В окупованому Луганську за останні два місяці 4 рази «вибухали» бази російських військових. Експерти вважають, що кількість точкових ударів збільшилася через надання Україні західної зброї, а також активнішого використання Росією Луганська як військового хабу. При чому, за словами місцевих, якщо свої бази Росія прикриває ППО, то місто – навпаки, стає жертвою роботи російських зенітників. Результат – 7 червня, коли внаслідок збиття ракет в одному з районів уламками серйозно пошкодило житлові будинки, а понад 20 осіб, за даними окупаційної влади, були поранені.
«Ці ракети пролетіли б далі й вдарили в бази, а так – зруйнували місто», – кажуть Донбас Реалії жителі окупованого Луганська. Вони почали замислюватися про тривожні валізи, хоча раніше майже не зважали на вибухи, адже знали, що ракети прилетять точно в ціль.
Як знищення військових баз в місті вплине на розвиток війни й що місцеві кажуть про «вибухи», що почастішали? Розповідають Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Прізвища співрозмовників у місті Донбас Реалії не називають в цілях безпеки
З початку повномасштабного вторгнення в окупованому Луганську 16 разів повідомлялося про вибухи, 5 з них – тільки за період квітень-червень 2024 року.
Куди б’ють ЗСУ?
Луганське вище військове авіаційне училище штурманів, в народі – ВВАУШ. Це чимала територія з навчальними корпусами, казармами, які використовуються російською армією для розташування особового складу. Окремо «до містечка ВВАУШ» відносяться ще гуртожитки, розташовані повіддаль.
Крім того, на території «ВВАУШа» розташований Луганський авіаційно-технічний музей. А також старий аеродром, де Росія «ховала» і бойові одиниці – вертольоти МІ-8, МІ-24/3.
Луганський авіаційний ремонтний завод. До 2014 року виконував технічне обслуговування авіаційної техніки військового, подвійного та цивільного призначення, зокрема, ремонт вертолітних двигунів та редукторів, літакових двигунів, різних агрегатів, а також гарантійне та постгарантійне сервісне обслуговування.
На початку окупації 2014 року будівлю заводу було пошкоджено обстрілами. З 2015 року окупаційна влада заявляє про «офіційні» пробні запуски різних станцій та цехів на цьому заводі, у 2023 – пропагандистські ЗМІ повідомили, що на підприємстві провели перше з 2014 року стендове випробування двигуна, який використовується у гелікоптерах МІ-8 та МІ-17, а також відновили роботу деяких ділянок ремонтного заводу.
Увесь цей час Росія використовує територію та будівлі як ремонтну базу військової техніки та склади.
Луганський аеропорт, який контрольовані Росією війська знищили після понад 4-місячних штурмів у 2014-му. У 2023-му OSINT зафіксував розміщення там загалом 15 гелікоптерів російської армії: п’ять Ка-52, три МІ-28 та вісім вертольотів типу МІ-8/МІ-17.
Луганський державний університет внутрішні справ імені Едуарда Дідоренка у селищі Ювілейне (після декомунізації – Катеринівка), яке є «супутником» Луганська на відстані менше ніж 1 км на захід. Тут стоять адміністративні будівлі, які російська армія найчастіше використовує для особового складу.
Ще окупаційна влада створила гібридну «Академію МВС імені Дидеренка» на вулиці Пушкіна (північна частина міста). Тому ці заклади – університет та «академію» Дидоренка – часто плутають. Раніше в будівлі «академії» знаходився проектний інститут «Діпрошахт». По цій території жодного разу не завдавали ударів.
Завод Жовтневої революції, він же «Луганськтепловоз». Раніше тут виготовляли тепловози, дизельні поїзди та електропоїзди – з 2014-го його територію Росія використовує як ремонтний завод та ангари для техніки.
Промислова зона – Машинобудівний завод «100» та Poly-Pack. До 2014 року «сотий завод» був лідером з виробництва обладнання для електронного машинобудування. Там розробляли та виготовляли обладнання для вирощування монокристалів сапфіра, кремнію тощо, які використовуються в електроніці.
Завод Poly-Pack виготовляв полімерні вироби. Восени 2014 загарбники демонтували та вивезли до Росії усе обладнання заводів. Орієнтовно з 2017 року використовуються російською армією як військові хаби.
Проте, в розмові з Донбас Реалії місцеві кажуть, нерідко російська армія використовує й інші заводи. Наприклад, влітку 2023 військова техніка розміщувалася на фабриці «Глорія Джинс» та заводі «Луганськцентрокуз», у червні 2024-го – на території, яка раніше належала логістичній компанії «Transpele», і куди 7 червня, зрештою, прилетіла українська ракета.
Чому почастішали удари?
- Залізничний вузол Луганщини для забезпечення російського фронту
За роки повномасштабного вторгнення російська армія змогла налагодити постачання на фронт бойової техніки за допомогою залізниці. Необхідне озброєння Росія завозить великими ешелонами на окуповану Луганщину, а вже потім вантажівками – довозить до передової.
В інтерв’ю Донбас Реалії Дуглас Лют, колишній постійний представник США при НАТО і генерал-лейтенант армії США у відставці, каже, що російська логістика, яка спирається на залізничний транспорт, «вразлива».
«Я вважаю, що ми можемо, маючи достатню кількість далекобійних систем, поставити під загрозу цю систему матеріально-технічного постачання. Фактично ми можемо ізолювати російських загарбників шляхом завдання ударів на далекі дистанції», – каже Лют.
- Глибокий тил, кули раніше не діставали українські удари
З 2022 року Росія почала більше використовувати окупований Луганськ як свій військовий хаб. Тут збільшилася і кількість особового складу, і техніки, і ангарів, і частіше «активність» почала проявлятися на місцевій нафтобазі.
«Донецьк знаходився і знаходиться в зоні поразки навіть польової артилерії, а Луганськ вважався недосяжним для українських ракет», – пояснює цей вибір росіян військовий експерт Михайло Жирохов.
До 2023 року російська армія використовувала окупований Луганськ для базування своїх гелікоптерів з тієї ж причини: місто розташовувалось за 100 км від лінії фронту, тобто поза ураженням далекобійних систем, наприклад, HIMARS. Водночас це були вигідні часові рамки – до лінії фронту бойові одиниці мали змогу долетіти максимум за пів години.
З цієї ж причини тут РФ розміщує більш серйозні системи ППО – наприклад, 27 травня на ВВАУШ була, ймовірна, знищена дорога РЛС «Небо-М»: радари стояли на полі, куди щільно лягли касетні боєприпаси, а командна машина не постраждала.
- Україна отримала західне озброєння – далекобійні системи
З появою у української армії західного далекобійного озброєння з’явилася можливість «добивати» і до окупованого Луганська.
У травні 2023 року Україна отримала перші Storm Shadow – це малопомітна крилата ракета з дальністю дії – близько 250 кілометрів. Уже 12, 13 та 15 травня в окупованому Луганську поцілили в територію машинобудівного заводу «100», нафтобазу, стару будівлю ЛДУВС ім. Е.Дідоренко та ВВАУШ.
У жовтні минулого року Україна вперше отримала ракети ATACMS, але тільки її стару касетну версію М39 із дальністю 165 км. І вже 17 жовтня перевірила ракети в дії: тоді було знищено та пошкоджено понад 10 російських гелікоптерів в окупованих Луганську та Бердянську. А російські ставленики заявили, що це була наймасштабніша атака України в тил (на той момент).
Які наслідки цих ударів?
Ураження військових об’єктів РФ в окупованому Луганську у 2023 році:
- 12 травня. «Машинобудівний завод «100», Poly-Pack та нафтобаза. Уражено ремонтну базу та нафтово-мастильні склади.
- 13 травня. Містечко ВВАУШ та військкомат. Зруйновано казарми
- 15 травня. Територія ВВАУШ. Знищено склади.
- 8 червня. Промислова зона: завод Жовтневої революції, фабрика «Глорія Джинс», завод Луганськцентрокуз. Пошкоджено ремонтні бази та ангари.
- 13 червня. Територія військкомату. Уражено казарму.
- 16 липня. Склад на території селища Ювілейний. Знищено ракетне озброєння.
- 17 жовтня. Луганський аеропорт. Уражено гелікоптери й обладнання аеродромів російських військ.
- 3 грудня. Нафтобаза біля Луганська. Вражено нафтово-мастильні склади.
2024 рік:
Що кажуть місцеві?
- Російської техніки побільшало, але везуть її не через місто
За словами жителя Луганська Ігоря, зараз російська армія завозить більшість своєї техніки в об’їзд міста.
«По-перше, щоб зайвий раз не показувати, яка техніка є. По-друге, в місті зараз «показово» ремонтують дорогу, то не хочуть повторення 2014 року, коли по 16-й Лінії та вулиці Оборонній танки та БМП їздили. Тоді там і так від спеки асфальт «поплив», а ще й в додаток така вага зверху. По-третє, настрої у місцевих вже не такі радісні, як хотілося б росіянам», – пояснює Ігор.
Проте, він каже, що все одно в місті чують, коли вночі заїжджає військова техніка, особливо, якщо мова йде про район ВВАУША чи Гострої Могили.
Інша справа, якщо техніка їде через об’їздну Е40 – там можна і до Ювілейного дістатися, і до Луганського аеропорту, і виїхати на Лутугінський напрямок. Це майже закрито від людських очей.
- ППО захищає росіські бази, а місто стає жертвою
Останнім часом все гірше працює система сповіщення, каже луганчанка Ірина. Наприклад, 7 червня, коли осколками ракет сильно пошкодило східні квартали, вона, перебуваючи майже в центрі міста, не чула сирени, а відреагувала вже на вибухи.
«Більшість систем ППО знаходяться або на територіях самих заводів, де і розташовані бази, або на околицях міста, щоб ці бази захищати. Як 7 червня захищали базу на «Пролетаріату» (квартал Пролетаріату Донбасу), а збили ракети над містом, розуміючи, що все це впаде на «Восточные кварталы». На ВВАУШ постійно гупає, звідти збивають, на Ювілейному… Але чи захистить це місто? Коли в соцмережах пишуть: «Де наше ППО?», чи вказують, що руйнування саме через збиті ракети над містом – то ці коментарі одразу видаляються. Залишаються тільки звинувачення української армії», – розповідає Ірина.
Вона додає, що до 7 червня місцеві майже не зважали на обстріли, адже знали, що Україна б’є точково в місце розташування військових баз. Тепер почали боятися «своїх же захисників» – російське ПВО.
«В Луганську не було таких влучань, як у Харкові, Дніпрі чи Миколаєві, де зруйновані будівлі. Скільки б не казали про «8 років бомбили Донбас», таких наслідків руйнувань в місті ви не знайдете. Я не кажу про 2014 рік, коли були захоплення росіянами військових частин чи бої за Щастя, Станицю Луганську й інші міста-супутники, де околиці відчували ці бойові дії. Але так, щоб впали ракети й знесли під’їзд чи повилітали вікна у десятків будинків – це вперше. І страшно, що це наслідки «захисту від української ракети». Так би ці ракети пролетіли далі й вдарили в бази, а так зруйнували місто», – каже Ірина.
Такої ж думки голова Луганської ОВА Артем Лисогор. Він написав: «На жаль, росіяни завжди прикриваються мирними мешканцями, і якби ППО не працювала над житловими кварталами, то повідомлень про постраждалих серед цивільних, а тим більш – серед дітей, не було б».
Читайте також: Замість СБУ пишеш у ФСБ: спецслужби Росії підміняють українські чат-боти в телеграмі. Як не потрапити на гачок?
- Пошуки «навідників» відбуваються частіше, але тихіше
Після великих влучань в місті починаються пошуки українських коригувальників. У соціальних мережах спільнота каже, що в обстрілах винні «ждуни», у окупаційній владі також розуміють, каже луганчанин Микола, що без «очей на місці» не обійшлося.
Проте, якщо раніше в окупованому Луганську «полювання на відьом» більше нагадувало піар-кампанію – треба знайти й покарати показово, щоб інші боялися, і місцевих заспокоїти, що все під контролем – то зараз це робиться обережно і тихо.
«Надто часто почало прилітати, – каже Микола – І судячи з «їхньої» реакції (окупаційної влади – ред.), в Україні почали швидше реагувати на «поповнення російських запасів». Навряд чи це тільки місцеві допомагають координатами, це і супутники, і розвідка, але ж з «коригувальниками» можна боротися бодай якось, а що вони супутнику зроблять?»
- Тривожні валізки зібрані, але виїжджати не планують
В розмові з Донбас Реалії місцеві зізнаються: раніше до правил двох стін чи, тим більше, порад родичів з вільної України про «зібрати тривожні валізки» ставилися жартівливо.
«Люди, які приїжджали з Маріуполя чи Лисичанська, які захопили у 2022-му, здивовано запитували: «А ви валізки не збирали»? І насправді зараз я розумію, що це дуже дивно. Війна 10 років триває, у мене тільки влітку 2014-го були зібрані документи, далі – все розклали на місця, ні про який «сухпай» чи «речі з собою, якщо бігти» не було розмови. Зараз – замислилися, що треба про всяк випадок зібрати», – каже Ірина.
Про тривожні валізки пишуть і в коментарях в соціальних мережах – зібрали, щоб було, але про виїзд з окупованого міста масово місцеві не повідомляють.
Читайте також: «Говорити про це небезпечно». Чи чекають на ЗСУ у Донецьку та Луганську
Що далі?
У квітні 2024 американський Інститут дослідження війни зазначив у своєму звіті, що надходження ATACMS у достатній кількості дозволить Україні не тільки погіршити матеріально-технічне забезпечення Росії, але й загрожувати російським аеродромам у глибокому тилу.
«Надходження ракет великої дальності ATACMS у достатній кількості дозволить українським силам погіршити матеріально-технічне забезпечення Росії та загрожувати російським аеродромам у глибокому тилу, хоча місяці затримки могли дати російським військовим час, щоб компенсувати потенційний оперативний вплив, який ATACMS завдасть Україні», – зазначали аналітики.
Військовий аналітик Михайло Жирохов в ефірі Радіо Донбас Реалії зазначив, якщо такі обстріли російських баз в Луганську триватимуть, то Росія буде вимушена перенести свій логістичний хаб, скоріше за все, до Ростовської області.
«Це означатиме, що ті підрозділи, які воюють, зокрема, й на Донецькому напрямку, отримуватимуть менше боєприпасів, менше палива. Бо просто фізично неможливо буде за день зробити таких рейсів, бо це автомобільний транспорт. Там немає залізниці, на яку вони могли б спертися», – каже Жирохов.
Місцеві ж зазначають, якщо Україна відтіснить російський хаб з окупованого Луганська, то й вибухи в місті припиняться.
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту [email protected], у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім’я не буде розкрите.