Боронячи країну на Харківщині, загинув мешканець Запоріжжя
Максим Єремєєв — запорізький військовослужбовець, який боронив Донецький та Харківський напрямки. Чоловік попри те, що мав поранення – повернувся на службу. 8 квітня 2024 року військовий загинув. Історією бійця поділилися на сайті Суспільного.
Читайте також: Ліквідація наслідків ворожих атак, відновлення мосту та масштабні фестивалі – огляд найголовніших подій Запоріжжя
У військового залишились дружина та маленький син. Разом зі своєю дружиною Вікторією Потєхіною Максим пробув у шлюбі п’ять місяців. Вона — тренерка зі стрибків у воду, призерка юнацьких олімпійських ігор та чемпіонату Європи, він — працівник заводу. Пара почала зустрічатися 10 листопада 2020 року, а вже за три роки у цей же день побралися.
У Вікторії та Максима народився син, зараз йому 2,5 роки. Саме з ним жінка виїхала за кордон, коли розпочалася повномасштабна війна, а чоловік — пішов до військкомату.
На службу бійця не взяли, він не мав бойового досвіду, тож чоловік почав волонтерити: рив окопи, будував бліндажі та носив мішки з піском. До війська чоловік все-таки потрапив у листопаді 2022 року — з третьої спроби.
У грудні 2022 року Вікторія разом із сином повернулися до Запоріжжя.
«Списувалися по можливості, коли в нього була вільна хвилина, писав — одразу відповідала, бо ти сидиш, ти чекаєш, ти живеш цим телефоном, щоб все було добре. Коли ось починаєш: “Я сумую, я хочу, щоб ти був вдома, я хочу, щоб ми були разом”. Каже: “Я теж, сонечко, хочу, треба почекати, все буде добре, скоро все скінчиться і все буде добре», – згадує Вікторія Потєхіна.
На службі Максим отримав псевдо Душний — його чоловік обрав сам. Перше поранення Максим отримав торік у вересні — під час обстрілу один з уламків потрапив бійцю в спину. Чоловіка направили на лікування у Харків:
«Йому три рази робили операцію, бо не могли знайти уламок. Його оперували перший раз, не знайшли, йому запропонували залишити його. Ми жартували, що буде залізна людина. Тільки з третього разу йому дістали той уламок», — розповіла вдова.
Після лікування Максима перевели до Харківської області у січні цього року. Там 8 квітня чоловік отримав друге, кульове, поранення у голову, несумісне з життям.
«Малий єдиний, чому я ще хоч якось живу — це малий, бо я не знаю, втратила одного, треба думати про дитину, мені всі кажуть: “Треба думати про дитину, зберись”. Я не знаю, як тепер без нього бути, як виховувати сина, бо це дійсно був Батько з великої літери, він так за ним завжди трусився, і пішли туди, і сюди, і в футбол, і там пограється, і покупає», – зазначила Вікторія.
Раніше ми писали, що захиснику з Запоріжжя просять присвоїти звання Героя України.
Фото з особистого архіву Вікторії Потєхіної.