Авторитарний правитель Олександр Лукашенко заявив, що в Білорусі розміщено «кілька десятків російських ядерних боєприпасів».
Виступаючи на Всебілоруських народних зборах у Мінську 25 квітня, які транслювалися в прямому ефірі на YouTube, Лукашенко, ключовий союзник президента Росії Володимира Путіна, заявив, що учасники зібрання одноголосно схвалили нову військову доктрину, яка передбачає розміщення російської ядерної зброї на білоруській території як стратегічний фактор стримування.
Білорусь надає матеріально-технічну підтримку Росії з моменту її повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Відтоді Москва перемістила тактичну ядерну зброю в Білорусь – це перше переміщення таких боєголовок за межі Росії після розпаду Радянського Союзу.
НАТО назвало цей крок «небезпечним і безвідповідальним».
Лукашенко заявив, що те, що вся стратегічна ядерна зброя була вивезена з Білорусі після розпаду Радянського Союзу в 1991 році, було «помилкою», і що тактична ядерна зброя Росії «має» залишитися в Білорусі.
Водночас він додав, що незалежність Білорусі необхідно зберегти, «незважаючи ні на що».
Лукашенко часто говорить про небезпеку нападу з боку НАТО чи України як про причину, чому його країна повинна тримати свою армію в постійному стані високої готовності.
У своїй сьогоднішній промові він заявив, що опозиційні групи планують захопити територію в західній Білорусі й попросити підтримки у військ НАТО.
Служба безпеки Білорусі заявила 25 квітня, що запобігла нападу на Мінськ безпілотників, запущених із Литви, офіційні особи у Вільнюсі заперечили цю заяву.
Лукашенко закликав Захід «припинити протистояння з Росією, оголосивши нічию», що, за його словами, прискорить мирний процес і припинить війну в Україні.
«Інакше Україна перестане існувати», – сказав він.
Всебілоруські народні збори – загальна нарада уряду з керівниками промисловості. З 1996 по 2021 рік провели шість таких засідань.
Опозиційні політики й активісти розкритикували цю подію, назвавши її інструментом пропаганди Лукашенка, покликаним продемонструвати одностайну підтримку авторитарного лідера, який править у країні з 1994 року.