеї, наприклад, зберігалися портрети Леніна. Але такі портрети не були цікаві окупантам, вони їх не взяли. Якщо брати відомих художників, то це з десяток художників 19-го століття. Це не просто художники містечкового рівня, це художники світового рівня. Тобто це реально були шедеври», – розповів Лопушинський.
«Зруйноване потопом»
На окупованій частині Херсонщини експонати з музеїв також вивозять, а деякі заклади майже повністю знищені, додав науковець. Один з них був розташований в Олешках. Ця місцевість сильно постраждала через руйнацію дамби Каховської ГЕС влітку 2023 року.
|
Представники країн Заходу, коментуючи руйнування греблі, прямо не заявляли про те, що її підірвала Росія, проте все ж таки відзначали відповідальність Москви за те, що сталося – оскільки саме Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року й окупувала частину Херсонської області (зокрема і Каховську ГЕС), перетворивши її на зону боїв. Причиною руйнування Каховської ГЕС, найімовірніше, став вибух у тунелі бетонної основи греблі, написало 16 червня 2022 року американське видання New York Times, прямо вказуючи на те, що це зробила Росія.
|
«Це музей херсонської художниці-наївістки Поліни Райко. Внаслідок повені після підриву Каховської ГЕС він був знищений. Залишилось від нього, можливо, відсотків 10 – від цієї будівлі, але це просто катастрофа. І потрібно пам’ятати також про ті музеї, які зараз перебувають ще в окупації. Це Скадовськ, Генічеськ, Нова Каховка. Відомо, що з Нової Каховки колекція також вивезена. Ми не знаємо точно, в яких об’ємах, тобто у відкритому доступі цієї інформації просто ще немає. За прикладами інших музеїв, ми можемо вважати, що вивезено майже 100% експонатів», – додав спеціаліст.
З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Доля музеїв на Запоріжжі
Російські окупаційні сили вивозили також експонати з музеїв на окупованій частині Запорізької області. Зокрема, відомо, що з Мелітопольського краєзнавчого музею викрали колекцію скіфського золота. Запорізька обласна військова адміністрація у квітні 2022 року повідомляла, що російським військовим допомогли знайти колекцію працівники музею, які пішли на співпрацю з окупантами.
Голова Відокремленого підрозділу «Запорізький обласний центр громадської організації «УТОПІК», історик Валерій Стойчев, розповів «Новинам Приазов’я», що йому відомо про долю інших музеїв, які опинилися в окупації у цьому регіоні.
Велика трагедія щодо потрапляння в окупацію колекції Бердянського художньому музею імені Бродського
«Ми комунікували в перші місяці початку окупації з Кам’янко-Дніпровським історико-археологічним музеєм. Там, на жаль, колекція потрапила в окупацію. Велика трагедія щодо потрапляння в окупацію колекції Бердянського художньому музею імені Бродського, а також відсторонення від роботи колег із Бердянського краєзнавчого музею Людмили Ноздріної (директор кількох музеїв Бердянська) і захоплення його для потреб окупаційної влади. Моя особиста трагедія – це потрапляння в окупацію колекції з музею-заповідника «Садиба Попова» (пам’ятка архітектури 2-ї половини XIX століття, палацово-парковий ансамбль – ред.).
Щодо найбільш відомого національного заповідника «Кам’яна Могила», то стало відомо про переміщення цих музейних експонатів, які представляють велику цінність, саме до заповідника «Херсонес Таврійський» у Севастополі», – розповів історик.
За його словами, юридично на сьогодні заповідник «Кам’яна Могила» приєднаний окупаційною владою як філія до заповідника «Херсонес Таврійський».
«Змінили наративи»
Відомо, що деякі музеї на захопленій частині Запорізької області відновили свою роботу, але змінили свої наративи згідно з російською окупаційною політикою, каже історик.
«Активно ведеться робота з такого інформаційного, окупаційного, культурного тиску або посилу в Якимівському музеї – там відсторонений директор і здійснюються заходи щодо так званого «руського миру». Також стало відомо нам про те, що активно працює і розвиває свою бурхливу діяльність так званий Веселівський історико-краєзнавчий музей. Три такі важливі аспекти в їхній роботі зараз – це «імперське добро», принесене колонізацією часів Катерини Другої. Другий наратив – це наші діди воювали в контексті розвитку подій Другої світової війни. Третій посил – по героїв так званої російської спецоперації – СВО, наші земляки-колаборанти є героями, а «руський мир» створив добро на так званих звільнених територіях Запорізького краю. Це така біда, яка існує зараз в музейному просторі на окупованих територіях Запорізької області», – зауважив Стойчев.
«Артилерія РФ знищила архітектурні пам’ятки»
У Маріуполі російські окупанти теж свого часу вивозили музейні колекції. Зокрема, забрали всі цінні експонати з Музею краєзнавства та художнього музею. Про це повідомляв радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко. За його словами, серед пограбованих речей є картини Архипа Куїнджі, картина Івана Айвазовського, кілька унікальних ікон та інші шедеври української культури.
Директор маріупольської громадської організації «Архі-Місто», краєзнавець Андрій Марусов розповів «Новинам Приазов’я», що найбільша колекція творів візуального мистецтва перебувала у Маріупольському художньому музеї імені Куїнджі, а також в однойменному Центрі сучасного мистецтва.
«Саме в цьому центрі, який знаходився буквально поруч з музеєм, буквально в тому ж самому кварталі, але в такій багатоповерхівці, було сховище. Ось це сховище, спеціально створене там за 10-15 років до початку вторгнення Росії. Ось воно було великим. Я декілька разів його бачив, коли робили разом з центром спільні проєкти. І воно було вже заповненим. Там було буквально декілька картин, оскільки всі всесвітньо відомі твори не знаходилися в Маріуполі, проте це значна культура спадщина», – зазначив Марусов.
Колекція Маріупольського краєзнавчого музею через бойові дії була знищена повністю, каже краєзнавець.
За його словами, цей музей був найбільшим і найстарішим на момент російського вторгнення у Донецькій і Луганській областях. Його колекція містила пам’ятки початку 19-го сторіччя, археологію, рукописи, побутові предмети, ікони, колекцію фотографій щодо приазовських греків, щодо їхніх традицій та одягу.
Великий нищівний уда по історичній пам’яті приазовських греків
«Все це просто втрачено, згоріло. І це дійсно великий нищівний удар, в тому числі по історичній пам’яті тих самих приазовських греків. Потім, якщо ми говоримо саме про архітектурні пам’ятки, то, на жаль, практично вся історична частина була знищена вогнем російської артилерії», – додав він.
Зараз російська окупаційна влада намагається демонструвати, що культурне життя у Маріуполі начебто відновлюється, розповідає Марусов. Але де перебувають вивезені цінності наразі невідомо.
«На початку 2022-2023 року певні колекції вивозилися з Маріуполя. Куди? В Донецьк чи на територію РФ? Достеменно, в мене принаймні такої інформації немає. Потім частина або вся колекція, яка вивозилася, вона поверталася до Маріуполя. Зараз ми знаємо, знову ж з цих пропагандистських сюжетів, що російські окупанти відновлюють той самий будинок-музей Куїнджі, начебто вже завершили відновлення. І вони також почали відновлювати згорілий будинок Маріупольського краєзнавчого музею», – сказав історик.
«Бональне пограбування»
Старша наукова співробітниця Інституту археології Національної академії наук України, експертка мережі Кримської платформи Евеліна Кравченко розповіла, що частина вивезених з Херсонщини й Запорізької області культурних цінностей можуть перебувати в окупованому Криму.
В більшості музеїв окупованої частини півдня відбулося банальне пограбування, зазначила вона.
Що буде з речами, переміщеними з Кам’яної Могили, ми взагалі уявлення не маємо
«Херсонський обласний архів також знаходиться начебто на території Криму, у Сімферополі. Наш національний заповідник Кам’яна Могила переміщується в Севастополь – в заповідник «Херсонес Таврійський». Доля цього заповідника зараз також невідома, тому що споруди заповідника передали монастирю. Начебто фонди мають бути переміщені в якесь спеціально підготовлене приміщення для зберігання речей. Але, наскільки я знаю, воно ще не здане в експлуатацію, і воно не розташоване біля Херсонесу, воно розташоване на території Гераклейського півострова у Севастополі. Частина музеїв, експозиції будуть переміщені в новозбудовані, так звані музеї археологічного парку «Новий Херсонес». Що буде з речами, переміщеними з «Кам’яної Могили», ми взагалі уявлення не маємо, як і з тим, що зараз зберігаються у Херсонеському заповіднику», – поділилась експертка.
Як повертати вкрадене?
Механізму повернення українських цінностей з Росії чи окупованих територій наразі немає, каже Евеліна Кравченко. За її словами, такий шанс є, якщо вони опиняться в Європі, додала Кравченко.
«Ми маємо механізм повернення з Європи, з Голландії, виставки, але ми ж розуміємо, що в Голландії ми мали справу із Європейською Фемідою. А те, що стосується Росії, тут ми маємо справу з міжнародним законодавством, яке, на жаль, Росія не дуже спішить виконувати, і навряд чи вона його буде виконувати. Я думаю, що навіть, якщо ми станемо свідками при нашому житті зміни системи влади в Росії, то російські музеї все одно будуть намагатися утримувати в себе ці речі», – зауважила вона.