Олександр Пащенко став на захист України на самому початку вторгнення
Перший день повномасштабного вторгнення для мільйонів українців назавжди закарбувався у пам’яті – через тривогу, загрозу, невідомість, страх, які неминуче несе з собою велика війна. Для Олександра Пащенко, співробітника «Запоріжсталі», цей день став моментом прийняття важливого рішення, хороброго кроку, непростого вибору.
Читайте також: Пішов на фронт добровольцем – на Донеччині загинув мешканець Запорізького району (фото)
Запоріжсталівець, який до повномасштабного вторгнення працював електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування у цеху гарячої прокатки, прийшов до військкомату, аби стати на захист родини та держави від окупантів. Доброволець пліч-о-пліч з колегами і побратимами у перші тижні пекельних боїв виконував завдання на Донецькому напрямку.
«Тоді йшов масований наступ ворога, на Донецькому напрямку, у Волновасі, ми у лавах Збройних Сил України стримували просування армії рф. Там я отримав важке поранення, а за ним – довгий та важкий період лікування та реабілітації. Я не мав права здаватися, бо вдома на мене чекали дві доньки», – згадує Олександр.
Під час проходження складного процесу лікування, а згодом реабілітації та відновлення, рідний комбінат підтримував Олександра фінансово. Захисник отримав від підприємства матеріальну допомогу, які «Запоріжсталь» та Метінвест виплачують усім пораненим мобілізованим співробітникам.
«Я вдячний комбінату за підтримку та залученість – це те, що має бути у всіх наших оборонців. Участь у долі співробітників, увага до потреб ветеранів і тих, хто переживає важкий період лікування чи адаптації. Це все є тут, на «Запоріжсталі». Тому після проходження реабілітації та звільнення від військової служби за станом здоров’я я повернувся до своєї металургійної команди. Тут я впевнений у завтрашньому дні, у стабільності і своїх можливостях», – каже запоріжсталівець.
Олександр – один із багатьох запоріжсталівців, які повернулися з фронту до роботи на підприємстві. «Запоріжсталь» в свою чергу запровадив низку програм з підтримки та адаптації ветеранів до цивільного життя. Зокрема, співробітники комбінату проходять тренінги з адаптації ветеранів, на комбінаті працює гаряча лінія з надання безкоштовних юридичних консультацій демобілізованим співробітникам та членам їхніх сімей.
«Обізнаний та дружний колектив – це важлива та надійна допомога для захисників, які намагаються повернутися до цивільного життя, відновитися після травмуючих подій та зрештою робити свій внесок у наближення перемоги сумлінною працею. Після повернення до роботи я швидко адаптувався і навіть підвищення – став майстром. Для мене це означає, що мою роботу цінують і бачать, а отже мені є чого прагнути», – додав Олександр Пащенко.
Також нещодавно ми писали про Руслана Суткового, який вирішив, що піде захищати свою країну, в перший день повномасштабного вторгнення. До того пропрацював на заводі «Запоріжсталь» 13 років. На своє робоче місце оператора поста управління безперервним травильним агрегатом № 4 повернувся і після звільнення зі служби за сімейних обставин. Тепер планує здобувати вищу освіту в технічному університеті Метінвест Політехніка за спеціальністю «Металургія»,