Імплант встановили приблизно 2600 років тому
Стародавній Єгипет сповнений загадок, таємниць та невідомих традицій. Одна з них — виготовлення мумій, яке мало певні вимоги, для того, щоб небіжчик міг отримати шанс на наступне життя. Задля цього застосовувалися навіть передові хірургічні практики, які як на диво збігаються з сучасними.
Найдавнішим зразком є мумія, що називається “Узермонту” — рештки єгиптянина, що належав до вищого класу. У 1971 році Музей Розенкрейцерів у Каліфорнії придбав запечатану давньоєгипетський саркофаг з добре збереженою мумією. Понад два десятиліття потому, у 1995 році, рентгенівські знімки показали те, що здивувало вчених. У нозі мумії побачили 9-дюймовий (22.86 см) металевий ортопедичний штифт в лівому коліні мумії.
Подальші дослідження експертів підтвердили, що імплант вставлений між часом смерті людини та похованням, ймовірно, приблизно в 600 році до нашої ери в епоху Нового царства. Штифт був виготовлений із заліза та розроблений з використанням біомеханічних принципів, які використовуються й сьогодні, включаючи форму штопора для кріплення його в стегнову кістку та фланці для запобігання обертанню в гомілковій кістці.
Штифт тримався на місці за допомогою органічної смоли, можливо, виготовленої з кедра, а також слідів стародавнього жиру та текстилю, знайдених навколо колінного суглоба. Це свідчить про те, що операція була проведена, щоб забезпечити цілісність тіла для загробного життя, оскільки стародавні єгиптяни вірили у фізичне воскресіння. Хоча це не перший приклад догляду за померлим, знайдений археологами, це найраніший відомий випадок складного ортопедичного імплантату та видатний результат стародавньої хірургічної майстерності.
Раніше “Телеграф” розповідав про те, що в геномі сучасної людини лишились гени неандертальців. Однак одного типу генів вчені не можуть знайти — з чим пов’язана втрата статевої чоловічої хромосоми.