Від захоплення Авдіївки в середині лютого армія Росії просувається на захід від міста. Щодоби Генштаб ЗСУ повідомляє про десятки атак на Авдіївському напрямку. Тут, серед донбаських степів, розкидані десятки населених пунктів, які регулярно потерпають від обстрілів. Серед них і селище Желанне в Очеретинській громаді – від нього до лінії зіткнення, згідно з картою проєкту DeepState, менше 20 км. У прифронтовому селищі побували журналісти телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»).
До повномасштабного вторгнення Росії у Желанному проживали понад 1300 людей. Коли у жовтні минулого року армія РФ почала масовано штурмувати Авдіївку, залишилася приблизно половина, – близько 600 осіб. Зараз у селищі живуть трохи більше ста.
Всі вулиці села зараз у руїнах. Навколо розбитих будинків перевернуті меблі, подекуди дивом уцілів посуд на полицях. На вулицях нікого, лише бродячі собаки шукають щось поїсти.
«Як в Авдіївці вони (війська РФ – ред.) просунулися, у нас частіше набагато стали обстріли, набагато, – каже староста селища Віра Черемісова. – До цього у нас попадання тільки по школі, лікарні та дитячому садочку були. Житло не було зачеплено».
Читайте також: Росія суне на захід від Авдіївки: чим це загрожує і як її зупинити
Віра каже, що з наближенням лінії фронту до села місцеві жителі стали залишати свої будинки – буквально щодня хтось їде.
«Просто миттєво поїхали, бо вони бачили, що їм загрожує смерть, – розповідає староста. Я бачу, що вони виїжджають. Ми по трасі бачимо, скільки людей виїжджає наших».
Але деяких жителів місцевій владі доводиться вмовляти їхати. Староста каже, що нещодавно одній жінці своєчасна евакуація врятувала життя: відразу після її від’їзду її будинок був зруйнований обстрілом «під нуль».
«Тієї ж ночі її будинку не стало, ось ми знаходимося поруч з ним. Залишки від будинку. Все «під нуль», – показує Віра. – Вранці я їй зателефонувала, кажу: «Як ви доїхали?» Вони відповідають: «Все чудово, мене зустріли люди прекрасні». А я кажу: «Ви знаєте, вашого будинку немає». І фотографії скинула».
Читайте також: Додому, під обстріли. Чому переселенці повертаються з евакуації?
На цій безлюдній та зруйнованій вулиці ще залишається єдиний мешканець, Костянтин. Його будинок пошкоджений: стоїть без вікон та зі зруйнованим дахом.
Черемісова розповідає, що чоловік має проблеми: вона намагається домовитися, щоб його не просто допомогли вивезти, а й прилаштували до спецустанови.
«Батьки відмовлялися його здавати до лікувального закладу і казали: ми його прогодуємо, нехай з нами живе, – пояснює староста. – Вони його нікому не показували. Він зараз залишився один. Батьки поїхали: вони злякалися обстрілів. А він уперся і сказав: «Нікуди не поїду». Вони силоміць не змогли заштовхати його в машину. Нині він один залишився в будинку».
«Він на мене не дивиться, він убік дивиться зовсім. Він брудний дуже, одягнений у брудний одяг дуже. Важко дивитися. Треба рятувати людину», – каже Віра.
Черемісова каже, що працює у місцевій селищній раді вже 47 років і вже давно могла б піти на пенсію. Але залишається, щоб допомогти не залишитись тут іншим.
«Я сьогодні бабусі сказала: поки вас усіх не вижену звідси, не поїду, остання їду, – розповідає староста. – Тому що вони такі ж, як Костя, але ще й безпорадні. Їх треба кудись вивезти. Як усі, так і я».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.