Німецькі компанії допомагають Росії у будівництві в окупованому Маріуполі, йдеться у розслідуванні Суспільного мовника Німеччини ARD, яке оприлюднили на початку квітня. Журналісти зауважують, що після окупації вщент зруйнованого міста його відновлення відіграє центральну роль у «російській пропагандистській війні» і до цього процесу залучені німецькі підприємства. Зокрема, на багатьох об’єктах у Маріуполі використовуються будівельні матеріали виробництва компанії Knauf. За даними ARD, наразі ця компанія має 4 тисячі співробітників у Росії й робить мільярдні обороти на російському ринку.
На запит редакції в компанії вказали, що засуджують агресивну війну Росії проти України та дотримуються всіх санкцій ЄС щодо РФ, а продукція Knauf, що випускається в Росії, призначена начебто виключно для російського ринку. На великий перелік питань, переданий редакцією компанії, відповідей не надали.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися які ще європейські компанії допомагають Росії будувати в окупованому Маріуполі? Хто з російських бізнесменів працює одночасно і в Росії, і в Європі, і чому з них знімають санкції? Які схеми використовують європейські компанії, щоб працювати з Росією, і чи є за це покарання?
Західні компанії у Маріуполі. Що відомо?
На фото та відеоматеріалах з Маріуполя розслідувачі ARD також помітили бетонні блоки із маркуванням німецької компанії WKB Systems з регіону Мюнстерланд у Північному Рейні – Вестфалії. Це підприємство оснащує заводи з виробництва бетонних блоків. Основним акціонером компанії є російський підприємець Віктор Бударін. Щодо Бударіна санкції ЄС запроваджені не було, наголошують журналісти. Компанія WKB Systems не відповіла на запит розслідувачів про коментар.
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко розповів «Новинам Приазов’я», що матеріали німецьких компаній і зокрема Knauf можуть використовуватися для будівництва не лише цивільних об’єктів в окупованому місті.
Ми бачимо ту техніку, яка працює. Вона іноземного виробництва
«Це, в принципі компанії, які працюють, виробляють, виготовляють, поставляють на територію РФ безпосередньо всякі будівельні суміші і таке інше. І те, що стосується Knauf, дійсно, він помічений. Ці дані верифіковані. Єдиний нюанс, який дослідили, наприклад, це те, що не лише йде використання будматеріалу у цивільній інфраструктурі, в цивільних ремонтах в Маріуполі. Якщо йдеться про Knauf, то вони (окупанти) використовують (матеріали німецької фірми) для обладнання фортифікаційних споруд. Будівництво іде, техніка працює. Знову ж таки, ми бачимо ту техніку, яка працює. Вона іноземного виробництва. Ясна річ, що, скоріше за все, вона була поставлена до повномасштабного вторгнення РФ, але ж вона має обслуговуватися, вона має ремонтуватися», – зауважив радник мера.
Не тільки будівництво
Також у Маріуполі помітили роботу німецької логістичної компанії DHL, розповідає Андрющенко. Компанія приймає посилки за кордоном, і вони доставляються до окупованого міста. Посилку можна відстежити за допомогою російської пошти або так званої «Пошти Донбасу».
«DHL спокійно з будь-якої майже країни Європи може відправляти туди посилки. Нещодавно ми вчергове верифікували посилку таким чином – відправляли з Німеччини. DHL приймає посилки і доставляє їх в Маріуполь. Причому з написом «Маріуполь», «ДНР» без лапок, через «Пошту Росії», з якою вони співпрацюють», – сказав він.
У лютому цього року з компанією DHL контактували журналісти 24 каналу. У коментарі журналістам представники компанії зазначили, що призупинили роботу у Росії та Білорусі, про що йдеться у заяві на офіційному сайті.
Відповідаючи на питання, як могли оформити доставку на окуповані території, у компанії заявили, що формуляри DHL є у будь-якому поштовому відділені Німеччини, і оприлюднений заповнений бланк не може свідчити про те, що відправлення було дійсно прийнято. Втім, у компанії не пояснили, як сталося так, що посилки, які відправляють в окупований Маріуполь, дійсно можна відстежити.
Андрющенко вважає, що надалі подібних випадків побільшає.
Немає реакції, немає реакції безпосередньо наших партнерів на їхній бізнес
«Ми два роки розповідаємо про DHL, але вони як возили, так і возять. Якщо одна з найвеличніших і найпотужніших компаній з доставки забезпечує доставку в окупований Маріуполь безпосередньо з країни Європейського Союзу, чому далі можна дивуватися? Сумно все це, і цього буде більше. Тому що немає реакції, немає реакції безпосередньо наших партнерів на їхній бізнес. Knauf сказав: «Так, ми працюємо». Далі, що далі? І нічого. І далі працює там, далі працює спокійно в Німеччині. Нічого не відбулося. Як це буде впливати на подальшу ситуацію? Надалі цей процес буде розвиватись, на жаль», – зазначив він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Бізнес олігархів РФ у Європі
Російське видання «Проект» минулого року оприлюднило розслідування про найбагатших бізнесменів із Росії, які так чи інакше причетні до забезпечення армії і ведення війни. Деякі з них досі одночасно ведуть бізнес у Європі. Про це «Новинам Приазов’я» розповіла журналістка видання Катерина Резнікова.
«Коли ми робили це дослідження, був такий популярний ролик у різних соцмережах про те, що дивіться, алюміній Дерипаски (російський олігарх – ред.) на складах у Польщі. Ми зацікавилися, буквально п’ять хвилин факт-чекінгу і виявилося, що алюміній – це не сама мета. Тобто людина, яка дуже близько перебуває до Путіна, продовжує постачати алюміній по всьому світу, зокрема до Європи», – наголосила вона.
У Росії є величезні запаси природних ресурсів, і недарма її називають «світовою бензоколонкою». Від цих ресурсів світова економіка дуже залежить, зазначила Резнікова.
«У тому числі багато говорять про постачання продовольства. Україні при цьому обмежують вивезення до Європи продовольства. Проте Росія продовжує постачати, і зерно, і багато інших важливих речей, у тому числі добрива», – розповідає журналістка.
«Скасовують і обходять санкції»
Деяким бізнесменам вдалося досягти зняття санкцій, продовжує розповідати розслідувачка. За її словами, більшість з тих, хто живе у ЄС і оскаржував ці санкції, продовжує підтримувати російську армію і співпрацювати в цьому напрямку. Наглядним прикладом вона назвала скасування санкцій ЄС проти співвласників «Альфа-банку» Михайла Фрідмана та Петра Авена.
Вони якраз були тими, хто багато років страхував військові заводи та підрозділи армії та Росгвардії
«Вони якраз були тими, хто багато років страхував військові заводи та підрозділи армії та Росгвардії, тими, хто давав кредити на придбання ліній, виробництво патронів тощо. Проте, зараз Європейський суд вважає, що вони чистенькі, і підстав для внесення до одного зі списків санкцій немає. При цьому вони ніяк не висловилися про війну публічно, не засудили її на тому рівні, на якому від них, скажімо так, можливо, це очікувалося. І ніяк не розірвали зв’язок із владою (російською), не висловилися щодо цієї самої влади, щодо Путіна при владі та чергових його перевиборів», – зауважила Резнікова.
Крім того, російські бізнесмени використовують різноманітні схеми для того, щоб обійти західні санкції, додала вона. По-перше, каже журналістка, це обхід санкцій через інші країни. Зокрема використовуються механізми як постачання якихось товарів з Європи.
«З Європи замовляють постачання, припустимо, до Казахстану чи Киргизстану. Це країни, які не мають спільного з Європою кордону, не мають виходу до морів, тому потрібно доставляти по суші і постачання якогось товару через територію Росії. Відповідно цей товар, коли заходить до Росії, просто розчиняється там, зникає. І довести щось через те, що це єдина територія Євроазійського союзу митного практично неможливо. Тобто вантаж їхав до Казахстану чи Киргизстану, і, на жаль, там зник», – розʼяснює Резнікова.
Страх світової торгівельної війни
Аналітик Стокгольмського центру досліджень Східної Європи, німецький політолог Андреас Умланд розповів, що, до прикладу, торгівля Німеччини з Киргизстаном за останні роки виросла у 15 разів. Це можна пояснити тим, що з Киргизстану товари йдуть далі до Росії.
«Санкції діють в тому сенсі, що прямої торгівлі немає або зараз така пряма торгівля складна для багато галузей. Тобто навіть якщо там є якісь російські бізнесмени, є російські менеджери, вони тільки можуть використовувати якихось посередників, тобто якісь інші країни, інші фірми, які буду не будуть виконувати цей санкційний режим і постачатимуть ці товари до Росії. Тому мають бути більш рішучі кроки. Але проблема в тому, що ці фірми завжди можуть казати, але ж ми не торгували з Росією, ми торгували, скажімо, з Киргизстаном. А що там потім відбувається з нашим товаром, ми не знаємо і це не наша відповідальність», – каже Умланд.
На ці торговельні процеси можуть вплинути обмеження для компаній або навіть країн, які є посередниками між західним світом і Росією, вважає політолог. Разом з тим, на думку експерта, ті країни, які не беруть участь в санкційному режимі, їх можна також санкціонувати, попередивши – торгуєте з Росією, проти вас вводять санкції.
«Але це означає така світова торгівельна війна зрештою, тому зараз цього, на жаль, немає. Я думаю, що тут дуже велику роль грає преса і медіа, щоб все це досліджувати й опублікувати. Це може бути для цих компаній велика репутаційна проблема, мабуть, навіть фінансова правова проблема», – додав він.
«Вторинні санкції та репарації»
Представник напряму мінімізації корупційних ризиків в санкційній політиці Національного агентства з питань запобігання корупції Андрій Позняк розповів «Новинам Приазов’я», що після розслідування журналістів ARD уряд Німеччини застеріг компанії цієї країни від участі у будь-яких проєктах на окупованих територіях України.
Будь-яка робота на окупованих територіях України має бути і вона є забороненою. Це порушення санкційного законодавства
«В цьому розслідуванні фігурувала компанія Knauf. Це десятки заводів, які вона досі тримає на території РФ, це десятки ресурсних центрів. Це тисячі співробітників, які продовжують працювати на їхніх заводах у РФ, відповідно, отримувати там зарплату. Відповідно, так компанія підтримує економіку агресора, сплачує там податки, і таких компаній вистачає, на жаль. Knauf також має і виробничі потужності на спеціальній економічній зоні «Алабуга», де виготовляються «Шахеди». Ця зона стала відомою досить нещодавно, після таємничих вибухів там. А якщо вже казати в цілому про тимчасово окуповані території, то вони зараз повністю покриті санкційним режимом. Відповідно, будь-яка робота на окупованих територіях України має бути і вона є забороненою. Це порушення санкційного законодавства», – наголосив він.
Такі дії мають бути підставою для застосування вторинних санкцій щодо компаній, які порушують санкційне законодавство, або навіть початком кримінальних розслідувань, вважає представник НАЗК.
Це може призвести не тільки до справедливого покарання, але й до того, що їм доведеться разом з Росією платити репарації Україні
« Якщо ми кажемо про криміналізацію обходу санкцій, бо це є обхід санкцій. То сьогодні багато вже країн санкційної коаліції криміналізували обхід санкцій. Можна одразу згадати нещодавно рішення Європарламенту, який ухвалив директиву щодо криміналізації порушення та обходу санкцій ЄС. Тобто це може бути початком не лише для розслідувань в Україні, але й в країнах санкційної коаліції. Компанії мають розуміти, що необхідно відмовлятися від такої діяльності. Чому? Бо в підсумку це може призвести не тільки до справедливого покарання, але й до того, що їм доведеться разом з Росією платити репарації Україні через їхню участь у цій війні», – зазначив Позняк.
- Нещодавно стало відомо, що ЄС почав роботу над 14-м пакетом санкцій проти Росії, який покликаний зменшити можливості цієї країни обходити вже запроваджені санкції. Попередній пакет санкцій проти Росії Євросоюз запровадив 23 лютого цього року. Тоді обмеження зачепили 106 фізичних і 88 юридичних осіб, причетних до підтримки російської агресії.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.