На великих екранах в Україні у межах ретроспективи з 14 березня знову покажуть фільм І все ж Лоранс режисера Ксав’є Долана.
Це третій повнометражний фільм франко-канадського вундеркінда, як охрестили Долана. Цю стрічку він зняв у 23 роки, і вона була відібрана до секції Особливий погляд Каннського кінофестивалю 2012 року. А на кінофестивалі у Торонто І все ж Лоранс здобув нагороду Найкращий канадський фільм.
Зараз дивляться
Долана порівнюють із легендарним Жаном-Люком Годаром, фільмами якого він надихався, а також із гонконзьким режисером Вонгом Кар-Ваєм. Він так само блискуче створює настрій у своїх фільмах за допомогою кольору, ракурсів чи музики.
Сюжет фільму І все ж Лоранс
Дія стрічки розпочинається у 1989 році. Лоранс (Мельвіль Пупо) та Фред (Сюзанна Клеман) зустрічаються вже два роки. Раптом Лоранс зізнається своїй дівчині та матері, що відчуває себе жінкою. Він не хоче розривати стосунки із Фред, яку щиро кохає, але їй рішення Лоранса дається складно.
Кадр із фільму І все ж Лоранс
Врешті вона вирішує його підтримати. Лоранс перевдягається у жіночий костюм, надіває туфлі на підборах, робить макіяж та приходить так на роботу до школи, де викладає літературу.
Це одна із найбільш резонансних та чудових сцен стрічки, адже вона, зокрема, досліджує питання сумнівів, сприйняття та суспільного тиску. Її доповнює прохід Лоранса коридором школи у жіночому вбранні під композицію Headman – Moisture. У цій сцені багато людей: хтось витріщається, хтось відводить очі, а хтось відверто шокований.
Утім, рішення Лоранса переодягнутися призводить до того, що його звільняють з роботи, а в барі на нього нападає гомофоб. Лоранс розриває стосунки з Фред і заводить дружбу з ексцентричною родиною квір-митців, які займаються перформансом. Пізніше він починає зустрічатися із дівчиною на ім’я Шарлотта, а Фред народжує дитину від свого чоловіка Альбера.
Кадр із фільму І все ж Лоранс
Історія Лоранса охоплює десятиліття – від вчителя літератури до відзначеного нагородами письменника 35 років. Для Лоранса Фред стає найкращою подругою, показуючи йому, як створювати та проявляти жіночу ідентичність.
Рецензія на І все ж Лоранс
Стрічка Долана І все ж Лоранс висвітлює емоційну та соціальну ціну транссексуальності, а також те, наскільки суспільство несприйнятливе до різноманітності. Це майже тригодинна розповідь про гетеросексуального чоловіка, який намагається стати жінкою.
Долан балансує між злетами і падіннями своїх персонажів, постійно дивуючи не лише емоційним сенсом подібних сцен, а й сміливістю своїх висловлювань.
Кадр із фільму І все ж Лоранс
Мельвіль Пупо та Сюзанна Клеман демонструють напрочуд натуралістичну гру Лоранса та Фред, дозволяючи нам зазирнути в їхні душі, коли вони переживають таємниці, зради, тиск ззовні та постійне відчуття того, що вони належать одне одному. Це все виглядає досить органічно, адже основою є реальні людські емоції.
Щодо структури фільму, то вона поєднує протилежні часові лінії, оскільки історія починається та завершується на першій та останній зустрічі Лоранса і Фред. Ще цікаво, що назва фільму – це перше, що ми бачимо, і останнє, що чуємо. У фільмі все протистоїть самому собі, але все збалансовано.
Якщо ви побачили помилку в тексті, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Cntrl + Entr.