Це Ягідка, яку чернігівська зооволонтерка Тетяна забрала в селі Ягідне. Де попередні власники кішечки – невідомо, їхній будинок було зруйновано внаслідок бойових дій, а сама Ягідка була дуже змучена.
«Ніхто не хотів забирати, було дуже багато постів на зооволонтерах і не тільки, на різних ресурсах, просили, щоб її забрали, бо вона вже там помирала. Ніхто не відгукувався. І довелося мені забирати чергову тваринку», — Тетяна Скобєлєва, зооволонтерка.
Кожен кіт у цьому домашньому притулку має свою цікаву та водночас щемну історію: декого Тетяна знайшла сама, декого приносили інші люди.
«На руках в мене кошенятко, яке привезли наші військові. Їх троє кошеняток, вони приїхали хворі абсолютно, дуже хворі – майже неживі, скажімо так. Усіх я виходила, слава Богу. Але оця дівчинка постраждала найбільше. Вона була переморожена дуже», — Тетяна Скобєлєва, зооволонтерка.
Найстаршій кішечці, яка живе в квартирі Тетяни – 15 років. Загалом у родині налічується 59 котів.
«Приходили всі з травмами, не було жодної тварини, яка прийшла не хворою. До війни їх було 37. Війна принесла до мене ще ось стільки душ», — Тетяна Скобєлєва, зооволонтерка.
Тетяна пригадує, що любила тварин ще з дитинства, але батьки не дозволяли. І щойно її син захотів домашнього улюбленця, то одразу в родину прийняли котика.
«У мене не було нікого. Я тягла додому то цуцика, то котика. Але ні, категорично ні. І це була в мене мрія така: коли виросту, буду дорослою людиною, мені не потрібно буде, щоб хтось казав, чи можна. Я буду допомагати тваринам. Я зрозуміла, що якщо не я, то хто?», — Тетяна Скобєлєва, зооволонтерка.
Таким чином уже приблизно 20 років Тетяна опікується котами, а вони, в свою чергу, лікують усі її рани.
«Вони дійсно лікарі. Я не знаю, як їм то вдається. Але хоч би де в мене була точка больова, вони просто туди сідають, лапками починають своїми топтатися», — Тетяна Скобєлєва, зооволонтерка.
Під час облоги міста й окупації області Тетяна нікуди не виїжджала, бо не могла залишити своїх улюбленців, хоча розповідає, що було надзвичайно складно. На жаль, не всі котики змогли перенести цей стрес.
«Дуже було важко. Води ж не було. Потрібно було це все вимити, наносити, щоб вони попили. Тарілочки їх помити. Наповнювач. Ну, дуже важко було. Важко було з кормами, бо не можна було купити ніде. Були всі разом, дуже стресували. Було таке, що спершу я не розуміла, за пів години до прильоту вони починали щось таке творити, метатися по хаті. І от 25-30 хвилин – і приліт», — Тетяна Скобєлєва, зооволонтерка.
Усі котики потрапили в домашній притулок хворими. Тетяна спершу оплачує їм лікування власними коштами, а потім небайдужі допомагають зібрати потрібну суму. Цього разу до Тетяни завітали студенти Чернігівський інститут інформації, бізнесу і права, які зібрали кошти та придбали необхідні речі гігієни для домашніх улюбленців і смаколики.
«На сьогодні ці тваринки обділені увагою… У деяких є власники, які вигнали їх у таких скрутних обставинах або виїхали, і тваринки потребують уваги», — Лариса Малоносова, студентка.
«Допомагати таким людям під час воєнного стану дуже важливо, бо це важко, тваринок дуже багато», — Оксана Костирко, студентка.
«Дуже багато тварин безпритульних. Люди, на жаль, втративши своє житло, покинули наше місто. І тваринки залишились самі по собі. Тому насправді дуже важливо допомагати зараз», — Інна Москалець, викладач ІБІП.
Допомогти таким тваринкам може кожен по-різному: або просто принести необхідні речі для них, або ж забрати котика собі та піклуватися про нього.
Журналіст: Оксана Замятіна
Оператор: Сергій Бутько