Українські селяни вийшли в поля, попри міни та несприятливі ринкові умови
В Україні йде весняна посівна. Йде важко. По-перше, в країні принаймні 2 млн замінованих гектарів. По-друге, надзвичайно складно спрогнозувати, які культури принесуть прибуток.
“Бізнес-Телеграф” розбирався з нюансами посівної.
2 млн гектарів заміновано
Тепла погода дозволила аграріям вийти в поля раніше, ніж зазвичай. “Посівна через погодні умови розпочинається раніше, ніж було заплановано, і стартувала у чотирьох кластерах, які охоплюють Миколаївську, Черкаську, Вінницьку, Хмельницьку і Житомирську області. За сприятливих умов розраховуємо закінчити процес уже до середини травня”, — каже директор з агровиробництва “Нібулону” Олег Веселов.
За даними Мінагрополітики, по більшості культур країна сіє швидше ніж минулого року. Гороху засіяно вже 119 000 гектарів, це 80% від торішніх показників. Пшениця і ячмінь — 62% від минулого року.
Могли б сіяти ще швидше, але є дуже серйозна проблема. Міни. ДСНС обстежує та розміновує угіддя, але, за оцінками відомства, “зачистка” територій може зайняти не менше п`яти років.
Щоб прискорити розмінування, Кабмін у березні схвалив порядок компенсації витрат. Таки послуги можуть надавати як державні, так і приватні компанії. Сертифікати на розмінування отримали українські та іноземні компанії.
Держава обіцяє компенсувати 80% витрат на розмінування. На 20% гіпотетично можна взяти в кредит. Державні Ощадбанк і Укргазбанк вже заявили, що дають такі позики. На практиці це не дуже і працює.
“На деокупованих територіях потрібно обстежити та розмінувати понад 2 млн гектарів. ДСНС не встигає, бо обсяги робіт дуже великі. Приватні компанії просять за свої послуги чималі гроші: якщо ділянка щільно замінована, то цінник може доходити й до 7—10 тисяч доларів, це тоді, як ринкова вартість гектара — 1 500 доларів, — каже заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради Денис Марчук. — Уряд обіцяв, що буде компенсувати аграріям витрати на розмінування. Багато хто вліз у борги й заплатив саперам. Але компенсацій поки що немає, гроші витрачені, і сіяти уже немає за що”.
З полів ситуація виглядає ще гірше. “Бізнес-Телеграф” поспілкувався з власником агропідприємства з Херсонської області, де багато угідь залишається замінованими. Він погодився розповісти про реальний стан справ з розмінуванням за умови конфіденційності.
І от правда лякає. Багато земель селяни вже розмінували самотужки. “Звертаємося до військових за порадами й підказками, десь навіть в Google підглядаємо. Стягуємо все підозріле на межу, обкладаємо хмизом і підпалюємо, щоб знешкодити, — розказує аграрій. — Звісно, військових попереджаємо. Звичайно, офіційно цього робити не можна. Та не маємо іншого виходу. Бо державне розмінування не встигає за попитом, а приватники, до яких ми зверталися, попросили тисячу доларів за гектар лише за обстеження і ще орієнтовно 3—5 тисяч — саме за розмінування. Хотіли оформити кредит на розмінування, та нам не дали: банк попросив баланс за 2022—2023 роки, а ми в позаминулому році були в окупації, а минулого пропустили сезон. Заставного майна теж небагато”.
“Пропустити” ще й цей сезон аграрії не можуть. “Податкова вже засипала листами, чому не працюємо й не платимо податки. Нарахували нам борг за оренду державної землі за рік. Місцева влада теж тисне на селян, мовляв, пора вже йти в поля. Ті, хто орендує приватні паї, зараз мають проблеми з власниками, бо ті хочуть отримати свою орендну плату. Під весну активізувалися аграрії з інших регіонів України. Підбурюють власників паїв, кажуть, забирайте землю, ми орендуємо й будемо справно платити”, — каже аграрій.
Це не поодинокий випадок. Схожу історію “Телеграфу” місяць тому розповідав херсонський фермер Андрій Повод.
Посівна рулетка
Там, де землі не заміновані, інші проблеми. Аграрії зараз переплановують посівні площі — вираховують, на чому можна буде заробити в новому сезоні. Як каже керівник аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин, продовжується тенденція часткового заміщення зернових культур олійними. Відновлення внутрішньої переробки та налагодження експорту соняшникової олії дають надію аграріям, що продукцію вдасться вигідно реалізувати.
“Цього року таке зміщення буде на рівні близько 5% посівних площ. Прогнозуємо зменшення посівних площ під кукурудзою, бо великі обсяги експорту важкі для нинішньої логістики, а закупівельні ціни невигідні. Буде мінус і по ячменю, який минулого сезону виявився чи не найбільш збитковим для господарств.
Цілком можуть зрости площі під соєю. Литвин каже, що на ній вдалось непогано заробили в минулому сезоні.
В аграрному підрозділі “Епіцентру” “Бізнес-Телеграфу” розказали, що в новому сезоні взагалі не будуть сіяти кукурудзу. Але вводять в сівозміну сою та подвоїли посіви озимих пшениці та ріпаку. Власник агропідприємства “Злато Таврії” Ігор Йосипенко каже, що вони будуть сіяти лише соняшник. Ярових зернових взагалі не планують, бо знищені системи зрошення.
“Нібулон” збільшив посів ярових: з торішніх 28 000 до 38 000 гектарів. Але площу перерозподілили. “Збільшуємо площі під кукурудзою і соєю, а під соняшником, навпаки, зменшуємо. Це повʼязано із ціновими очікуваннями на товарні партії зерна цього року, прогнозуємо, що вони будуть цікавіші, ніж поточні. Очікуємо зібрати 200 000 тонн кукурудзи, 15 000 сої, 25 000 соняшнику”, — каже Веселов з “Нібулону”.
Тобто кожен переплановує площі, орієнтуючись на власні підрахунки та прогнози. Дехто зовсім відмовляється від тієї ж кукурудзи, а інші, навпаки, сіють її більше. “Такі “перепланування” нічим не загрожують продовольчій безпеці країни”, — стверджує Литвин. Але, звичайно, на майбутній врожай та обсяги експорту вони можуть вплинути.