Харків опинився у “сірій” зоні для багатьох роботодавців та підприємців. Шукачам віддаленої роботи можуть відмовити через харківську реєстрацію, а підприємці змушені давати клієнтам додаткові гарантії, аби ті не лякалися підписувати контракти з харківськими фірмами.
Така ситуація стала реакцією на постійні обстріли міста та потік повідомлень про імовірний другий наступ росіян на Харків.
“Коли чують, звідки я — співбесіда закінчується”
UI/UX дизайнерка Марину Стульнікову з Харкова нещодавно спіткала відмова від роботодавця через свою локацію. Вона надіслала резюме в IT-компанію, але отримала відповідь, що її кандидатуру навіть не розглядатимуть через місце проживання.
“Дуже сумно бачити таке, для багатьох Харків став сірою зоною, яка непридатна для життя, хоча тут наразі проживає більше ніж мільйон людей, багато дітей та вагітних, які не хочуть покидати місто, але в новинах все виглядає інакше”, — написала Марина на своїй сторінці в Linkedin. Вона додала, що в майбутньому взагалі не вказуватиме місце проживання, раз воно так лякає потенційних роботодавців.
На її пост відреагувало чимало інших представників IT-індустрії, які також час від часу стикаються з подібними обгрунтуваннями відмов.
“Теж відмовляли, тому що я у Харкові, деякі співбесіди закінчували, коли чули звідки я”, — написав розробник Данило Капінос.
“Працюю віддалено з Харкова і не маю перебоїв з інтернетом завдяки зарядній станції та оптичному інтернету, але працевлаштуватися зараз справді важко через інфополе. Бізнес можна зрозуміти”, — підтвердив Datф-аналітик Віталій Корнієвський.
За даними Харківськjuj ІТ Кластера, зараз у Харкові проживає приблизно 22 000 ІТ-фахівців. До повномасштабної війни їх було 55 000, у квітні 2022 року виїхали майже всі — лишалось не більше 7 000 чоловік, втім, 2023- й став роком великого повернення. Виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал каже, що нової хвилі виїзду з міста зараз немає, попри те, що працювати подекуди складно.
“Зараз нова хвиля ІПСО з боку РФ негативно відбивається на бізнесі, та деякі клієнти на це реагують. Але наші компанії оцінюють ризики та працюють з ними. В ІТ-компаніях облаштовані хаби незламності, реалізовані проєкти, які дозволяють айтівцям в Харкові працювати без проблем навіть у часи блекаута. Kharkiv IT Cluster координує розподіл просторів між компаніями-учасниками, тож їхні клієнти завжди можуть на них розраховувати”, — розповіла Ольга Шаповал KHARKIV Today.
З початком великої війни міжнародні замовники — а в сфері IT їх більшість — почали розглядати не лише Харків, а й усю Україну як ризиковану локацію. За словами Ольги Шаповал, це — не питання конкретного міста чи регіону, бо з-за океану, звідки надходить більшість робочих пропозицій, різниця між Харковом та Вінницею не так очевидна, як в Україні.
Потрібна страховка від держави
Із “наїжаченим” ставленням до харківської реєстрації стикаються не лише айтівці, а й підприємці, що працюють в інших галузях. На невеличкому виробництві матриць для виготовлення будматеріалів та сантехніки працівники змушені кожного разу переконувати замовників, що в Харкові не так страшно, як їм видається.
“Люди телефонують за оголошенням, цікавляться, а як чують, що виробництво в Харкові — починається: “А у вас же там світла немає, а у вас же там бомблять”. Доводиться пояснювати, що в нас є генератори, що бомблять теж далеко не цілодобово”, — каже керівник підприємства Олег Середа.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вимкнути ліфт, увімкнути генератор. Харків в очікуванні енергетичної допомоги
В “Асоціації приватних роботодавців” підтверджують: виробникам із Харкова все частіше доводиться стикатися з вимогами додаткових гарантій від клієнтів або постачальників сировини. Наприклад, це може бути вимога повної передплати від постачальника.
“Виникають такі вимоги саме до харківських виробників, ми через це страждаємо. Інколи в рамках переговорів вдається пом’якшити ці вимоги, інколи нашим виробникам треба брати на себе додаткові ризики і витрати, бо їм треба працювати”, — розповів KHARKIV Today президент “Асоціації” Олександр Чумак.
На початку квітня в “Асоціації приватних роботодавців” провели експрес-опитування серед харківських підприємців. Питали, чи збираються вони переносити виробництво в інші регіони. 44% респондентів відповіли, що розглядають таку можливість, але з того часу, за словами Олександра Чумака, ніхто не переїхав — цьому посприяло рішення міськради скасувати низку місцевих податків. На його думку, для підприємців із таких регіонів необхідно також запровадити державне страхування ризиків. Зараз в Міністерстві економіки розглядають можливість ввести страхування пільгових кредитів за програмою “5-7-9”, але поки що підприємцям з Харківської області таких кредитів не дають саме через високі ризики неповернення.