Російська армія, хоч і поволі, але просувається углиб України, залучаючи все нові і нові сили. Виснажені щоденними боями українські підрозділи потребують відпочинку і поповнення. Однак, є багато сумнівів, що ухвалений після затягнутого розгляду закон про мобілізацію, зможе кардинально змінити ситуацію. Чому?
Дмитро Ясинок з’явився у рекрутинговому центрі батальйону «Вовки Да Вінчі» через два дні після того, як у центр його рідного міста Білопілля влучила російська бомба.
27-річний викладач цивільного права приїхав до Києва з Сум, розташованих поблизу російського кордону, щоб вступити до лав відомого підрозділу, який обіцяє новобранцям якісну підготовку та гідні умови служби.
Співбесіду з рекрутером проходив Дмитро у київському драматичному театрі в стилі арт-деко. Його руки тремтіли.
Дмитро хотів би потрапити на посаду снайпера, оператора безпілотника або бойового медика. Але, за словами рекрутера Максима, без військового досвіду, йому, швидше за все, доведеться служити на піхотній посаді.
Незабаром Ясинок проведе випробувальний тиждень у навчальному центрі, а потім офіційно вступить до батальйону, або повернеться додому.
Я налаштований піти до армії
Вже третю весну з початку повномасштабного російського вторгнення мільйони українських цивільних, таких як Дмитро, намагаються знайти своє місце в суворій реальності воєнного часу, втекти від якої стає чимдалі важче.
«Можливо, це не раціональне рішення, але я налаштований піти до армії», – сказав Ясинок після співбесіди. Він є співробітником університету і згідно з законом – звільнений від військової служби.
«Вовки Да Вінчі» – батальйон, який на відміну від більшості інших підрозділів проводить власну рекрутингову кампанію. Однак їхнє гасло: «Воювати будуть всі» – має мало спільного з реаліями сьогоднішнього призову в Україні. Черги добровольців, які в лютому 2022 року стояли біля військкоматів, тепер уже в минулому.
Як «Вовки Да Вінчі» навчають і готують новобранців
11 квітня, після місяців затримок і гарячих дискусій, український парламент ухвалив закон про мобілізацію, який має на меті поповнити армію країни, яка вже тертій рік зазнає масштабної агресії від однієї із наймогутніших держав світу.
Наразі ситуація надзвичайно загострилася через виснаження і втрати українських Сил оборони, відсутність нових поставок американської зброї, затримки у постачанні снарядів від європейських союзників, брак систем ППО і ракет до них.
Всередині електростанції України після атаки РФ: масштаби руйнувань (фотосвідчення)
Росія з березня завдає масштабних атак по енергосистемі України. Reuters опублікував світлини зсередини однієї теплоелектростанції, яка була сильно пошкоджена внаслідок російської атаки. Розташування ТЕС не розкривають.
Росія безперервно атакує позиції ЗСУ на Сході України, а також піддає обстрілам прикордонні території України та завдає ракетних і дронових ударів по всій території країни.
Однак закон, який має на меті зміцнити Сили оборони, зазнає в українському суспільстві великої критики. У першу чергу через те, що з нього виключили багато положень, наприклад, щодо санкцій за ухилення від призову та питання демобілізації.
Відтак критики стверджують, що цей законопроєкт не змінить систему призову, яку в Україні вважають неефективною і неконструктивною.
«Бусифікація»
Ще місяць тому 28-річний Тимофій працював менеджером проектів в ІТ-індустрії у Львові. Зараз він живе в казармі в центральній Україні і готується до війни.
Якби він не поїхав у поїздку в Карпати, його б тут зараз не було. Дорогою його зупинили офіцери, більшість з яких були ветеранами з видимими бойовими пораненнями. Його посадили в автобус і відвезли до військкомату. Протягом кількох годин вони з ним провели співбесіду, сфотографували його, та провели медичний огляд.
Люди називають це «бусифікацією
«Люди називають це «бусифікацією», – сказав Тимофій в інтерв’ю Радіо Свобода.
Так звана «бусифікація» – це один із способів, за допомогою якого ТЦК забирає з вулиць чоловіків мобілізаційного віку у «буси», намагаючись поповнити лави ЗСУ.
Хоча Тимофій каже, що в цілому до нього ставилися із повагою, він вважає те, що сталося, «недотриманням закону і процедур з обох сторін».
Як і багато українських чоловіків, Тимофій не виконав свій обов’язок стати на військовий облік. Та зараз, незважаючи на обставини, він «змирився» із тим, що його мобілізували, і хоче отримати якомога кращу підготовку.
«Я не знайшов у собі достатньо мужності, щоб піти в армію, але й активно не ухилявся від призову», – розповідає він. «Зрештою, ми стали жертвами російської агресії».
34-річний Юрій був призваний у лютому під час відрядження до Чернівців, приблизно за 40 кілометрів від румунського кордону. За його словами, до нього підійшли люди у військовій формі і сказали, що йому потрібно зареєструватися у військкоматі, оскільки він перебував у прикордонній зоні.
Як співробітник фармацевтичної компанії, що співпрацює з Міністерством охорони здоров’я України, він мав документ, який звільняє його від військової служби, але рекрутери у військкоматі сказали, що «не можуть відкрити його на комп’ютері». Медична комісія визнала його придатним до служби, незважаючи на сильну короткозорість.
Мобілізацію не можна проводити таким чином, але ми всі відповідальні за цей статус-кво
Юрій сказав, що не буде користуватися своїм правом на оскарження рішення у суді, частково через те, що вважає суди занадто повільними. Але він також сказав Радіо Свобода, що він мав намір піти в армію раніше, але відкладав своє остаточне рішення.
Він підтримує високий моральний дух, хоча вважає, що більшість військових навколо нього були призвані недобровільно, їхній моральний дух низький, багато хто має слабке здоров’я, а організація в армії погана.
Юрій нещодавно закінчив військову підготовку за кордоном. Він хотів керувати безпілотниками, але буде керувати протитанковою зброєю.
«Мобілізацію не можна проводити таким чином, але ми всі відповідальні за цей статус-кво, і я не впевнений, що ми готові його змінити», – сказав він Радіо Свобода за день до ухвалення нового закону про мобілізацію.
Чи варто чекати?
Реформа призову на строкову військову службу перебувала в стадії розробки принаймні з літа минулого року, коли Володимир Зеленський відреагував на низку корупційних скандалів, звільнивши старших військових комісарів по всій країні і пообіцявши зміни. Але після цього адміністрація президента, парламент і військові ніби перекладали відповідальність один на одного і закон про мобілізацію перетворився на політичну «гарячу картоплю». Початковий проєкт змін до системи мобілзації зазнав широкої критики, і був відкликаний у січні.
Розбіжності щодо реформи, ймовірно, були однією із причин, чому президент Зеленський звільнив Верховного головнокомандувача Збройних сил генерала Валерія Залужного.
Затяжний процес розгляду законопроєкту про мобілізацію виявив напруженість серед українських лідерів, оскільки український контрнаступ, розпочатий у червні 2023 року, провалився.
Перед своїм звільненням у лютому, Валерій Залужний подав запит на мобілізацію до 500 000 призовників, і вимагав демобілізації військовослужбовців, які вже третій рік не мають перепочинку, воюючи на передовій.
Зеленський зволікав із запитом, ймовірно побоюючись негативної реакції суспільства. А нещодавно наступник Залужного, генерал Олександр Сирський, заявив, що в результаті внутрішнього аудиту, проведеного Міністерством оборони, кількість призовників була «значно скорочена».
Законопроєкт, ухвалений 11 квітня, отримав 283 голоси із 450-ти можливих голосів народних обранців у Верховній Раді. Більшість чинного складу парламенту належать партії президента Зеленського «Слуга народу».
Ми тримаємо оборону з останніх сил
49 депутатів від опозиційних партій утрималися від голосування. До законопроєкту було запропоновано понад 4 000 поправок, але більшість із них не пройшли.
Закон набуде чинності, коли президент України його підпише.
Один із понад десятка командувачів бойових бригад ЗСУ, яких влада запросила витупити у парламенті перед голосуванням законопроєкту про мобілізацію, генерал Юрій Содоль, який командує військами в Харківській, Донецькій та Луганській областях, заявив, що вкрай важливо ухвалити цей закон, незважаючи на недоліки.
«Ми тримаємо оборону з останніх сил», – сказав він, додавши, що на полі бою на сході російські сили переважають українські майже в 10 разів.
Нові правила
За словами нардепа від фракції Зеленського у парламенті Федора Веніславського, головна мета законопроекту – взяти на облік усіх військовозобов’язаних і актуалізувати їхні дані, щоб держава розуміла, кого можна мобілізувати, хто має право на відстрочку від служби, а хто входить в резерви.
На практиці протягом 60 днів чоловіки віком від 18 до 60 років повинні будуть оновити особисті дані в ТЦК. Це можна зробити як особисто, так і через електронний кабінет. Крім того, ті, хто раніше мав статус «обмежено придатних», повинні будуть пройти обов’язковий медичний огляд.
Також закон вводить нові санкції за ухилення від призову: можливе позбавлення водійських прав або, якщо чоловіки призовного віку перебувають за кордоном, неможливість отримати консульські послуги.
Закон також збільшує штрафи за правопорушення, пов’язані з призовом на військову службу, наприклад відсутність військового квитка.
Інна Сімакіна, юристка правозахисної організації «Юридична сотня», розповіла Радіо Свобода, що організація була завалена запитаннями від людей, які були стурбовані нормами законопроєкту, ще задовго до його ухвалення.
Потрібні не лише прозорі правила, а й ретельно продумані правові акти
«Ми всі знаємо, наскільки наші люди вміють уникати санкцій, тому потрібні не лише прозорі правила, а й ретельно продумані правові акти», – сказала Сімакіна. «З іншого боку, мене також хвилює те, що чоловікам буде важко реалізувати свої права в судах через короткі строки оскарження».
Деякі ключові елементи реформи, спрямовані на збільшення кількості військовослужбовців, були ухвалені окремими законопроектами на початку цього місяця.
Серед них – зниження мінімального призовного віку з 27 до 25 років, запровадження електронного реєстру призовників та скасування статусу «обмежено придатний».
Крім того, законопроект від 11 квітня замінює ще радянський закон про призов на початкову військову підготовку для студентів і українців віком до 24 років.
П’ять місяців у мирний час і три місяці у воєнний час будуть обов’язковими для чоловіків і добровільними для жінок.
Демобілізації не буде?
За день до голосування стало зрозуміло, що норма про демобілізацію тих, хто зараз служить у ЗСУ, не увійде у законопроєкт, що виноситься на остаточне голосування парламентом.
Вйськовослужбовці та іхні родини відреагували на це дуже критично.
Забрали ключову норму для моїх побратимів, які пішли на фронт добровольцями в перші дні війни
«Забрали ключову норму для моїх побратимів, які пішли на фронт добровольцями в перші дні війни. Норму, яка вносила б хоч трохи певності щодо термінів для демобілізації», – сказав Роман Лозинський, депутат від партії «Голос», який відслужив 15 місяців в лавах ЗСУ. Він назвав закон «несправедливим».
Початковий варіант законопроєкту про мобілізацію передбачав 36-місячний термін обов’язкової служби. Але на прохання головнокомандувача Сирського та міністра оборони Умєрова це положення прибрали в останню хвилину.
У найближчі місяці, пояснюють у владі, це питання має бути вирегульоване в окремому законі. Але поки що звільнитися зможуть лише військовослужбовці з інвалідністю, та військові, які повернулися із російського полону.
Ухвалений закон, все ж, запроваджує деякі можливості для відпочинку: після трьох місяців на фронті військових чекає ротація щонайменше на один місяць.
Військовослужбовці, які брали участь у знищенні російської зброї та техніки, отримають додаткові дні відпустки.
Військові також повинні отримати економічні вигоди, такі як державна підтримка їхніх іпотечних кредитів і звільнення від деяких відсотків і штрафів за прострочення платежів.
Окремим законом Рада затвердила щомісячні премії у розмірі 70 тисяч гривень (1785 доларів) для бійців, які знаходяться на першій лінії оборони або беруть участь у штурмах.
Закон також не містить довго обговорюваних економічних пільг для фізичних осіб або працівників компаній, які заробляють великі гроші і поповняють державний бюджет, щоб їх не мобілізовували до ЗСУ. Таке рішення вважалося соціально несправедливим. Проте влада заявила, що повернеться до цієї ідеї трохи пізніше.
Чи це спрацює?
Початкова реакція на законопроект свідчить про те, що це компроміс, який мало хто з українців повністю схвалює, і що деякі люди сумніваються, що він буде дієвим.
«Не посилить мобілізацію, але цілком може послабити мотивацію тих, хто роками вже захищає країну
Народний депутат від опозиційної партії «Європейська солідарність» Володимир В’ятрович назвав законопроект не тільки «поганим, але й запізнілим».
«Це не посилить мобілізацію нових військовослужбовців, але цілком може послабити мотивацію тих, хто роками захищає країну», – сказав він.
Заступник командира третьої штурмової бригади Максим Жорін попередив, що чудес на полі бою чекати не варто.
«Звичайно, це загалом принесе трохи більше порядку в питанні мобілізації», – сказав він у телеефірі, але також додав: «Особисто я б зробив це набагато жорсткіше і також продовжив би знижувати вік призову».
Підхід, заснований на санкціях, не принесе професійних і ефективних бійців
Владислав Грезєв, генеральний директор Lobby X, агенції, яка набирає кандидатів на військову службу у співпраці з Міністерством оборони, сказав Радіо Свобода, що «фрагментарний і ситуативний мобілізаційний законопроєкт не є перспективним».
«Нам потрібно зосередитися на ту частину суспільства, яка ще може мати мотивацію йти в армію. Підхід, заснований на санкціях, не принесе професійних і ефективних бійців», – сказав він.
- Україна, населення якої становить лише третину населення Росії, має обережно використовувати свої мобілізаційні ресурси. За словами голови комітету з питань економічного розвитку парламенту Дмитра Наталухи, в Україні 4,35 мільйона чоловіків у віці 25-60 років, які не звільнені від військової служби за сімейними чи професійними ознаками, не проходять службу, не є інвалідами, і не живуть під російською окупацією чи за кордоном.
- За деякими підрахунками кількість чоловіків, які підлягають мобілізації, дещо вища, близько 5 мільйонів.
- За словами президента Зеленського, у ЗСУ наразі 880 тисяч військових. Невідомо, скільки з них насправді воює.
- У лютому Зеленський заявив, що з лютого 2022 року загинуло 31 тисяча українських військових. Інші оцінки, зокрема оцінки американських чиновників із посиланням на дані розвідки, значно вищі – до 70 тисяч загиблих і 120 тисяч поранених оборонців України.