Росія завдала чергового ракетного удару вранці 19 квітня, поціливши у житловий будинок в центрі міста Дніпро, а також в інші інфраструктурні та цивільні об’єкти у місті та області, повідомила місцева влада. В результаті атаки в області відомо про 8 загиблих, серед яких 2 дітей, десятки людей постраждали.
Президент України Володимир Зеленський у своїх соціальних мережах закликав надати Україні додаткові засоби ППО та притягнути Росію до відповідальності.
«Кожна держава, яка надає системи ППО Україні, кожен лідер, який допомагає переконувати партнерів, що ППО зараз має бути не на складах, а в реальних містах і громадах, які зазнають ударів терористів, усі, хто підтримує наш захист, є рятівниками життя», – зазначив Зеленський.
«Росія повинна відповідати за свій терор, і кожна ракета, кожен «шахед» мають збиватися. Світ може це гарантувати, партнери мають необхідні спроможності. Це було доведено, зокрема, у небі Близького Сходу, і це має запрацювати у небі Європи», – додав він.
У своєму звіті щодо відбиття повітряного нападу Росії цієї ночі Повітряні сили України вказали, що вперше їм вдалося знищити російський дальній стратегічний бомбардувальник Ту-22МЗ та крилаті ракети Х-22, які раніше не вдавалося перехопити.
«Уперше зенітні ракетні підрозділи Повітряних сил у взаємодії з Головним управлінням розвідки МО України знищили дальній стратегічний бомбардувальник Ту-22М3 – носій крилатих ракет Х-22, якими російські терористи б’ють по мирних українських містах. Під час сьогоднішньої атаки уперше знищено дві такі ракети», – написав у мережі Telegram командувач Повітряних сил генерал-лейтенант Микола Олещук.
Україні потрібно більше засобів, аби краще захистити від російських атак прифронтові території, додав Олещук.
Видання Bloomberg повідомило про російський удар по Дніпру й прокоментувало збиття російського бомбардувальника, зазначивши, що «успіх українських військових у збитті літака відбувся на тлі того, що США протягом кількох днів очікувано проголосують за військову допомогу, яка довго відкладалася, а союзники побоюються, що здатність України утримувати лінію оборони слабшає».
Bloomberg також звертає увагу: «Збиття літака відкриває нову вразливість армії президента Володимира Путіна, яка покладається на свій флот радянських бомбардувальників як на головний інструмент у своїй ракетній кампанії проти сусідньої України. Надзвуковий літак, розроблений за часів Холодної війни, здатний завдавати ударів з глибини російської території, і досі залишався фактично недоторканим для ППО України».
Bloomberg також нагадує, що американська допомога Україні затримується через «партійні сварки» у той час, коли існує реальний шанс, що Україна може зазнати поразки на полі бою без подальшої підтримки з боку США.
«Існує цілком реальний ризик того, що українці можуть програти на полі бою до кінця 2024 року або принаймні поставити Путіна в положення, коли він зможе по суті диктувати умови політичного врегулювання», – цитує видання заяву директора Центрального розвідувального управління США Вільяма Бернса цього тижня на військовому форумі.
Повідомляючи про ракетні удари по Дніпру та збиття російського бомбардувальника, агентство AP зазначило, що «повітряні сили Росії набагато потужніші за українські, але складні ракетні системи, надані західними партнерами Києва, становлять серйозну загрозу для російської авіації із тим, як сили Кремля повільно просуваються вперед уздовж близько 1000-кілометрової лінії фронту у жорстокій війні на виснаження».
«Росія продовжує свої жахливі напади на цивільне населення в Україні, – йдеться в дописі посолки США в Україні Бріджит Брінк. – Кожен день, кожна хвилина має значення для надання допомоги Україні з боку США».
Гуманітарна координаторка ООН в Україні Деніз Браун «рішуче засудила» російські ракетні атаки по Дніпру та області і зауважила, що удар стався «лише за два дні після нищівних ударів по Чернігову на півночі країни. І знову повідомляється, що серед загиблих – діти».
Атака на Дніпро та область: жертви, наслідки та «вендета» (фотогалерея)
Вранці 19 квітня військові РФ атакували Дніпро та область, повідомляє місцева влада. Зараз відомо про 8 загиблих, серед яких двоє дітей, і понад 20 поранених у Дніпрі, Синельниківському районі та Кривому Розі. І додали, що є влучання, пошкодження будинків та об’єктів цивільної інфраструктури.
«Ці атаки є ще одним прикладом повної зневаги до людського життя і заслуговують на найбільший осуд. Мирні жителі та цивільна інфраструктура захищені за нормами міжнародного гуманітарного права», – наголосила Браун.
«Ще одна ніч російського пекла в Україні, цього разу в Дніпрі, – зазначив у дописі в мережі Х депутат парламенту Нідерландів Рубен Брекельманс. – Сьогодні Рада НАТО-Україна збирається, щоб обговорити збільшення військової підтримки. З цього має вийти щось суттєве, так тривати не може!»
Коментуючи збиття російського літака, Брекельманс зазначив: «Попри всі страждання, Україна продовжує досягати чудових результатів».
«Україна не розчарує нас, не розчаруймо й ми їх!» – додав Брекельманс.
Кореспондентка BBC Сара Рейнсфорд так прокоментувала російський удар по Дніпру: «Одного дня Чернігів. Іншого – Дніпро… Іноді здається, що світ перемикнув увагу. Але напади на Україну не припиняються. Це не є «нормальним».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.