Початок 2024 видався дуже вдалим для російського бюджету, і його показники особливо виграшно виглядають на тлі двох попередніх років, коли, як здавалося, західні санкції серйозно б’ють по країні-агресорці. Показово, що у першому кварталі цього року суттєво зросли нафтогазові доходи РФ, а це означає, що санкції втрачають свою ефективність. “Апостроф” з’ясовував, чому РФ продовжує отримувати прибуток від торгівлі нафтою і що потрібно зробити, щоб обмежити її доходи.
Бюджетне покращення
У 2024 році Росія суттєво покращила свої фінансові показники порівняно з попереднім періодом. За попередніми оцінками російського Мінфіну, надходження до федерального бюджету за перший квартал поточного року склали 8,7 трильйона рублів (93 мільярди доларів за поточним валютним курсом), що на 53,5% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Читайте: Санкції? Ні, не чули! Ціна на російську нафту перевищила цінову стелю ЄС
З початку 2024 року значно зросли доходи бюджету РФ. Ненафтогазові доходи склали 5,8 трильйона рублів (62 мільярди доларів), що на 43,2% більше, ніж рік тому, а нафтогазові доходи – 2,9 трильйони рублів (31 мільярд доларів) – зростання на 79,1%!
При цьому бюджетний дефіцит у першому кварталі 2024 року скоротився до 607 мільярдів рублів (6,5 мільярда доларів) з більш ніж 2 трильйонів рублів (21 мільярд доларів) роком раніше. Таке скорочення дефіциту відбулося за рахунок того, що у березні цього року був колосальний профіцит, який становив 867 мільярдів рублів (9,3 мільярда доларів) і став рекордним за останні два роки. При цьому в січні-лютому бюджет був виконаний із дефіцитом 1,47 трильйона рублів (16 мільярдів доларів).
Також саме на березень припадає основний приріст бюджетних доходів (причому він був особливо помітним в останні дні березня). Зокрема, нафтогазові доходи, порівняно з лютим, збільшилися майже на 40%.
Настільки несподівано вражаючі показники змушують у них дещо засумніватися, особливо враховуючи схильність російської влади до різноманітних маніпуляцій. І попри те, що говорити про відверте спотворення фактів не доводиться, оприлюднені дані все ж таки не є абсолютно об’єктивними.
“По-перше, опубліковані дані за перший квартал, як правило, є не дуже гарною базою для порівняння через специфіку виконання російського бюджету на рубежі календарного року. По-друге, опубліковані дані включають збільшення податкових платежів, яке відбулося в 2023 році. По-третє, враховуючи, як активно Мінфін РФ у першому кварталі 2024 року залучав ресурси через ОФП (облігації федеральної позики, аналог українських ОВДП, – “Апостроф”), бюджет мав значні проблеми з ліквідністю, а опубліковані цифри – це не касове виконання бюджету, а те, що нараховано фіскальною владою, – сказав у коментарі виданню економіст, колишній член Ради Національного банку України Віталій Шапран. – Тому всі ці “підсумки” ще потрібно уточнювати”.
Втім, доводиться зі жалем констатувати, що поки що у Росії є гроші. А це означає, що країна-агресор має матеріальний ресурс для продовження війни проти України.
Пробита “стеля”
Як відомо, невдовзі після російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року країни Заходу ввели проти Росії санкції. Зокрема встановили цінову “стелю” на її нафту у розмірі 60 доларів за барель, що мало на меті суттєво скоротити доходи РФ від нафтового експорту. Однак незважаючи на санкції, доходи країни-агресорки від продажу нафти зростають. І навіть якщо зробити поправку на те, що показник першого півріччя 2024 року є певною мірою маніпулятивним, вони принаймні не падають. У чому ж справа? Що пішло не так?
Аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) Максим Орищак нагадує, що РФ – один із найбільших експортерів нафти у світі. А тому прибрати російські поставки з ринку без наслідків неможливо.
“Нафтовий ринок надто тонко налаштований, і навіть невелике зростання дефіциту підкидає ціни на нафту вгору. Це компенсує будь-яке санкційне скорочення обсягу нафтового експорту РФ, – сказав експерт у коментарі “Апострофу”. – Ба більше, високі ціни роблять вигідним утримання власного “тіньового флоту”. Рентабельними стають складні схеми поставок через інші країни тощо. Боротися з цим, особливо коли РФ підігрують Китай, Індія, країни Близького Сходу та інші – неможливо. А змусити їх цього не робити теж не можна. Це надто вигідно для них”.
Експерт також зазначив, що в 2023 році російський рубль девальвував на 26%, що, насправді, було вигідно для бюджету: ” При тій же вартості нафти РФ отримує в першому кварталі 2024 року зростання доходів бюджету ( у рублях – “Апостроф”) на 53,5% до аналогічного періоду 2023 року. І при зростанні держвидатків у першому кварталі лише на 20,1% дефіцит російського бюджету скорочується”.
За словами Віталія Шапрана, Росія продовжує заробляти, насамперед на нафті, через те, що ціна на російську марку URALS пішла далеко за 60 доларів за барель. Це стало можливим завдяки використанню того самого “тіньового флоту”.
“Обхід санкцій призвів до розширення географії торгівлі нафтою та зменшення дисконту між Brent та URALS, – розповідає експерт. – Другий фактор – це обмеження видобутку нафти країнами OPEC, які розраховували на кризу в Китаї, якої не сталося. При цьому українські атаки на російські НПЗ на зростання цін на нафту на світових ринках тут, м’яко кажучи, мало впливають”.
Не секрет, що ціни на російську нафту і раніше перевищували санкційну “стелю” у 60 доларів. Так, наприклад, у жовтні 2023 року вона торгувалася дорожче за 80 доларів.
У квітні цього року ціни на URALS знову злетіли, і зараз російська нафта продається, наприклад, в Індії по 88 доларів за барель. Звичайно, значну частину доходів від такого продажу “з’їдають” завищені витрати на страхування і транспортування. Проте й зазначена ціна забезпечує російській “нафтовці” непоганий прибуток.
Втім є ще один нюанс, на який звернув увагу фінансовий аналітик Олександр Коляндр. За його словами, нафтові доходи російського бюджету залежать не так від цін, за якими РФ продає нафту на світовому ринку, як від податкових надходжень, які забезпечують нафтові компанії всередині країни.
“Податковий режим у Росії влаштований так, що нафтові податки не сильно залежать від витрат на продаж, – цитує Коляндра Фонд Carnegie. – Однак це знижує приплив валюти та доходи нафтових компаній, що в майбутньому може призвести до скорочення видобутку”.
Ще більше санкцій
Але як, все ж таки, позбавити Росію доходів від продажу нафти? На думку Максима Орищака, на цьому етапі це можливо лише в разі обвалу нафтових котирувань.
“Але для нього потрібен серйозний спад світової економіки. І в цьому випадку доходи впадуть у всіх країн – навряд чи це змінить баланс сил”, – зазначив експерт.
Читайте: Привіт друзям Путіна: які обмеження міститиме 14-ий пакет санкцій ЄС
Втім, дещо можна зробити, не чекаючи на глобальну кризу.
“Відповідальність за обхід санкцій, санкції проти страховиків, які страхують “тіньовий” танкерний флот – насамперед Інгосстрах і РНПК (Російська національна перестрахувальна компанія). Зниження цінової стелі до 40-50 доларів та дипломатичні зусилля в Індії, щоб ця країна відмовилася від купівлі нафти вище встановленої G-7 цінової “стелі”, – ділиться рецептом Віталій Шапран.
Навіть якщо внаслідок посилення санкційного тиску країна-агресорка збереже якусь частину доходів, вони суттєво знизяться. А раз так, то зменшаться і її можливості щодо фінансування війни.
У зв’язку з цим виникає питання, чому це не було зроблено досі. Або, якщо відповідні спроби робилися, чому вони не стали досить рішучими?
За великим рахунком це риторичне питання. Адже про те, що Росія навчилася оминати санкції, відомо вже доволі давно. Проте США лише зовсім недавно почали робити кроки щодо посилення відповідальності для власників “тіньових” танкерів. Також добре відомо, що заклики знизити цінову “стелю” на російську нафту лунали ще 2023 року. Але далі розмов справа не просунулась.
Отже, ключову роль в цьому питанні грає політична воля. І головне, треба пам’ятати, що санкції проти країни-агресорки насправді діють, хай і не так помітно, як би нам хотілося. І це чудово знають у самій Росії, хай там усіма силами намагаються довести протилежне.
Читайте: Нова війна між США і Китаєм: хто заволодіє нафтою XXI століття