Російські війська, які захопили в перші дні після початку вторгнення найбільшу в Україні та Європі атомну електростанцію – Запорізьку АЕС – досі утримують цей об’єкт під своїм контролем. Крім того, що росіяни регулярно порушують міжнародні правила експлуатації ядерного об’єкта, вони вдаються до різноманітних провокацій, які створюють колосальні ризики для безпеки станції та прилеглої до неї території. Про те, що відбувається на ЗАЕС та інших українських атомних станціях, а також в атомній енергетиці загалом в інтерв’ю “Апострофу” розповіла засновниця ГО “Антикризовий експертний ядерний центр України” ОЛЬГА КОШАРНА.
“Тисячі дронів” над реактором
– Останнім часом навколо Запорізької АЕС неспокійно. Росіяни постійно вкидають в інформаційний простір повідомлення про наче б то обстріли станції з боку ЗСУ. Повідомляють про прильоти дронів. Наскільки вся ця діяльність впливає на безпекову ситуацію?
– Ці провокації росіяни готували вже давно. Ще пів року тому вони почали регулярно повідомляти про наче б то атаки на ЗАЕС. При цьому їхня пропаганда не шкодує зусиль для того, щоб максимально звинуватити Україну в “ядерному тероризмі” і за своєю звичкою оперує неймовірними цифрами. Якщо додати всі безпілотники, про які розповідається в нотах, які Росія регулярно адресує МАГАТЕ, то виходить, що лише за перші три місяці нинішнього року Україна запустила по ЗАЕС 1753 безпілотники. Звичайно, вони всі до єдиного були “збиті або придушені російською РЕБ”.
Причому, як завжди дуже вдало, виявилося, що саме в момент першої атаки на станцію на місці опинилися російські пропагандисти з каналу “Звезда”, які зняли знищені безпілотники. В їхньому сюжеті видно, що це найдешевші “весільні” безпілотники, які жодним чином не могли подолати відстань до станції з правого берега Дніпра. До того ж, дах, на який наче б то прилетів цей БПЛА, абсолютно не має пошкоджень. Ще один показаний пропагандистами безпілотник ледь подряпав моріжок на подвір’ї станції.
Читайте: Мирний атом по-українські: чи потрібні нашій країні нові ядерні реактори
Очевидно, що навіть якщо б раптом ЗСУ вирішили атакувати станцію, то робити це за допомогою “весільних” дронів немає жодного сенсу, оскільки дах реакторної зали розрахований таким чином, щоб витримувати падіння легкого літака.
Подібні примітивні інформаційні диверсії, звичайно, дуже легко викриваються. Зокрема група британських військових аналітиків McKenzie, яка на замовлення міжнародної організації Greenpeace дослідила наявну інформацію, дійшла висновку, що атаки, про які повідомляють росіяни, дуже схожі на інсценізацію. А використані в них безпілотники мають максимальний радіус дії 10-15 кілометрів, тож були випущені неподалік від АЕС, скоріше за все, з окупованої території.
– Нещодавно МАГАТЕ закликала Росію вивести війська з ЗАЕС. Це подіяло?
– Анітрохи. Росія розвинула на території станції надзвичайну військову активність. На ЗАЕС перебувають військові, які вештаються по всіх об’єктах, в тому числі по тих, куди обмежений доступ навіть співробітникам. На станції перебуває військова техніка, зведені фортифікаційні споруди, в тому числі і на дахах реакторних відділень. Територія щільно замінована: периметр станції, ставок-охолоджувач, басейни-розбризкувачі, берегова лінія тощо. Все це – кричущі і цілком очевидні порушення правил ядерної безпеки.
Більше того, експерти МАГАТЕ, які перебувають на ЗАЕС, повідомляють про артилерійський вогонь, який ведеться безпосередньо з майданчика станції. Тільки в суботу, 13 квітня, вони нарахували 16 “виходів” за 30 хвилин (скоріше за все, в такий спосіб окупанти намагаються спровокувати вогонь у відповідь з боку ЗСУ – “Апостроф”).
МАГАТЕ в пошуках винуватців
– Як на все це реагує МАГАТЕ і світове співтовариство?
– Щоб звинуватити Україну в обстрілах станції, Росія планувала скликати засідання Ради безпеки ООН. Проте її випередили США та Словенія, які скликали засідання для обговорення атак на станцію 7-9 квітня і ситуації з ядерною безпекою на цьому об’єкті.
Російський представник (Васілій) Небензя був роздратований таким поворотом справи і під час засідання не скупився на образи як представників інших країн (“парашутний десант країн ЄС, які не з’являються на засідання, коли їх скликає Росія”), так і генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі, якого він назвав “ця людина”.
– І якою була позиція керівника МАГАТЕ з приводу безпеки на станції?
– Чесно кажучи, ніякою. З одного боку, він визнав, що два роки війни дуже погано відбилися на стані ЗАЕС, і що кожен із семи стовпів ядерної безпеки МАГАТЕ був скомпрометований. Також він згадав про те, що експерти організації не мають повного доступу до всіх об’єктів на станції і через це не можуть достовірно оцінити її стан.
З іншого боку, він так і не зміг назвати, хто ж це не дає міжнародним інспекторам належного доступу, розміщує на станції військові об’єкти, мінує територію, веде артилерійський вогонь тощо. Про всі ці порушення з боку Росії на засіданні повідомляли наші партнери – США, Велика Британія, Франція, Балтійські держави, Польща та постпред ЄС при ООН.
Натомість Гроссі заявив, що росіяни перевели єдиний блок станції, який працював в режимі гарячого зупину, в холодний зупин наче б то на вимогу МАГАТЕ. Проте насправді це не так – росіяни відверто зневажають цю міжнародну організацію і, звичайно, жодних її приписів не виконують.
А тепер Росія готується до нової провокації. Вони хочуть підключити ЗАЕС до власної енергосистеми і запустити в нинішньому році в роботу хоча б один блок. 40 років тому перший блок станції почав виробляти енергію. І росіяни хочуть використати цю круглу дату в пропагандистських цілях – до ювілею знову підключити ЗАЕС до російської енергосистеми.
– Для експлуатації АЕС потрібна ліцензія. Вони розраховують її отримати, чи обійтися без цього?
– Вони збираються це зробити на підставі української ліцензії. Згідно з указом Путіна, вона буде діяти для росіян до 1 січня 2028 року. Наразі Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ) призупинила дію цієї ліцензії. Проте вже настав час піти далі і повністю її скасувати, щоб не залишити росіянам жодних юридичних підстав для запуску ЗАЕС.
– Навряд чи це їх спинить. Законність росіян ніколи не цікавила. А от наскільки безпечними є ці плани?
– Запуск ЗАЕС – вкрай ризикована затія. Станція більше двох років знаходиться під окупацією. Протягом цього часу на ній не проводяться належні ремонти і обслуговування. Це неминуче призводить до деградації обладнання і систем безпеки.
До того ж, окупанти погіршують ситуацію, неправильно експлуатуючи обладнання. Незважаючи на розпорядження ДІЯРУ про переведення всіх блоків станції в найбільш безпечний режим холодного зупину, російська влада тривалий час тримала частину з них в гарячому зупині. За нормативами, в такому режимі реактори можуть перебувати не більше 100 годин на рік. Тим часом, окупанти використовували режим гарячого зупину місяцями. І це, звичайно, відбилося на стані обладнання.
Ще восени місія МАГАТЕ виявила сліди солей бору в парогенераторах трьох енергоблоків. Це свідчить про те, що внаслідок тривалої експлуатації в режимі гарячого зупину виникли пошкодження трубопроводів, які безпосередньо контактують з радіоактивними збірками всередині реактора. Який характер і площа цих пошкоджень, звичайно, встановити неможливо.
Тим часом, у атомному реакторі під час роботи відбувається ланцюгова реакція, внаслідок якої утворюються радіонукліди йоду-131 і цезію-137, які є найнебезпечнішими в разі аварій на АЕС. Тож для того, щоб запустити енергоблок, потрібна впевненість, що все обладнання є повністю справним. Такої впевненості в даних умовах бути не може.
До того ж, для обслуговування такої техніки потрібен сертифікований персонал. Але з двохсот людей, які мали персональні ліцензії для роботи з обладнанням станції, підписали контракти з “Росатомом” тільки 22. Решта людей виїхала. Тож для роботи на станції не вистачає фахівців.
– Росіяни мають велику кількість власних електростанцій з такими ж реакторами і, скоріше за все, вони планують завезти власний персонал.
– Російські фахівці не мають права працювати на ЗАЕС. Та і не зможуть цього робити. Обладнання станції за роки незалежності пройшло глибоку модернізацію з використанням вітчизняних і західних технологій, які невідомі росіянам. Тому перш ніж працювати на ЗАЕС, вони зобов’язані пройти тривале навчання.
Навіть в Україні фахівець не може просто перейти з однієї станції на іншу. Наприклад, ті співробітники, які виїхали з ЗАЕС і зараз працюють на інших станціях, повинні пройти навчання тривалістю не менше року. А росіянам знадобиться ще більше часу. Якщо ж вони спробують запустити станцію без такого навчання, це значно підвищить ризики найрізноманітніших інцидентів. Адже з досвіду роботи ДІЯРУ відомо, що найпоширенішою причиною порушень нормального режиму експлуатації АЕС є помилки персоналу.
Тож плани запуску ЗАЕС в роботу тягнуть за собою підвищені ризики. Некваліфікований персонал, деградація обладнання і систем безпеки, а також нестача води, яка виникла через підрив Каховської ГЕС, – все це разом значно збільшує ймовірність виникнення аварій на станції.
Велике будівництво
– Тим часом, українські енергетики складають масштабні плани з розвитку атомної галузі. Нещодавно на Хмельницькій АЕС за участі посла Сполучених Штатів Америки відбулася церемонія з приводу початку будівництва на станції двох нових блоків за технологією компанії Westinghouse. Наскільки цей проєкт буде корисний для вітчизняної енергетики?
– Є питання щодо того, наскільки сьогодні взагалі доцільно таке будівництво. За оцінками фахівців, внаслідок російських обстрілів українська енергосистема втратила до 4 мегават потужностей генерації. Це відповідає чотирьом атомним енергоблокам ВВЕР-1000. Через руйнування ТЕЦ декілька великих міст можуть взимку залишитися без опалення. І найближчим часом всі сили і кошти галузі мають бути використані для того, щоб відновити втрачене. Тож навряд чи доцільно сьогодні спрямовувати значні кошти на проєкти, які дадуть віддачу через кілька років.
Адже будівництво атомних енергоблоків є дуже тривалим і дорогим процесом. Якщо навіть зараз будуть укладені всі необхідні договори, реактори приїдуть до України в кращому разі в 2028 році. А запрацюють нові блоки тільки після 2030 року.
До того ж, для будівництва атомних енергоблоків потрібно ухвалити спеціальний закон і отримати ліцензію. Натомість поки що немає навіть готового техніко-економічного обгрунтування. Тож “Енергоатом” не мав права розпочинати будівництво, а американський посол – освячувати цю церемонію своєю присутністю.
– Згідно з повідомленням Міністерства енергетики, роботи розпочалися на будівництві градирень майбутніх блоків. Вони наче б то не ядерні об’єкти (градирня – конструкція, призначена для охолодження води – “Апостроф”).
– Градирні є частиною приреакторної установки. Згідно з міжнародними правилами, всі об’єкти, пов’язані з реактором, можуть будуватися тільки після отримання ліцензії на будівництво. А для отримання такої ліцензії знадобиться ще досить багато часу.
– Також оголошено про наміри побудувати завод з виробництва ядерного палива біля Южноукраїнська Миколаївської області. Наскільки реальний цей план?
– Український уряд давно (з 2012 року – “Апостроф”) намагається побудувати такий завод в Смоліному (Кіровоградська область). Проте навіть в мирний час реалізувати цей проєкт виявилося не під силу. Тож сподіватися на те, що це вдасться під час війни, навряд чи доводиться.
До того ж, Южноукраїнськ знаходиться відносно недалеко від окупованих територій і може стати легкою ціллю для обстрілів. Тим більше, що над Південноукраїнськю АЕС, яка розташована біля Южноукраїнська, уже не раз фіксувалися прольоти російських ракет.
Незрозуміло також, якою є економічна доцільність такого будівництва. Створювати завод тільки для забезпечення українських АЕС нерентабельно, оскільки він матиме занадто малі об’єми виробництва. А чи вдасться налагодити експорт збірок, враховуючи, що паливо для радянських блоків вже виробляють “Росатом” і Westinghouse, не зрозуміло.
– У вересні минулого року Україну було обрано до Ради керуючих МАГАТЕ. Яким чином країна може використати це для захисту своїх інтересів?
– Чергове планове засідання цього органу відбудеться в червні. І Україна там має добиватися зупинення членства Росії в Раді керуючих. Для цього є всі підстави. І це не тільки незаконна діяльність на ЗАЕС.
28 лютого на засіданні Державної думи Росії генеральний директор “Росатома” Алєксей Ліхачов заявив про те, що корпорація розробила і випускає зброю, яка бере участь у бойових діях проти України. Це є визнанням того, що “Росатом” є безпосереднім учасником війни. І це може стати ще однією причиною для виключення Росії з керівного органу МАГАТЕ.
Тим більше, що подібний досвід вже є. В 70-х роках минулого століття Південно-Африканську Республіку виключили із Ради через політику апартеїду.
Для того, щоб досягти потрібного результату, потрібна велика дипломатична робота з усіма країнами-членами Ради. Проте поки що активність нашого представництва в МАГАТЕ є явно недостатньою.
Тим часом варто пам’ятати, що членство в Раді керуючих обмежене в часі. Україну обрано туди тільки на два роки. І уряду потрібно подбати про те, щоб використати цей час максимально ефективно для просування української позиції та інтересів.
Читайте: Втрати колосальні, але ми встояли: як українська енергетика змогла витримати два роки великої війни