Захід завдав чергового санкційного удару по Росії, який цього разу припав по Московській біржі. Цей крок викликав паніку на російському валютному ринку, яку, втім, країна-агресор, схоже, починає долати. “Апостроф” розбирався, у чому суть нових західних санкцій, і як вони вплинуть на економіку РФ.
Не май 100 рублів…
США запровадили нові санкції проти Росії. Цього разу вони спрямовані переважно проти фінансової системи країни-агресорки, зокрема, її валютного ринку.
Так, під американські санкції потрапили Московська біржа, Національний кліринговий центр та Національний розрахунковий депозитарій РФ (загалом у новому санкційному пакеті 33 фізичні особи та понад 200 юридичних осіб, як у Росії, так і в інших країнах світу).
“Казначейство США (Міністерство фінансів – “Апостроф” ) націлене на архітектуру російської фінансової системи, яка була переорієнтована на сприяння інвестиціям в оборонну промисловість та придбання товарів, необхідних для продовження агресії проти України”, – йдеться у заяві американського Мінфіну.
У зв’язку із запровадженими санкціями Мосбіржа з 13 червня зупинила торгівлю доларами та євро. Крім того, в РФ зупиняється торгівля за долари та євро на фондовому ринку та ринку дорогоцінних металів.
Після того, як стало відомо про санкції, курс долара до рубля значно зріс, а перед обмінними пунктами по всій Росії вишикувалися довгі черги. Готівковий курс підскакував до 120 рублів за долар, а у деяких обмінниках “зелений” можна було купити не менш ніж за 200 рублів.
Схожа ситуація на валютному ринку РФ спостерігалася у березні 2022 року, коли країни Заходи ввели перші рішучі санкції щодо Росії за її агресію проти нашої країни – тоді курс долара зростав до 130 рублів. Згодом валютний курс стабілізувався, але черговий обвал стався влітку 2023 року, коли долар знову став коштувати дорожче за 100 рублів. Лише за допомогою адміністративних заходів російській владі вдалося повернути курс нижче за позначку в 100 рублів, і протягом приблизно півроку він балансував у районі 90 рублів за долар – до 12 липня 2024 року, коли США оголосили про новий санкційний пакет.
Санкції б’ють не лише по рублю. 13 червня акції Мосбіржі обвалилися більш ніж на 15%. Також падали акції інших російських компаній, зокрема “Сбербанку” – на 4%, і ВТБ – на 4,7%, а також НОВАТЕК, яка займається газовими проектами та пов’язана з другом Володимира Путіна – Геннадієм Тимченком (частина американських санкцій спрямована проти російського скрапленого газу).
Запізнилися на два роки
Центральний банк Росії встановив офіційний курс долара на 14 червня на рівні 88,2 рубля, при тому, що в обмінних пунктах він тримається близько 100 рублів. При цьому російський регулятор вперше розрахував валютний курс без торгів по долару і євро на Мосбіржі.
Фахівці в РФ турбуються, що рубль стає менш конвертованим і все більш залежним від китайського юаня (а Росія в цілому від Китаю).
До речі, юанева залежність – це вже не прогноз, а реальність: ЦБ РФ офіційно повідомив, що саме юань відтепер стане головною іноземною валютою в Росії, курс якого до рубля “визначатиме траєкторію для всіх інших валютних пар”.
Однак як останні санкції Заходу (слідом за США санкції щодо Мосбіржі та низки інших юридичних та фізичних осіб ввела Велика Британія) вплинуть на валютний ринок Росії і, в цілому, на економіку країни-агресорки, яка, незважаючи на попередні обмеження, продовжує вишукувати кошти на ведення війни проти України?
“Для помітних економічних збитків Росії США запізнилися з санкціями проти Московської біржі та Національного клірингового центру на кілька років, – нарікає в розмові з “Апострофом” CO-CEO, засновниця компанії SpiceProp Наталія Бойко. – Перші чутки про таку можливість з’явилися у середині 2022 року. Тоді РФ до них не була готова. Але їх введення зупинили страхи ще більшого зростання цін на енергоносії. 2023 року ходили нові чутки – вони теж не справдилися. І лише в червні 2024 року санкції проти цих організацій таки було запроваджено”.
За її словами, за останні два роки Росія змогла підготуватися до таких санкцій, зокрема ще до їх введення більше половини всіх валютних торгів у РФ проходили на позабіржовому ринку, а тому постраждає, швидше, не увесь валютний ринок країни, а саме Мосбіржа.
“Курси валют російський регулятор може встановлювати на позабіржових торгах або через юань. Купувати долари та євро бізнес та громадяни зможуть на позабіржовому ринку або через банки, як вони це в своїй масі робили раніше”, – каже Наталія Бойко.
Вона прогнозує певну турбулентність протягом деякого часу. ” Але ситуація нормалізується через місяць. РФ має досвід роботи і з жорсткішими санкціями”, – додала вона.
Росія йде під Китай
Інші опитані “Апострофом” експерти також не чекають, що внаслідок останніх санкцій російська економіка впаде. Втім, на деякий ефект від них вони все ж таки розраховують.
“Як ми знаємо, перші апокаліптичні прогнози з приводу краху економіки РФ після введення перших санкцій та заморожування активів у 2022 році не виправдалися. Після першого шоку протягом кількох місяців російська економіка, що залишається значною мірою ринковою, змогла пристосуватися до нових “умов ведення бізнесу ” – ланцюжки поставок стали довшими, ціни зросли, а асортимент став обмеженим, але потрібні товари та послуги продовжили надходити до РФ” , – сказав у коментарі виданню член Ради Національного банку України (НБУ) Василь Фурман.
Нинішні санкції, за його словами, “відтягнуть” частину ресурсів РФ на створення складніших механізмів постачання необхідних їй товарів та послуг.
“Вони, як і попередні санкції, не призведуть до миттєвого краху російської економіки, але дозволять зменшити наявні у РФ ресурси в короткостроковій перспективі і погіршать подальші перспективи зростання – Росія стає все більш ізольованою і погано інтегрованою у світові ланцюги країною”, – пояснив експерт.
Колишній колега Василя Фурмана по Раді НБУ – український економіст Віталій Шапран – вважає, що російський центробанк, схоже, був не зовсім готовий до нових західних санкцій, внаслідок чого в перші дні після їх введення в Росії спостерігалася паніка, яка досі не влягла.
“Санкції по Мосбіржі мають схожий вплив на російський ринок як бунт Пригожина, сильний психологічний ефект – ефект “пострілу Аврори”, – сказав експерт у коментарі “Апострофу”. – Це все має підживити панічні настрої, але чи буде за цим шоком системна криза? – Тут велике питання”.
За його словами, за нинішніх умов зростатиме залежність російського валютного ринку від “банків-віконців” до ЄС, таких як австрійський “Райффайзен” та угорський ОТП. Крім того, посилиться ефект вторинних санкцій, які так “не люблять” банки в Індії та Китаї. Також в результаті останніх санкцій збільшиться вартість та час розрахунків за товари та послуги при оплаті імпорту до РФ.
Однак найважливіший момент пов’язаний із вимушеною прив’язкою рубля до юаня.
“Якщо ЦБ РФ зробить так, що все курсоутворення на валютному ринку йтиме через юань, а курси інших валют будуть визначатися до рубля механічно через курси юаня до них, це просто призведе до самопроголошеної залежності московитів від валютної політики КНР. Таким чином, важіль стимулювання російського експорту московити просто добровільно віддають у руки Пекіна, – каже Віталій Шапран. – США активно штовхають російського ведмедика в обійми великої китайської панди, і санкції щодо Мосбіржі – це ще один ефективний крок до цього. Враховуючи аналіз цілого ланцюга подій, московитів готують до економічногопоглинання Китаєм”.