Сьогодні, 15 квітня, в останню путь шосткинці провели Романа Вікторовича Дяглева. Захиснику було 43 роки. Сумну звістку повідомляє міський голова Микола Нога.
Роман Дяглев народився у Шостці, навчався у Шосткинській школі №5, з 5-го класу – у Клишківській загальноосвітній школі.
Ріс бешкетним, веселим та допитливим хлопчиком. Одним з улюблених предметів під час навчання була «Історія», яку викладав Долиняк Віктор Олексійович. Ще зі шкільних років і протягом всього життя цікавився історичними процесами, плекав любов до України та рідного краю.
Після закінчення школи вступив до Глухівського агротехнічного коледжу ім. С.А.Ковпака, у 2002-му отримав базову вищу освіту за напрямом «Механізація та електрифікація сільського господарства» та кваліфікацію бакалавра з енергетики сільськогосподарського виробництва».
Ще під час навчання у коледжі зустрів свою кохану Аню, студентами одружилися у 2001 році, з якою разом прожили 23 роки. У 2002-му народився син Миколка. Сина дуже любив, підтримував, балував, ні у чому не відмовляв… Коли син підріс, разом захоплювалися автомобілями, ремонтували власну автівку…
З 2003 по 2016 працював у ВАТ (пізніше ПАТ) «Уктрелеком» на посадах електромеханіка електрозв’язку, електромонтера з обслуговування електроустановок VI розряду, кабельника-спаювальника VI розряду. З електрикою був на «Ти»: вдома і для усіх, хто звертався, сам ремонтував електророзетки, будь-які електроприлади, власноруч міняв усю електропроводку… Майже усе вдома робив своїми руками: шпаклював стіни, клав плитку, лінолеум, клеїв шпалери, умів чудово готувати. Він завжди допомагав і підтримував батьків, він у них був єдиним сином і надійною опорою…
У 2014-му був мобілізований на захист Батьківщини. Службу проходив у 5-му прикордонному загоні, стояв на охороні та обороні держкордонів Сумської області, зокрема в С.-Буді.
Після демобілізації, з 2016-го до квітня 2022-го працював у ТОВ «Шосткинський елеватор», пройшовши трудовий шлях від апаратника оброблення зерна до майстра зміни.
У 2019-му пройшов підготовку резервістів оперативного резерву першої черги Державної прикордонної служби України в головному центрі підготовки особового складу Державної прикордонної служби України ім. генерал-майора Ігоря Момота.
З початку повномасштабного вторгнення, коли рашистів вибили за межі області, став на охорону та оборону державного кордону на Сумщині у лавах 5-го прикордонного загону. Пішов добровольцем, говорив, що має захистити свою родину й країну. Разом з побратимами на «нулі» під ворожими обстрілами відбивали російські ДРГ, збивали російські «шахеди», не пропускаючи ворога вглиб країни і до рідної Шостки… Роман Вікторович користувався високим авторитетом серед колег, був нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни — учасник бойових дій».
У травні Роман мав піти у відпустку, мріяв порибалити з рідними, а після війни поїхати з родиною у подорож Україною… Мріяв про онуків, як бавитиме й навчатиме… Але – не судилося.
11 квітня рано-вранці разом з побратимами заступали в чергову зміну наряду. Їхній автомобіль наїхав на ворожу протитанкову міну, поставлену рашистськими ДРГ… Старший солдат Дяглев Роман Вікторович разом з побратимами загинув внаслідок травм, спричинених вибухом та уламками. До останнього подиху він залишався вірним сином Батьківщини та нашим захисником.
Вічна слава, пам’ять та шана Герою!
Если Вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
The Sumy Post в Telegram та Facebook. Цікаві й оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на наші сторінки!