Нова ера глобального переозброєння набирає обертів, і вона означатиме величезні витрати і непрості рішення для західних урядів, які і так борються з хиткими державними фінансами. І це попри те, що минулого року світові витрати на оборону досягли рекордних $2,2 трлн, пише Bloomberg.
Збільшення витрат на оборону
Згідно з матеріалом видання, країни Європейського союзу тільки почали замислюватися над тим, чого вимагатиме безпека XXI століття в умовах агресивної Росії, що насідає на їхні східні кордони, нестабільного Близького Сходу і розширення китайської армії, що перетягує на себе увагу Вашингтона в Тихоокеанському регіоні.
Політичні лідери вітають прогрес у досягненні цілей НАТО, згідно з якими члени Альянсу повинні виділяти на оборону 2% свого валового внутрішнього продукту. Однак чиновники, які займаються питаннями безпеки, кажуть, що для виконання планів альянсу військові бюджети, можливо, доведеться підняти до рівня витрат часів холодної війни – до 4%.
Зараз дивляться
Якщо США та їхні союзники по Групі семи досягнуть такого рівня, це буде рівносильно більш ніж $10 трлн додаткових зобов’язань протягом наступного десятиліття, згідно з розрахунками Bloomberg Economics.
– Дивіденди миру після холодної війни добігають кінця. Це, ймовірно, матиме перетворювальний вплив на оборонні компанії, державні фінанси та фінансові ринки, – каже Дженніфер Велч, головний аналітик Bloomberg Economics з геоекономіки.
Жорстока реальність для США та їхніх союзників полягає в тому, що посилений тиск Володимира Путіна проти України означає, що їм необхідно різко посилити оборону в Східній Європі одночасно зі створенням противаги Китаю – в той час, коли ця країна нарощує співпрацю з Москвою.
Китайський правитель Сі Цзіньпін недвозначно заявляє про своє прагнення поставити Тайвань під контроль Пекіна, якщо знадобиться, силою, і все активніше заявляє про територіальні претензії Китаю в інших регіонах Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
Ці подвійні загрози змушують західних лідерів – і їхніх виборців – розв’язувати проблеми, пов’язані з податками, соціальним забезпеченням і державними позиками, що назрівали роками, у міру того, як вони приходять до розуміння компромісів, які принесе повернення суперництва великих держав, пише видання.
– Я не передбачаю бюджетної кризи, викликаної збільшенням витрат на оборону. Але мене турбує криза національної безпеки, викликана нездатністю захистити свою країну, – каже Саймон Джонсон з Массачусетського технологічного інституту, який раніше був головним економістом Міжнародного валютного фонду.
Нова парадигма для країн НАТО
Як пише видання, згідно з аналізом Bloomberg Economics, “зростаючий тягар підготовки до війни створить нову фінансову парадигму” для більшості членів НАТО.
Навіть просте дотримання встановленого Альянсом мінімуму в 2% річного ВВП на військові витрати загальмує більшу частину постпандемічної консолідації боргу ЄС. Досягнення рівня в 4% змусить слабші держави блоку зробити болючий вибір між ще глибшим рівнем запозичень, значним скороченням інших частин бюджету або підвищенням податків.
Франція, Італія та Іспанія будуть особливо вразливі, якщо додаткові витрати фінансуватимуться через ринки облігацій, а державний борг Риму підскочить до 179% від обсягу виробництва до 2034 року зі 144% цього року.
Навіть США, які вже виділяють на оборону 3,3 % свого річного ВВП, у наступному десятилітті побачать зростання запозичень до 131 % з 99 %, якщо доведуть свій військовий бюджет до 4 %.
Як зазначає видання, наслідки можуть проявитися, коли МВФ опублікує оновлені прогнози щодо боргів наступного тижня на своєму весняному засіданні. Його чиновники вже порадили країнам поступово починати відновлювати бюджетні резерви на тлі зростання, яке в найближчі півдесятиліття, імовірно, буде слабкішим, ніж до пандемії Covid-19.
Фото: Getty Images
Витрати на оборону зростають не тільки в Європи та США
Хоча війни РФ проти України і конфлікт у Газі привернули увагу до Європи і Близького Сходу, різке збільшення військових бюджетів – глобальне явище, пише Bloomberg.
У 2024 році витрати на оборону Китаю зростуть на 7,2 % – більше, ніж за останні п’ять років. Малайзія очолює прогнози щорічного зростання витрат 22 країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, збільшивши їх на 10,2 %, а загальна сума витрат цього року становитиме $4,2 млрд, згідно з аналізом оборонної компанії Janes. За ним слідують Філіппіни зі зростанням на 8,5 % і $6,6 млрд.
У США адміністрація президента Джо Байдена запросить збільшення на 1% для військового бюджету, який вже зараз перевершує військовий бюджет будь-якої іншої країни, і Метью Кройніг з Атлантичної ради каже, що його необхідно подвоїти у відсотковому відношенні до ВВП.
– США ще не досягли того рівня, на якому вони мають бути, – сказав він.
Bloomberg задається питанням, як у майбутньому знов мілітаризований світ зможе примирити такі зобов’язання з обмеженими податковими надходженнями і дедалі зростаючими потребами в соціальному забезпеченні та охороні здоров’я.
– Саме з огляду на цю обставину і перспективи другого терміну (в ролі президента США, – Ред.) скептично налаштованого до НАТО Дональда Трампа 27 лідерів ЄС наприкінці березня розпочали важкі дискусії щодо того, як фінансувати масштабну модернізацію свого оборонного сектору і при цьому зберегти допомогу Києву. Лютневі коментарі Трампа, що посіяли сумніви з приводу допомоги США Європі в разі війни, надали цим переговорам додаткової гостроти, – зазначає видання.
За оцінкою Bloomberg, незважаючи на такі побоювання, члени НАТО навряд чи погодяться на тверде зобов’язання витрачати на оборону до 4% ВВП найближчим часом. Минулого року вони погодилися посилити своє зобов’язання витрачати щонайменше 2 %, але навіть це викликало бурхливі суперечки.
Для інвесторів найпривабливішим варіантом було б розширення випуску спільно забезпечених єврооблігацій, які фінансували б план відновлення ЄС після пандемії. Така структура дала б змогу скористатися попитом на європейські цінні папери з рейтингом ААА і захистити окремі країни від зростаючого тягаря.
Фоном для подібних дискусій слугує і план НАТО з проведення однієї з наймасштабніших модернізацій своєї оборони з моменту закінчення холодної війни.
Альянс має намір привести в підвищену готовність близько 300 тис. військовослужбовців, а його члени зможуть збільшити чисельність восьми багатонаціональних бойових груп на своєму східному фланзі, кожна з яких наразі налічує близько 1 тис. військовослужбовців, до розмірів бригади чисельністю до 5,5 тис. осіб.
– Необхідно терміново збільшити чисельність, – каже Оана Лунгеску, аналітикиня лондонського аналітичного центру RUSI і колишня речниця НАТО.
За її словами, Альянсу необхідно заповнити застарілі прогалини, такі як протиповітряна оборона, поповнити запаси зброї та боєприпасів, а також продовжувати інвестувати в нові технології, щоб зберегти свою перевагу над Росією.
Україні також буде потрібна постійна підтримка, оскільки вона переживає третій рік війни з Росією, вказує Bloomberg.
Саймон Джонсон з Массачусетського технологічного інституту резюмує тим, що хоча все це може спричинити витрати, які західні політичні лідери ледве почали підраховувати, це, “імовірно, все ж краще, ніж альтернатива”.
Він нагадав, що західним країнам треба “порівняти це з тим, що станеться, якщо ви не витратите гроші“, а також з тим, “що це означатиме для вашої країни, вашої економіки та інвесторів”.
Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.