(Рубрика «Точка зору»)
«Демонстрування Польщею сили у Вашингтоні виявило усю міць військового важковаговика» – під таким заголовком німецьке видання Die Welt опублікувало аналіз про те, який вплив на ухвалення Конгресом США (власне його республіканського крила) пакету допомоги Україні могла мати особиста зустріч польського президента Анджея Дуди з лідером Республіканської партії на президенстських виборах Дональдом Трампом.
Цей матеріал зацікавив також польську редакцію іншого відомого німецького ЗМІ – Deutsche Welle, яке звернуло увагу і процитувало аналіз під іншим, але не менш красномовним заголовком: «Die Welt: польська демонстрація сили у Вашингтоні».
Основний зміст і акценти обох текстів авторитетних німецьких медіа сходяться у тому, що Польща нібито «має більше можливостей впливати на США, ніж інші європейці».
Це є досить незвичним для німецької преси – писати у такому ключі про Польщу. Зазвичай у Німеччині доволі критично описують те, що відбувається у східного сусіда та майже не пишуть про вплив Польщі на міжнародну ситуацію.
Президент Дуда переконав Трампа?
Зокрема, німецький щоденник нагадує про нещодавній візит президента Анджея Дуди до США та його понад двогодинну зустріч із колишнім президентом і кандидатом на цьогорічних президентських виборах Дональдом Трампом, на якій йшлося про військову допомогу Україні.
Можливо, це були вмовляння президента Польщі Дуди? Він досі є старим другом Трампа
«Незабаром після зустрічі Трампа і Дуди Палата представників Конгресу США після кількох місяців блокади республіканцями погодилася на військову допомогу Україні в розмірі 61 мільярда доларів. Відтоді було багато спекуляцій щодо причин зміни ставлення частини Республіканської партії», – пишуть автори статті.
«Можливо, це були вмовляння президента Польщі Дуди? Він досі є старим другом ймовірного кандидата в президенти від Республіканської партії Трампа», – додають журналісти.
Як відзначає німецьке видання, останніми тижнями «Польща почала дипломатичний наступ на Вашингтон, щоб гарантувати, що Україна отримає терміново необхідну військову допомогу».
«Польські політичні радники, дипломати та політики, як-от голова Комітету закордонних справ у польському парламенті Павел Коваль, останнім часом активізувалися в США», – зазначає Die Welt , нагадуючи також про візит президента Дуди та прем’єр-міністра Дональда Туска до Вашингтона та їхню спільну зустріч із президентом Джо Байденом 12 березня.
Ключова роль Польщі в НАТО
«Як прифронтова держава на східному фланзі НАТО, Польща, яка традиційно підтримує тісні стосунки зі США, як військовий важковаговик і логістичний центр для поставок західної зброї в Україну, просунулася до позиції ключового члена Альянсу», – пише Welt.
Про це свідчить і візит 24 квітня глави НАТО Єнса Столтенберга та прем’єр-міністра Великобританії Ріші Сунака до Варшави.
«Варшава насправді має певні інструменти впливу на Вашингтон, яких немає в інших європейських країн», – підкреслює німецьке видання, посилаючись на слова експерта редакційної групи Polityka Insight Марека Свєрчинського, що Вашингтон цінує той факт, що Польща витрачає багато грошей на оборону, купуючи багато обладнання в США.
Роль польської діаспори
Польща просунулася до позиції ключового члена Альянсу
«Крім того, у Сполучених Штатах проживає вісім-десять мільйонів поляків, або осіб польського походження. Багато з них усе ще відчувають зв’язок зі своєю батьківщиною і приймають свої виборчі рішення в залежності від того, чи враховує кандидат інтереси безпеки Польщі.
Уже під час своєї передвиборчої кампанії 2017 року Трамп намагався отримати підтримку Полонії (польської діаспори).
Політики-демократи також часто говорять теплі слова щодо «польських американців». Однією з причин є те, що, крім Нью-Йорка, поляки живуть переважно в т.зв. swing states на Середньому Заході, де іноді достатньо кількох тисяч голосів, щоб виграти штат на президентських виборах. Дуда міг нагадати Трампу про це в Нью-Йорку», – припускає німецька газета.
«Зустріч Дуди з Трампом також є сигналом для інших європейців, що в разі перемоги Трампа на виборах польська політика може допомогти у контактах з республіканським істеблішментом – незалежно від того, наскільки великою була насправді участь Польщі в розблокуванні пакету допомоги Україні», – пише Die Welt.
Чому це важливо і що цьому сприяє
Попри можливі сумніви щодо точності окремих деталей і оцінок німецького медіа, в цілому для України це дуже важливо. Адже, незважаючи на відомі проблемні питання у стосунках («зернова криза», почергові блокування кордону польськими перевізниками та фермерами, обмеження аграрного українського експорту в ЄС), Польща завжди чітко артикулювала свою тверду позицію, що Україна повинна не просто не програти, а саме перемогти у війні, а Росія – понести повну відповідальність. Як кримінальну через міжнародні судові процеси, так і фінансову шляхом виплати репарацій.
Позитивного імпульсу відносинам надали узгоджені позиції за результатами міжурядової зустрічі у Варшаві 28 березня, відображені у підписаній спільній заяві.
Підтвердили посилення співпраці у проведенні пошуків, ексгумацій та інших заходів для гідного поховання жертв конфліктів, репресій і злочинів, скоєних на території Республіки Польща та України
Обидні країни закликали міжнародне співтовариство надавати Україні всю необхідну військову допомогу, необхідну для протистояння збройній агресії та перемоги, терміново приступити до використання заморожених російських активів для цілей оборони та відновлення України, а також посилити санкційний тиск на російську федерацію та багато інших важливих аспектів (детальніше можна ознайомитися за посиланням).
Ще один дуже важливий для двосторонніх стосунків пункт цієї заяви, згідно з яким сторони «підтвердили посилення співпраці у проведенні пошуків, ексгумацій та інших заходів для гідного поховання жертв конфліктів, репресій і злочинів, скоєних на території Республіки Польща та України».
Це стане не лише кроком до вшанування права на гідне поховання і пам’яті загиблих, а й суттєво зменшить поле для російської пропаганди з метою розпалювання протиріч в питаннях болючих подій історичного минулого.
Обмін позиціями набирає темпу
Після цієї зустрічі урядів РП та України цілий квітень видався помітно активним в сфері обміну позиціями та посилення польської адвокації України на міжнародній арені.
Зокрема, 5 квітня відбулася організована польським Центром діалогу імені Юліуша Мєрошевського (віце-директором Лукашем Адамським) і КНУ ім. Т.Шевченка публічна дискусію на тему: «Як здолати Росію на фронті і в дипломатичних кабінетах».
Окрім представників центру та університету, в ній взяли участь відомі стратеги і експерти з військових і міжнародних питань з РП, США та Австралії, в тому числі з числа колишніх високопосадовців оборонних та зовнішньополітичних міністерств цих держав.
Цього ж дня частину з них у складі делегації Польського інституту міжнародних відносин (PISM, Варшава) та Центру стратегічних міжнародних досліджень (CSIS, Вашингтон) США приймали у Раді Національної безпеки і оборони України, де сторони обговорили міжнародну і військово-політичну ситуацію.
Лейтмотивом зустрічі стали слова секретаря РНБОУ Олександра Литвиненка, що для перемоги у війні з російською федерацією Україні потрібні не тільки зброя, фінанси і санкції, а й спільне бачення європейської безпекової архітектури. Підтримку Україні висловив директор PISM Славомир Дембський.
Питання співробітництва між Україною і Польщею були обговорені й 24 квітня під час розмови секретаря Ради нацбезпеки із його польським візаві – головою Бюро національної безпеки Республіки Польща Яцеком Сєвєрою.
Активізується дипломатія та експертний вплив
Насправді згадане вище журналістами Die Welt перебування шефа дипломатії польського Сейму Павела Коваля у Вашингтон відбувалося у більш ширшому форматі та обставинах, що надає йому додаткової ваги.
Воно розпочалося 15 квітня з візиту представників комітетів закордонних справ парламентів країн Веймарського трикутника до Вашингтона, організованого польським Фондом ім. Казимира Пуласького.
Відбулися спільні зустрічі у Пентагоні щодо зміцнення східного флангу НАТО та якнайшвидших поставок боєприпасів в Україну, ефективнішої координації у відповідь на наступальні дії осі Росія-Іран-Північна Корея та необхідності розширення Альянсу перед майбутнім самітом 9-11 липня у Вашингтоні.
Завдяки жертовності українців, ми можемо пересунути кордон вільного світу на сотні кілометрів на схід
І, як заявив вже 25 квітня у своїй промові щодо пріоритетів зовнішньої політики Польщі в парламенті міністр закордонних справ Радослав Сікорський, стратегічною метою РП є поступова інтеграція України до ширших євроатлантичних структур.
«За останні тридцять п’ять років Польща використала історичну можливість і приєдналася до великої сфери безпеки, ставши її східним флангом. Тепер, завдяки жертовності українців, ми можемо пересунути кордон вільного світу на сотні кілометрів на схід», – зазначив очільник польської дипломатії.
Польсько-французько-німецька делегація провела також розмову з Філом Гордоном, радником з питань національної безпеки віце-президента Камали Гарріс щодо того, як мотивувати Конгрес США у питаннях безпеки Польщі та Центральної Європи, виділення коштів для України та використання заморожених російських активів на Заході для закупівлі боєприпасів та зброї.
За словами Коваля, «веймарським тріо» проведено кілька десятків зустрічей з представниками обох палат Конгресу та спеціальне офіційне заслуховування в підкомісії у справах Європи комісії закордонних справ Палати представників та п’ять-шість зустрічей у різних think-tanks.
Крім того, 25 квітня у Вашингтоні пройшла публічна дискусія американського аналітичного центру RAND (який в тому числі розробляє політику та стратегії для уряду США) «Довга війна в Європі: варіанти для Сполучених Штатів, Польщі та союзників на 2024 рік і надалі».
У ній брала участь група експертів Польського інституту міжнародних справ (PISM), представники керівництва міністерств закордонних справ, оборони та генерального штабу РП, військові експерти з числа колишнього командування збройними силами Польщі. Польські партнери доводили необхідність необхідності надання США допомоги Україні у довгостроковій перспективі незалежно від результату президентських виборів.
Як зазначає координатор програми PISM «Східна Європа» Шеліговський, подібні дискусії у Вашингтоні, організовані провідними аналітичними центрами, відіграють велику роль у формування політики США (як приклад – План Маршалла 1947 року був розроблений аналітичним центром Інституту Брукінгса).
Координувати зусилля та переконувати Захід
Будемо сподіватися, що такі скоординовані зусилля польських і українських посадовців та експертів надалі сприятимуть посиленню внутрішньої згуртованості Заходу, солідарності та військової допомоги Україні. Адже з анонсу цієї дискусії в США було видно, що для їх американських колег «роль України в євроатлантичній архітектурі безпеки поки що залишається незрозумілою, незважаючи на значний прогрес на шляху до членства в ЄС і НАТО».
Водночас, як заявив державний секретар США Ентоні Блінкен під час прес-конференції в Парижі, «саміт НАТО, присвячений 75-й річниці Альянсу, справді буде дуже зосереджений, і досить конкретно, на тому, як ми можемо створити дорожню карту або, якщо використовувати інший образ, той міст, який дозволить Україні стати членом НАТО».
Альтернативи повноправному членству України в Альянсі немає. Проте складна дискусія точиться про конкретний шлях, та, що критично важливо для нашої держави, час.
Чи зможе Польща запропонувати союзникам по Альянсу бачення, план і швидкі дії на користь зміщення центру тяжіння НАТО та створення нової системи регіональної безпеки за участю України?
Українська діаспора в Сполучених Штатах значно менш чисельна, ніж польська, але її активізація (як і у Канаді) в цей вирішальний час також була би дуже важливою.
Анатолій Курносов – аналітик Центру політичних студій «Доктрина», експерт Українсько-Польської Медіа Платформи.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода