Крістіна майже два роки провела в окупації, навчалась у російському ліцеї, проте все-таки вирішила виїхати
Дівчина Крістіна майже два роки жила в окупації. Тут вона дистанційно закінчила Бердянський машинобудівний коледж (далі – БМК) та отримала український диплом. Через батьків вона довгий час не могла виїхати. Історію Крістіни розповіло видання Приморка.City.
Читайте також: Мешканка Бердянська не змогла потрапити на похорон батька – росіяни не пустили у рідне місто
Дівчина зустріла повномасштабне вторгнення в Бердянську. Вона одразу хотіла виїхати та продовжувати навчання в українському виші, проте батьки були проти. Вони не розділяли поглядів дівчини та змушували її залишатись та поступати у місцевий російський коледж. Врешті, Крістіна з батьками змогла домовитись
“Батьки погодилися при умові, що мені продовжать платити стипендію. Але якщо її відмінять, або я завершу навчання – муситиму поступати сюди”, – розповідає Крістіна.
Крістіна закінчила БМК, її сестра в Запоріжжі забрала диплом. Минуло літо і батьки змусили дівчину поступити в “Бердянский многопрофильный профессиональный лицей”, як його тепер називають окупанти.
Досвід від таких навчальних закладів – мало приємний. Крістіна згадує, що на входах чатують люди з автоматами – ополченці з республік. Вони іноді перевіряють сумки, а дозволяють пройти лише за пропуском. У школі, де працювала мама Крістіни, щопонеділка з учнями проводять “разговоры о важном”. А під гімн росії учні проходять з триколором.
Українські підручники окупанти просто вивалились за школою – там вони лежать в будь-яку погоду і гниють.
У Крістіни часто були проблеми з батьком – той був проросійськи налаштований, часто принижував дівчину за її погляди, забороняв їсти, а одного разу навіть підняв на неї руки. Тоді дівчина і вирішила, що залишатись в окупації не може.
Виїзд з окупації коштував їй 19 тисяч гривень. Стипендії, отримані ще під час навчання в БМК, вона тримала на картці. Частину грошей передала сестра, а частину зібрала в тіктоці – один блогер оголосив збір для Крістіни.
Виїжджала через росію до Європи, а звідти вже в Запоріжжя. Добиралась Крістіна 4 доби. Аби її випустили на російські території, вона вигадала легенду, що їде до хлопця у петербург.
“Коли ми стояли в Новоазовську, жінка, яка займається перевезеннями одразу сказала – придумайте якусь легенду. Бо якщо ви скажете, що ви їдете в Україну чи Європу – не випустять. Я сказала, що я їду до хлопця в Пітер – у мене там дійсно є знайомий, і трохи інформації я про нього знаю. А потім мене дуже ретельно за нього допитували”, – згадує дівчина.
Після багатьох зупинок, перевірок та довгих допитів, дівчину врешті решт пропустили. Вона змогла дістатись Запоріжжя 19 лютого і наразі мешкає разом із сестрою.
Раніше ми також розповідали, що росіяни на окупованих територіях моніторять сторінки місцевих у соцмережах, намагаючись пильнувати та тримати їх під контролем.