В Україні з 2025 року планується поступове підвищення існуючих, а також запровадження нових податків. Зокрема очікується фактичне згортання спрощеної системи оподаткування, яка забезпечує для деяких категорій підприємців пільговий режим ведення бізнесу. “Апостроф” з’ясовував, яких змін чекати у цій сфері, як заплановані новації відіб’ються на роботі ФОПів, а також на виробництві безпілотників для української армії.
Вже з наступного року в Україні розпочнеться реформа спрощеної системи оподаткування, якою користуються багато фізичних осіб-підприємців (ФОП), а також деякі юридичні особи.
Реформа “спрощенки” передбачена “Національною стратегією доходів” на 2024-2030 роки, яку український уряд розробив та затвердив на вимогу Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Важливим елементом стратегії є підвищення існуючих та запровадження нових податків. Це, зокрема, торкнеться бізнесу, який працює на спрощеній системі оподаткування.
Вже з 2025 року для юридичних осіб третьої групи єдину ставку податку поступово підвищуватимуть із нинішніх 5% до 18%, і через три роки вони мають перейти на загальну систему оподаткування.
Реформа також торкнеться ФОПів. Для них протягом тих самих трьох років переглядатимуться ставки податків, які, зрештою, диференціюватимуться в діапазоні від 3% до 17% – залежно від виду діяльності.
Військовий збір для ФОПів
Крім іншого, уряд планує поширити на ФОПів сплату військового збору, який, до того ж, збираються підвищити з нинішніх 1,5% до 5%.
Раніше “Апостроф” вже частково звертався до цього питання. Головний експертний висновок – поширення на ФОПів-“спрощенців” військового збору у розмірі 5% істотно підірве їхнє фінансове становище, що змусить багатьох із них або закритися, або піти в “тінь”. А це, у свою чергу, призведе до скорочення податкових надходжень до бюджету – тобто до результату, прямо протилежному тому, на який очікує влада.
За словами керівника аналітичного напряму мережі “АНТС” Іллі Несходовського, запровадження військового збору на рівні 5% для “спрощенців” третьої групи фактично збільшить для них податкове навантаження вдвічі.
“Для тих, хто надає послуги, це некритично, і це не призведе до їхнього банкрутства. А ось для торгівлі це куди критичніше – для деяких видів товарів маржинальність становить якраз ті самі 5%, – сказав експерт у коментарі виданню. – А якщо другу та третю групи спрощеної системи об’єднають (а такі плани у влади також є – “Апостроф”), це призведе до того, що багато малих підприємств у сфері торгівлі буде закрито. А якщо ми говоримо про виробництво, то 5% – це фактично підвищення їхньої собівартості виробництва на такий відсоток. І, враховуючи підвищену конкуренцію з імпортними товарами, просто буде банкрутство таких підприємств. Іншими словами, у нас просто не буде малого виробництва, тому що імпорт його повністю “з’їсть” .
ПДВ уводить в “тінь”
Інші урядові “новації” у цій сфері також нічого доброго не обіцяють малому бізнесу.
Так, експерт CASE Україна Володимир Дубровський вважає великою помилкою намір уряду запровадити поріг для стягування з малого бізнесу ПДВ на рівні 1 мільйона гривень (це прописано у “Національній стратегії доходів”).
“!За нашим законодавством, сплата ПДВ потребує повного бухгалтерського обліку. І йдеться не про прибутки в 1 мільйон, а про оборот в 1 мільйон. І такий підприємець просто не зможе існувати у спільному полі, – сказав Дубровський у розмові з “Апострофом”. – Це може означати лише те, що ті, хто записує такі положення, свідомо йдуть на повне знищення легального малого бізнесу. Зробити платником ПДВ торговця на ринку – це означає загнати його в “тінь” .
Без малого бізнесу
Також багато питань викликає запланована “реформа” спрощеної системи оподаткування, яка фактично знищить “спрощенку”.
Існує думка, що спрощена система використовується бізнесом виключно для уникнення оподаткування. Саме з цією метою компанії оформлюють своїх співробітників у вигляді тих самих ФОП-“спрощенців”. Слід визнати, що така практика справді існує, проте для багатьох підприємців спрощена система – це можливість виживати.
Крім того, помилкою вважатиметься, що спрощена система оподаткування – це виключно українське “ноу-хау”, придумане для ухилення від оподаткування, і в інших країнах, зокрема, в європейських, нічого подібного немає.
“У більшості країн є спрощена система (оподаткування) для дрібного бізнесу. У тих, де її немає, немає і дрібного бізнесу, – каже Володимир Дубровський. – Тому досвід країн, у яких немає спрощеної системи, – це поганий досвід, і на нього не потрібно орієнтуватися”.
Емігрантів побільшає
І найголовніше – ліквідація спрощеної системи оподаткування призведе до того, що Україна втратить свою конкурентну перевагу.
“У нас вже за кордоном багато українців, переважно українок, і тепер буде масова міграція, – прогнозує Ілля Несходовський. – При цьому в Європі багато податкових режимів для малого бізнесу, які вигідніші за те, що зараз пропонує Міністерство фінансів у “Національній стратегії доходів”. Люди переміщатимуться до країн Європи, матимуть там вищий платоспроможний попит і всі ті переваги, які існують для малих підприємств, низькі кредитні ставки, підтримку з боку держави тощо. Тобто, іншими словами, це дуже вагомий аргумент для економічної еміграції. Працювати в Україні просто буде невигідно” .
За його словами, серйозність такої ситуації можна зрозуміти лише на одному прикладі: зараз в Україні бум виробництва дронів для потреб армії, але реформа “спрощенки” сприятиме видавлюванню такого виробництва за кордон: ” Воно також, швидше за все, переїде до Європи чи Туреччини, які вже зараз пропонують вигідніші умови”.
Що на критику відповідають представники влади
У владі, втім, не вважають справедливими негативні оцінки пропонованої реформи спрощеної системи оподаткування і готові її відстоювати.
За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, ця реформа не призведе до ліквідації “спрощенки”.
“Натомість спрощена система стане справедливою і буде розрахована на дійсно малий бізнес”, – сказав нардеп у коментарі “Апострофу”.
Він також підкреслив, що будь-які зміни щодо “спрощенки” будуть можливими лише після закінчення дії воєнного стану в Україні.