Атовець Сергій Скоробагатько пройшов 230 кілометрів по окупованих територіях України за шість днів. До цього майже 5 місяців ховався від рашистів і колаборантів у рідних місцях поблизу Новоайдара. Але все ж потрапив у ворожий полон і пережив нелюдські тортури. Про це повідомляє “Дніпро Оперативний” із посиланням на “ДніпроTV”.
Поки є вільна хвилинка – він грається зі своєю Джессі. Бельгійську вівчарку малінуа Сергію подарував друг. Тепер вона завжди з ним – під Бахмутом, Авдіївкою, у казармах та в дорозі. Для нього вона найкраща подруга, яка допомагає відволіктися. А відволікатися є від чого. Про його життя можна написати військовий роман, який стане бестселером. АТО, мирне життя, повномасштабна війна, полон і звільнення. Все це довелось пережити мешканцю невеличкого селища Новоайдар, що на Луганщині.
З 2014 року Сергій воював у складі батальйону «Айдар», за три роки його звільнили у запас за станом здоров’я. В мирному житті розводив папуг і риб. Все йшло добре аж до 24 лютого 2022. За лічені дні окупанти підійшли до селища, і атовцю довелося піти у підпілля.
Сергій розповідає, його шукали, як ветерана АТО та за голову давали мільйон рублів. Враховуючи те, що військовий місцевий, вони знайти його не могли, а він слідкував за ними та бачив, як окупанти грабують наші міста та села.
Цілих чотири місяці Серій ховався у рідних місцях. А потім наважився йти до підконтрольних Україні територій, у Харків.
Жив у покинутих хатах, у землянці в лісі, перепливав річку у крижаній воді, маскувався під рибалку і енергетика. Йому вдавалося дурити окупантів аж поки не натрапив на блок-пост у Волоховому Яру на Харківщині та потрапив у полон.
Катували струмом і шокерами, били палками. Змушували зізнатися, що він диверсант. Мучителями були росіяни і кадирівець. Сергій каже, що вони дуже жорстокі. Він тримався на допитах, бо знав, якщо дізнаються, що атовець – вб’ють. Окупанти погрожували зробити йому укол «дауна» та вивезти на розтерзання собакам, але чоловік продовжував мовчати.
У полоні пробув 47 днів. І нарешті одного дня він і інші бранці залишились у тюрмі одні. Балаклію звільнили під час Харківського контрнаступу. З полону Сергій дістався своїх. Всі рідні вцілили, обидва сини і невістка служать у лавах Збройних сил. Він підлікувався і теж встав у стрій. Нині Сергій – водій-санітар.
Коли війна завершиться, Сергій мріє жити у селі, розводити форель у ставку біля хати. І розповідати онукам як йому вдалося обдурити смерть.
Нагадуємо, раніше ми повідомляли, що у Дніпропетровській області судитимуть військовослужбовця ЗСУ, який “зливав” інформацію окупантам. Також ми писали, що військовим, які знаходяться на передовій, будуть доплачувати 70 тисяч гривень.