Для тих, хто крутив “баранку”, були особливі назви
У часи СРСР прізвиська давали всім. У тому числі — і водіям. Водіїв у СРСР називали не лише шоферами, а й деколи придумували дуже смішні і пронизані тонким гумором, у стилі тих часів, прізвиська.
Розповідаємо, як по-чудернацькому обзивали тих, для кого “баранка” — не просто робота, а й стиль життя. Варто зазначити, що деякі з цих слів зустрічались лише в певних регіонах Союзу. Тому, цілком ймовірно, що ви могли ніколи їх не чути.
Як обзивали водіїв в СРСР: образливі та жартівливі прізвиська
Шоферами називали лише тих водіїв, для яких це — професія. “Частнік” (приватник, — укр.) — водіїв таксі, які працювали самі на себе. Але у звертанні частіше казали “шеф”, їдьмо туди-то.
Тих, хто любив швидкий рух або дрифт, називали “шумахером” або “недошумахером”. І вважалось це негативним, іронічним прізвиськом.
Той, хто сидить за кермом автомобіля, називався “рулевим”. А трактористом і комбайнером називали зовсім не представників цієї професії. Так з іронією вказували, що він кермує автомобілем не обережно, різко. Також таких називали “воділа”, “бомбіла” і “руліла”. Далекобійників також у певний період називали “фурщиками”, але ця назва не прижилась.
Хороших водіїв називали автомедон — від імення візника Ахілла Автомедона. А не досвідчених — “чайник” або “дятел”.
Раніше “Телеграф” писав, як називали авто в СРСР. Це смішні назви, такі як “Шаланда”, “Табуретка” та багато інших.