Парламент Грузії 28 травня подолав вето президентки Саломе Зурабішвілі на суперечливий закон про «іноземних агентів», незважаючи на масові протести і застереження Заходу щодо законодавства, яке порівнюють із аналогічним російським законом, що використовується для придушення громадянського суспільства.
Як повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу», за подолання вето проголосували 84 депутати, проти – чотири.
Згідно з Конституцією Грузії, тепер закон «Про прозорість іноземного впливу» у триденний термін передається президенту Грузії. Саломе Зурабішвілі у 5-денний термін може підписати й опублікувати його. Якщо вона відмовиться від підписання, закон у 5-денний термін підпише й опублікує голова парламенту – Шалва Папуашвілі.
Таким чином, документ може бути опублікований вже на початку червня. Відповідно до закону, протягом двох місяців (до початку серпня) відповідні органи/посадові особи мають ухвалити/опублікувати підзаконні акти, Міністерство юстиції Грузії і Національне агентство публічного реєстру мають провести «попередні матеріально-технічні й інші заходи для виконання цього закону».
За попередньою інформацією, вже із серпня ЗМІ й неурядові організації, які, за даними 2023 року, отримували понад 20% доходу з-за кордону, протягом місяця мають через Будинок юстиції внести заяву про реєстрацію як організації, що проводять інтереси іноземної сили. Інакше передбачені штрафи.
Владна партія ухвалила закон із другої спроби – минулого року «Грузинська мрія» відкликала документ після двох днів масових протестів і сутичок демонстрантів із силовиками.
Цього року влада не відмовилася від ініціативи, попри протести десятків тисяч громадян країни, позицію міжнародних партнерів Грузії, зокрема Євросоюзу. У Брюсселі й інших західних столицях прямо заявляли, що закон, схожий на російське законодавство про «іноагентів», буде перешкодою на шляху країни до ЄС. Стратегічний партнер Грузії – США – оголосив про візові обмеження для представників грузинської влади і початок перегляду двосторонніх відносин.
Ініціатор закону – партія «Грузинська мрія» – засудила міжнародний тиск. Вона стверджує, що закон є необхідним для прозорості іноземного фінансування організацій і захисту суверенітету країни. Представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила про підтримку позиції «Грузинської мрії» і назвала реакцію західних країн «шантажем».