Три дні поспіль у Харкові майже цілодобово не було електрики. Найкраще з колапсом енергетичної системи впоралася сфера торгівлі. Працювали навіть невеличкі крамниці та допомагали відвідувачам заряджати гаджети. Найбільшою проблемою цього разу виявся транспорт.
Витримати три доби без електрики цього разу допоміг гіркий досвід позаминулої зими. Генератори, придбані підприємцями ще 2022 року, врятували і їхній бізнес, і багатьох клієнтів, забезпечивши продуктами та зв’язком.
“Шахед” під кожним магазином
У перший день блекаута безліч кафе та магазинів ще не працювали: хтось не зміг вчасно дістати генератор, в інших працівники не змогли дістатися на роботу. Але в суботу 23 березня відчинились навіть невеличкі крамнички на ринках. У місті стояв рівномірний гул генераторних двигунів, над мікрорайонами висів характерний смог. Деякі харків’яни сприйняли це за чергову атаку росіян. У домовому чаті дев’ятиповерхівки на вулиці Академіка Павлова одна жителька почала тривожно розпитувати сусідів, чи не чують вони звук “шахеда”.
“У нас такий “шахед” стоїть під кожним магазином”, — пояснив їй інший мешканець, маючи на увазі генератор, що працював біля перукарні на першому поверсі будинку.
Під час цього блекаута більшість харків’ян змогли впоратись навіть без павербанків — телефони охоче заряджали в кожному великому супермаркеті, у кафе, на пошті, не кажучи вже про пункти незламності, у яких, крім того, ще можна було напитися гарячого чаю чи кави. Все ж подекуди бували й черги.
“Сьогодні в нас у відділенні небагато людей, бо вночі давали електрику, і люди підзарядилися. А от у суботу був натовп, розеток не вистачало, так тут приїхали якісь волонтери з генераторами, стали під торгівельним центром, поставили столики, і люди туди пішли заряджатися”, — розповіли у 12-му відділенні “Нової пошти”.
Очікуваного росту цін на генератори цього разу не сталося.
Порятунок ДНК
У першу чергу в місті почали підключати критичну інфраструктуру, зокрема, лікарні. Всі вони оснащені генераторами, втім, потужностей на все необхідне все одно не вистачало, тож довелося скасувати планові операції та проводити лише невідкладні.
Приватні клініки майже всі працювали від генераторів, які закупили ще позаминулого року.
“У нас є бензиновий генератор 11 кВт та система використання сонячної енергії з літій-ферум акумуляторами на 20 кВт/годин. Вакцини зберігаються належним чином”, — повідомив у Facebook директор клініки Your Baby Андрій Волянський.
А от в ХНУ ім. Каразіна на кафедрі зоології та екології тварин мало не сталася халепа. Без холодильників залишились унікальна колекція тварин та їхніх ДНК з усіх куточків світу, зокрема з Антарктиди.
“У нас є лабораторія молекулярної еволюції, ми досліджуємо шляхи еволюції різних тварин. Для цього нам потрібні реактиви, щоб працювати з ДНК, насамперед це ДНК-полімераза, вона має зберігатись при температурі -20 градусів. Якщо температура вища, може зіпсуватись. З об’єктивних причин не все можна забезпечити генераторами, тому ми поперекладали зразки і реактиви з одного холодильника до іншого, де температура зберігалась нижчою, і будемо сподіватися, що вони вціліли”, — розповів Kharkiv Today професор кафедри зоології та екології тварин Сергій Утєвський.
Колег не залишили у біді вчені з Інституту кріобіології та кріомедицини та запропонували розмістити колекцію у своєму низькотемпературному банку з рідким азотом. Але генератор знайшовся, тож проблема вирішена.
У понеділок 25 березня викладачів та студентів ХНУ, які через блекаут не мають змогу включитися в начальний процес, в адміністрації вишу запросили працювати в безпечних просторах університету за попереднім записом.
Довелося возити співробітників
Якщо відсутність електрики для більшості бізнесів не стала великою проблемою, то відсутність транспорту змусило деяких підприємців неабияк збільшити видатки. На три дні мільйонний мегаполіс залишився без метрополітену, тролейбусів та трамваїв, а нечисельні автобусні маршрути не справлялися з попитом.
Якщо у п’ятницю за 30-60 хвилин ще можна було дочекатися свого транспорту на зупинці, то в суботу та неділю маршрутки майже зникли з міста. Наприклад, на зупинці біля ТРЦ “Дафі” 23 березня вдень люди простояли півтори години, перш ніж до них доїхав автобус. Пасажири розповідали, що почали підтягуватися приватні перевізники — час від часу до зупинок під’їжджав мікроавтобус, брав кількох пасажирів та за гроші віз у певний район. Але таке “гуртове таксі” теж іще треба було впіймати.
Щодо звичайних, зареєстрованих служб таксі, то вдень можна було поїхати з центру на Салтівку чи Олексіївку за звичайною ціною, що становить менше 200 гривень, а от в ранню чи пізню годину в суботу та неділю не всі погоджувалися їхати у віддалені райони, тож проїзд подорожчав. Дістатися на роботу змогли не всі працівники.
“У СТО на Салтівці один зі співробітників живе аж на Новій Баварії. У п’ятницю не приїхав, бо не ходила його маршрутка, в суботу доїхав до роботи, а назад вже не було чим. У таксі загадали 700 гривень, тож довелося мені увечері самому розвозити своїх співробітників по домівках”, — розповів власник невеликого СТО Дмитро Пономарьов.
Через такі збої в роботі довелося попередити клієнтів про те, що замовлення вчасно не вдасться виконати, втім, в Харкові клієнти вже звикли до форс-мажорів.
У понеділок 25 березня наслідки транспортного колапсу вдалося частково подолати — запрацювало метро. Потяги ходять з інтервалом 20 хвилин. У місті майже всюди є світло, щоправда, не усю добу. Графіки відключення поки що діють не дуже коректно. Наприклад, у центрі електрику мали вимкнути о 9 ранку, а її не стало вже о восьмій. Із метою економії електроенергії в місті вирішили достроково припинити опалювальний сезон. Дозволяє це зробити і погода, вдень у Харкові +12, щоправда, вночі лише +2. Але навіть за таких обставин повністю відновити електроживлення міста, за прогнозами “Укренерго”, вдасться не раніше, ніж за 7-10 днів.