РИМ – В Україні та у світі зірвався шквал гострої критики на слова папи Римського Франциска про «відвагу підняти білий прапор і розпочати переговори». На відміну від попередніх скандальних заяв, справжньою «бомбою» назвали оприлюднену 9 березня частину інтерв’ю швейцарській телерадіомовній компанії RSI. Одні обурилися тим, що, на їхню думку, світовий лідер християн відкрито запропонував жертві нападу скласти зброю і не апелював до агресора зробити крок назад. Інші – видихнули спокійно, бо нібито нарешті Франциск озвучив реальне вирішення російсько-української війни: капітуляція України.
Радіо Свобода звернулося до експертів та греко-католицьких священників, щоб проаналізувати можливі наслідки резонансної заяви:
- про різні позиції папи і УГКЦ щодо російсько-української війни;
- про зміну традиційної ватиканської дипломатії;
- про майже неможливе тепер посередництво Ватикану у вирішенні протистояння;
- про неактуальність візиту понтифіка в Україну.
Кажуть, що від минулої суботи у Держсекретаріаті Ватикану не знають, до якого святого звертатися. Нібито таким несподівано вибуховим і неприємним для них був ефект від слів папи Римського, що їх не наважуються обговорювати навіть у приватних розмовах.
Щоправда, чимало кого зацікавив не лише зміст поширеного відео, а й ситуація довкола самого інтерв’ю. Чому записану на початку лютого розмову анонсували обраним уривком саме у цей період на сайті найбільшої італійської інформагенції ANSA, тоді як ефір повної версії на швейцарському мовнику RSI оголошений аж на 20 березня?
Та зосередимося, власне, на відомих уже словах понтифіка в перекладі, який подаєукраїнське відділення Радіо Ватикан:
Журналіст запитує папу: «Дехто в Україні закликає мати відвагу здатися, виставити білий прапор. Але інші кажуть, що це легітимізує право сильнішого. Що Ви про це думаєте?»
Відповідь Франциска: «Це одне з тлумачень. Але я вважаю, що найсильнішим є той, хто розуміє ситуацію, хто думає про народ, хто має відвагу підняти білий прапор, розпочати переговори. І нині можна вести переговори з допомогою міжнародних сил. Слово «переговори» містить у собі відвагу. Коли бачиш, що зазнаєш поразки, що все йде не так, як має йти, слід мати відвагу розпочати переговори. Тобі соромно, але скільки смертей ще буде, поки все скінчиться? Вчасно розпочати переговори, знайти якусь країну, яка може бути посередником. Нині, якщо взяти, приміром, війну в Україні, багато хто хоче виступити посередником. Себе запропонувала Туреччина. Та й інші. Не соромтеся розпочинати переговори, поки становище не стало ще гіршим».
Відразу на прохання журналістів ватиканська прес-служба уточнила: «Папа просить для України мати сміливість розпочати переговори». Словом, це заклик до перемовин, а не до капітуляції.
Ватикан і УГКЦ на різних позиціях
Проте і слова аргентинського понтифіка, і пояснення Святого престолу, і реакції у світі та ентузіазм Москви мало в кого залишили сумніви, що це була таки пропозиція Києву здатися.
Спеціальну заяву з цього приводу поширив постійний Синод УГКЦ. В очікуванні виходу в ефір повної версії розмови, єпископи-греко-католики вирішили не зосереджуватися на словах папи.
Вони вкотре наголосили на позиції жертв російського вторгнення в Україні і практично описали діагноз путінському режимові. Водночас пояснили, як російський президент бачить вирішення «українського питання».
У свідомості Путіна не існує України
«У свідомості Путіна не існує України, української історії, мови, незалежного українського релігійного життя. Усе українське, на його думку, – це ідеологічні конструкції, які повинні бути знищені. У його голові Україна – це не реальність, а просто «ідеологія», яку він водночас окреслює як «нацистську». Називаючи нацистами українців, які відмовляються бути росіянами та визнавати російську владу, Путін дегуманізує їх. Згідно з таким трактуванням, нацисти (у цьому разі українці) не мають права на існування», – йдеться у реакції єпископів УГКЦ.
А стосовно запрошення понтифіка до перемовин вказали наступне:
«Не зважаючи на пропозиції щодо потреби переговорів представників різних держав, включно зі Святішим Отцем, українці продовжуватимуть захищати свободу та гідність у боротьбі за сталий і справедливий мир для своєї країни й світу».
Всеукраїнська Рада церков і релігійних організацій також поширила заяву, де категорично зазначається: «ніхто і ніколи не примусить наш народ капітулювати».
Зміст згаданих документів однозначно свідчить про різні позиції Ватикану та української Церкви, а саме УГКЦ до вирішення російської війни в Україні.
Для папи будь-яка війна – аморальна
«Що вражає у словах папи, так це повна відсутність будь-якої згадки про Росію, тобто про агресора, який справді несе відповідальність за війну», – коментує для Радіо Свобода ватиканський оглядач Сандро Маджістер.
Україна для нього зазнала поразки, а разом з нею і Захід, який її підтримує
На думку експерта, слова Франциска відображають погляд папи на реальність.
«Україна для нього зазнала поразки, а разом з нею і Захід, який її підтримує. І тому все, що залишається Україні — це «відвага здатися, білий прапор», – трактує відповідь Святішого отця ватиканознавець Маджістер.
Прибічники миротворчої лінії Франциска наполягають на своєму: нібито Святіший отець використав метафору про біле полотно як символ чистоти, радості, миру і запрошення до переговорів. Та деякі фахівці стверджують: білий прапор має універсальне значення – це символ капітуляції.
Про таке говорить П’єро Ск’явацці, аналітик геополітики Ватикану, викладач римського Link Campus University.
«Ця заява – бомба. Вже не буде так, як раніше. Світовий лідер сказав, що в майбутньому, ймовірно, (а так думають усі) мають бути дві України: одна з частиною території, яка відчуває себе російською, а інша – міцно прив’язана до Заходу. Жодні шляхетні патріотичні переконання не можуть виправдати смерті молодих людей на берегах Дніпра або в могилах масового поховання. Війна – аморальна сама по собі. Це крайня позиція, яка є кульмінацією столітньої еволюції мислення Церкви», – підсумував Ск’явацці у розмові з тим самим швейцарським телерадіомовником RSI.
Попри вибуховий ефект останнього виступу папи, для багатьох це стало водночас очікуваним продовженням в руслі його понтифікату.
Частина оглядачів переконана, що папа Франциск відновив ватиканську зовнішню політику часів Холодної війни Ostpolitik, а саме – шукати компромісу з усіма (навіть авторитарними) політичними та релігійними гравцями. Відзначають також, що він не приховував свого бажання стати першим папою Римським, який відвідає Росію і Китай. Тому Франциск майже завжди поблажливо поводиться з російським патріархом Кирилом, котрий навпаки тримається від цього папи подалі.
Аналізуючи третю енцикліку Франциска «Всі брати», він передусім говорить про концепцію універсального братерства та соціальної дружби.
Така візія відповідно і проявляється у його дипломатичнй діяльності, вважають теологи. До кожного збройного конфлікту папа ставиться без урахування історичного контексту і засуджує будь-яку війну в апріорі.
«Вірують у Бога, а не в папу»
На думку греко-католицьких священиків в Італії, з якими спілкувалося Радіо Свобода, висловлені думки глави Католицької церкви не мають великого впливу на УГКЦ та її вірних. За їхніми словами, люди вірують у Бога, а не в папу, довіряють своїм душпастирям і не дуже зважають на особисті переконання чинного глави Святого престолу.
Душпастир УГКЦ із Флоренції Володимир Волошин зауважив:
Українцям на Апеннінах слід і надалі добре організовувати заходи з промоції своєї країни
«Нам уже не треба різко реагувати на слова понтифіка. Він є релігійним лідером для християнського світу і не виключено, що діє під тиском глобальних політичних гравців. Українцям на Апеннінах слід і надалі добре організовувати заходи з промоції своєї країни, уникаючи при цьому плаксивості й надмірного образу жертви, а демонструвати гордість та відвагу народу, який бореться»
За спостереженнями іншого досвідченого греко-католицького священика, багато вірних відчувають негативізм з боку Франциска.
«Слід просто усвідомити, що то є людина з іншого світу, він не має злих намірів. Не думаю, що то якісь агенти Росії йому щось підказують так сильно, він особисто переконаний, що будь-які війни вирішуються діалогом будь з ким», – додав співрозмовник Радіо Свобода, попросивши не вказувати прізвища.
На хвилі обурення через соціальні мережі лунали пропозиції до провідників УГКЦ розірвати відносини з Ватиканом. На що більшість богословів та впливових діячів відповідають негативно. Такі думки вважають абсолютно помилковими. Зокрема, подібні настрої засудила на сторінці у фейсбуці Оксана Маркарова, посол України у США.
Не відвернутися, образившись, а зробити все, щоб вплив українців всередині Ватикану збільшувався
«Не відвернутися, образившись, а зробити все, щоб вплив українців всередині Католицької церкви і Ватикану збільшувався.
Так, це велика, постійна і часто непроста і невдячна робота, але на кону мільярд католиків у світі і нам потрібно бути активними, голосними і незручними настільки довго, поки ми не станемо не маленькою українською частиною великої системи, а важливим і невідʼємним елементом процесу ухвалення там рішень»
Особливості понтифікату Франциска
Яким чином Києву грати активнішу роль та досягати впливу на ухвалення рішень у тому самому Ватикані? За нинішнього понтифікату це великий виклик і для дипломатів, і для громадських діячів.
У багатьох сферах, як зауважують аналітики, папа Берґольйо давно обрав так званий персоналістський стиль одноосібного керування. Наприклад, у міжнародних справах він оминає внутрішню структуру –Державний секретаріат Ватикану, а покладається на зовнішню – католицьку спільноту Святого Егідія, розповів Радіо Свобода Сандро Маджістер.
«Провідним представником Спільноти є кардинал Маттео Дзуппі (призначений раніше представником папи з питань миру – ред.) Ця Спільнота має дуже міцні і дружні відносини з Московським Патріархатом протягом десятиліть. А її засновник і абсолютний лідер Андреа Ріккарді одразу після повномасштабної російської агресії запропонував Києву статус «відкритого міста», тобто негайну капітуляцію без опору ворогові. І Ріккарді повністю погодився з тим, що сказав папа Римський в інтерв’ю швейцарському мовнику», – повідомив ватиканознавець Маджістер.
За висновками аналітика П’єро Ск’явацці, Святіший отець з Аргентини також порушив два аспекти традиційної ватиканської дипломатії. Перший – геополітичний: Апостольська столиця віддалилася від Європи.
Можливо, щоб консолідувати відносини між Ватиканом і Європою слід чекати нового понтифікату, спрогнозував експерт.
Другий аспект стосується методу ведення дипломатії, яку ще називають медійною через часту присутність папи Франциска у ЗМІ.
«Це робиться через публічні заяви під час подорожі в літаку, через мас-медіа, а не через традиційні дипломатичні канали Державного секретаріату, нунціатури. Ось швейцарська телерадіокомпанія RSI і стала інструментом такої дипломатії», – додав пан Ск’явацці.
У світлі останніх заяв та реакцій на них співрозмовники Радіо Свобода назвали провальною миротворчу місію папи, делеговану кардиналу Маттео Дзуппі у квітні 2023 року.
«Понтифік не може бути посередником у конфлікті, бо в Україні до нього негативно налаштовані», – висловилися деякі греко-католицькі пастори та експерти.
Результати поки що практично нульові
«Що стосується «гуманітарної» роботи, дорученої Дзуппі, зокрема, репатріації тисяч українських дітей, вивезених до Росії, то результати поки що практично нульові», – додав Сандро Маджістер.
Так само закритим оглядачі вважають питання про давно обговорюваний можливий візит Берґольйо до Києва: абсолютно малоймовірно, втратив актуальність, в Україні не підтримують папу.
І так, за іронією долі минулого 9 березня на 210-ту річницю народження видатного Тараса Шевченка, коли в Україні були неприємно вражені заявами папи Франциска (про необхідність переговорів або капітуляції), багато хто згадував заклик Кобзаря: «Борітеся – поборете, вам Бог помагає!».
Але як це гасло поширити у ватиканських палацах і насамперед ефективно донести його очільнику Католицької церкви? Це все ще непросте і відкрите питання.