В умовах дефіциту артилерійських боєприпасів FPV-дрони стали чи не найефективнішою зброєю у стримуванні російських атак на фронті. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) провели один день на чергуванні з українськими пілотами БПЛА 56-ї окремої мотопіхотної маріупольської бригади ЗСУ на Бахмутському напрямку.
Світанок – час, коли найкраще вирушати на позиції. Спочатку їдемо на машині, далі кілометр-два – пішки. Наш провідник, військовослужбовець ЗСУ з позивним «Британець», радить триматися на відстані 10 метрів один від одного.
«Почуєте звук дрону, одразу в посадку»: це стандартна порада у таких випадках, адже є надія, що безпілотник, якщо його оператор обере тебе ціллю, заплутається в кущах чи деревах і не вибухне. Нам щастить з погодою – сьогодні рясний туман і навряд чи щось літає. За пів години побратими «Британця» зустрічають нас у тісному бліндажі.
Тут кілька спальних місць, поруч робоча зона з комп’ютерами і моніторами. З «розкоші», як кажуть військові, холодильник, який дуже допомагав взимку ховати продукти від мишей.
У бліндажі українські пілоти проводять більшу частину доби. Ми саме встигли на ранкову перекличку, з комп’ютера звучить голос командира: «Добрий ранок. Що у вас там по погоді, туман?»
Такий дрончик долетить на кілометрів шість
Поки погода не дозволяє літати, у бліндажі беруться готувати дрони-камікадзе – перевіряють налаштування безпілотника, фіксують боєприпас.
«Заряд у нас звичайний постріл від РПГ, електродетонатор і плата ініціації, яка спрацьовує на удар. Такий дрончик долетить на кілометрів шість і завдасть ураження ворогу», – розповідає «Британець».
За його словами, на їхній ділянці російської техніки зараз їздить небагато, тому більше працюють по піхоті та укріпленнях, де вона перебуває.
Згодом туман розсіюється, військові піднімають ретранслятори і першим на розвідку вирушає «Мавік». На екрані пілота з’являється звична картина – передній край російської оборони: система окопів, де ховаються солдати РФ.
«Отут лисячі нори (так українські військові називають підземні сховки солдат РФ під землею – ред.), бліндажі – це найближчі позиції до нас», – каже військовослужбовець ЗСУ.
Після розвідки за роботу беруться ударні БПЛА. Кілька хвилин чаклування над безпілотником – перевірка зв’язку, відеосигналу, зняття запобіжника з боєприпасу, – і «камікадзе» вирушає вже звичним маршрутом: робота по планових цілях.
За кілька хвилин дрон «Британця» на місці і вибухає прямісінько біля входу в російський бліндаж. У цей же час процес контролює його побратим на «мавіку». Військові одразу переглядають запис.
«Трохи лівіше треба було», – підсумовує «Британець». Але його побратим «Мартін» відповідає: «Нормально».
Читайте також: Хто, коли, за чиї гроші: все, що варто знати про фортифікації для ЗСУ. Коротко
І зазначає, що російські військові теж навчилися виживати.
«Швидко пробігають, на відкриті ділянки намагаються на довго не виходити. Це забирає багато часу: скласти (дрон – ред.), навіть якщо підготовлено, долетіти і вразити їх. А на підльоті вони вже чують», – каже «Мартін».
Військовослужбовець розповідає, що зараз вони здебільшого розбивають укріплення російських сил і таким чином не дають йому спокою на передовій.
«Британець» дронами-камікадзе займається вже майже три місяці. Незважаючи на те, що в цій справі багато технічних нюансів і далеко не кожен дрон – це знищена ціль, каже, вони дуже ефективні.
Найскладніше – розуміння як працює кожен боєприпас
«Літати не дуже складно навчитися, головне бажання. Найскладніше – налаштування, розуміння, як працює кожен боєприпас, як правильно все зібрати, щоб не стати «котлеткою» самому від себе», – жартує пілот.
Читайте також: «Це вау!» Як Україна нарощує виробництво зброї
«Мартін» додає, що це дійсно складна робота, бо кожного дня потрібно самому налаштувати кожен дрон.
«У нас три антени на відео, три передавачі на різні частоти зв’язку, і це все постійно змінювати, піднімати, опускати антену, комбінувати, різні нюанси перевіряти, тестувати», – пояснює «Мартін».
Спільна робота українських операторів «Мавіків» та FPV-дронів фактично ніколи не припиняється. Відстань до піхоти звідси усього кілька кілометрів, тому пілоти також перебувають у зоні ураження російських «камікадзе». Не кажучи вже про артилерію, – свіжі вирви від снарядів ми помітили ще дорогою сюди.
Екіпажі працюють цілодобово
«Заміни немає, у нас люди на позиціях незмінно по 10-15 днів. Виходять – день-два помилися, попрали речі і заходять назад. А екіпажі працюють, можна сказати, цілодобово», – розповідає «Британець».
За його словами, вночі літають дрони з тепловізійними камерами. Загалом робота побудована таким чином, щоб у небі завжди була «пташка», яка спостерігає за переднім краєм.
«За рахунок цього піхоті, яка в окопах, набагато спокійніше. Вона розуміє, що може заховатися, коли йде обстріл. Дрончик висить, спостерігає і вони спокійні», – додає військовослужбовець ЗСУ.
Останнім часом ситуація на Бахмутському напрямку ускладнилась. Російські війська все активніше намагаються штурмувати місто Часів Яр, яке розташоване на висоті і захоплення якого потенційно може відкрити армії РФ шлях до таких важливих міст Донецької області, як Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.