На Київщині і ще в кількох областях працюють інноваційні машини для знешкодження вибухонебезпечних предметів
У рекреаційній зоні Київщини з початку квітня сапери перевіряють 5 гектарів території щодо можливих вибухонебезпечних предметів. Мета – уже на кінець травня зняти цю ділянку з реєстру замінованих і передати підрядникам для будівництва модульної лікарні на базі центру ментального здоров’я, яка буде спеціалізуватися на реабілітації наших захисників.
У 2022 році тут, у Бучанській громаді, 35 діб тимчасово перебували російські окупанти. Неподалік були знайдені залишки ракет для «Градів». Тому перевірити територію було треба обов’язково.
Журналісти Укрінформу поспілкувалися з тими, хто займається розмінуванням. А також спостерігали за роботою інноваційної протимінної машини GCS-200, яка першою виїжджає на гіпотетично небезпечну територію і здатна безпечно «розбити» міни.
ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ЄВРОПУ РОЗМІНОВУВАЛИ 15 РОКІВ
За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, станом на 17 травня, з початку широкомасштабного вторгнення Російської Федерації знешкоджено 494 тис. 875 вибухонебезпечних предметів та 2 950 кг вибухової речовини, у тому числі 3 537 авіаційних бомб. Обстежено територію площею понад 132 тис. 620 га. Однак забруднених мінами та вибухонебезпечними предметами маємо близько чверті українських земель… Найщільніше замінованими є деокуповані регіони. Власне стабілізаційні заходи всюди, де тимчасово топтався ворожий російський чобіт, починаються саме із розмінування.
Безпечне знешкодження територій від вибухонебезпечних предметів – справа, яка вимагає багато часу і ресурсів. Ще минулого року в Організації Об’єднаних Націй заявляли, що для розмінування України внаслідок вторгнення РФ знадобиться операція, подібна до очищення Європи від вибухонебезпечних речовин після Другої світової війни. Про це повідомляла The Straits Times, цитуючи керівника відділу протимінної діяльності Програми розвитку ООН Пола Хеслопа: «Що нам справді потрібно від міжнародного співтовариства… це зобов’язання приблизно від 200 до 300 мільйонів доларів США на рік протягом наступних п’яти років». Щоб розв’язати таку проблему, Європі тоді знадобилося 15 років.
Згідно із законом «Про протимінну діяльність в Україні», операторами такої діяльності можуть бути як уповноважені підрозділи центральних органів виконавчої влади (ДСНС, Національної поліції України, Міністерства оборони та Державної спеціальної служби транспорту – спеціалізованого військового формування, яке входить до системи МОУ), так і підприємства, установи та організації різних форм власності, у тому числі міжнародні та іноземні.
УКРАЇНА ПОТРЕБУЄ СОТНІ ОДИНИЦЬ РОЗМІНУВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ
Розмінувальна техніка – це дуже нішевий ринок. Однак вона є затребуваною через значну кількість воєнних конфліктів у світі упродовж кількох десятиліть, які потребували знешкодження від вибухонебезпечних предметів. Зокрема, в Іраку, Саудівській Аравії, Ірландії, Азербайджані, країнах Африки та Південної Америки, а останнє десятиліття – в Україні.
На тепер є до десяти помітних виробників спецтехніки для розмінування, яка різниться, найперше – за призначенням. При проведенні воєнних операцій рятують життя захисників, скажімо, броньовані інженерні машини Wisent 1, розроблені на основі шасі танків Leopard 2. Свої високотехнологічні розробки має Ізраїль. У 2019 році покласти край своїй залежності від іноземних засобів у цій галузі та безпечно розмінувати поля вирішила Туреччина.
Українське підприємство А3tech, яке нарощує потужності, здійснює складання і локалізацію хорватських машин DOK-ING. Для безпеки на наших полях спецмашину-трактор «Народний розміновувач» пропонує за місяць надати Efarm.pro, який розробив її з провідним підприємством сільськогосподарської техніки «Заводом Кобзаренка».
Тобто на ринку розмінувальної техніки, без якої Україні не обійтися, коли одинадцятий рік триває російсько-українська війна, – образно кажучи, представлені і «мерседеси», і «запорожці». І кожен зразок можна застосовувати на своїй ділянці, щоб убезпечити життя людей на фронті та на деокупованих територіях, а також поступово повернути в користування сільськогосподарські землі та ліси.
Інноваційну машину GCS-200 швейцарська компанія виробляє у Німеччині, у місті Штокках (Stockach). Керувати нею через пульт управління оператор може на відстані 1 км. Допомагає йому інформація, яку зчитує дрон. Машина обладнана декількома камерами, які повністю сканують ділянку. Спеціальними «молоточками» ніби перебивається поверхня, де можуть бути вибухонебезпечні предмети. Є спеціальні ковші, які забирають смертоносні знахідки і рештки, якщо вони розірвалися під машиною.
На сьогодні в Україні знаходиться 34 машини GCS-200, каже директор Global Clearance Solutions Ukraine Дмитро Салімонов. Ними користуються для розмінування територій Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Національна поліція та Міноборони – у Херсонській, Запорізькій, Харківській області та Донецькій – там, де це можливо. Наприклад, чотири такі протимінні машини купив для своїх потреб великий агрохолдинг.
Для потреб України, коли війну ще не завершено, за підрахунками компанії Global Clearance Solutions Ukraine, потрібно 300 таких розмінувальних машин. До речі, 13 травня у Німеччині генеральний директор і співзасновник компанії GCS Філіпп фон Міхаеліс передав першу з чотирьох дистанційно керованих машин для розмінування з навісним обладнанням, які Україні надає Гамбург. Рішення сенату німецького міста підтримати зусилля нашої країни позбавитися вибухонебезпечних предметів підкріплене приблизно 10 мільйонами євро. Частково програма фінансується за рахунок пожертвувань місцевого населення. Посол України в Німеччині Олексій Макеєв подякував Гамбургу та Міністерству внутрішніх справ країни «за чітке розуміння важливості збереження української землі для всіх подальших процесів нормалізації життя». Машина уже в червні надійде у розпорядження Національної поліції України. Ще три GCS-200, придбані Гамбургом, прибудуть, починаючи із серпня.
САПЕРИ ПЕРЕВІРЯЮТЬ ДІЛЯНКУ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ЛІКАРНІ
– Найперше правило безпеки – нічого не чіпати і не заходити за обмежувальні лінії, відразу попереджає командир загону розмінування підполковник Володимир Прошин, коли ми зайшли на територію, яка ще значиться в реєстрі вибухонебезпечних ділянок.
– Ми тільки у січні сертифіковані, перше завдання виконуємо зараз, – уточняє співрозмовник, у підпорядкуванні якого знаходиться півтора десятка людей. – На кожен вид робіт у гуманітарному розмінуванні потрібна окрема сертифікація: на інформування, технічне обстеження, розмінування вручну і механізоване».
Це тільки за цим місцем роботи підполковник Прошин – «молодий». Його досвід сапера починався ще в часи війни в Афганістані. У другій половині 1990-х, як командир саперного батальйону, займався в Україні знешкодженням снарядів ще часів Першої світової війни, витягали їх з болота. Тому добре знає, що відгомін давно минулих війн на мирних територіях може підстерігати людей через багато-багато років.
«Задля вашої особистої безпеки просимо не заходити!» – це найперше звернення, яке читаємо і на банері із назвою «Гуманітарне розмінування». На території, де планується будівництво реабілітаційної лікарні для українських захисників на Київщині ще стоять попереджувальні таблички «Небезпечно міни!!!» та чітко розмічені біло-червоними стрічками доріжки, де можна ходити.
Сапери ходять у захисних облаштунках на випадок непрогнозованого вибуху. Втім, такого, благо, не було.
Говоримо з командою, яка працює зі знайомими багатьом по кінофільмах міношукачами-детекторами – з довгою ручкою та великою за площею рамкою, яку тримають четверо саперів.
Начальник відділення – Василь Василевич. У його підпорядкуванні 7 саперів, 2 оператори, парамедик і водій. Має досвід добровольця у Третій окремій штурмовій бригаді. Вивчився на сапера, проходив допідготовку для роботи з установкою розмінування УР–83П (на гусеничному ходу, робить прохід у мінному полі на відстань 450 м шириною 6 м). Був командиром відділення на посаді головного сержанта. Василь нагадує, що робота саперів у будь-яких умовах не терпить поспіху.
Оператор машини для розмінування – Олександр Воронцов із Миколаєва, працює сапером пів року. Раніше був капітаном приватного катера. З 26 лютого 2022 року підготували свій плавзасіб на випадок, якщо були б підірвані мости. Упродовж дев’яти місяців у прямому значенні слова жив на воді, щоб у разі потреби евакуювати цивільних і військових. Потім працював деякий час оператором Reuters і саме на зйомках зацікавився роботою саперів, зокрема питаннями розмінування акваторій.
Олександр пройшов двомісячне навчання у Центрі гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС, отримав професію «сапер розмінування». Ще два місяці опановував спеціалізовані знання у компанії GCS. Тепер працює за пультом управління інноваційної машини розміновування.
До речі, за правилами, при виконанні завдання оператор не повинен бути від машини на відстані менш як 100 м. Дистанційне керування – це перевага для гарантії збереження життя й одночасно складність: коли не можеш бачити ситуацію на власні очі. Проте тут допомагають – дрон та оператор, який ним керує.
Ще говоримо з сапером на ім’я Руслан з команди, який майже рік займається розмінуванням. Руслан каже: «Справа дуже потрібна всім: нашим дітям, внукам і правнукам. Я пройшов навчання, отримав сертифікат. Хочеться убезпечити всіх від небезпеки».
Дмитро Гапченко, керуючий справами Бучанської міської ради, повертає увагу до справи, для якої потрібна чиста ділянка – будівництво модульної лікарні на базі центру ментального здоров’я, яка буде спеціалізуватися на реабілітація наших захисників. «Ми маємо підготувати земельну ділянку, щоб вже американська сторона, яка виготовляє модулі-блоки для будівництва, привезла їх і встановила, – каже посадовець. – Вважливо, щоб ця ділянка була чиста, щоб на ній могли безпечно перебувати люди і почалися всі будівельні роботи».
Валентина Самченко, Київська область
Фото Володимира Тарасова й авторки.