Соцмережі потрохи наповнюються першими світлинами користувачів із лавандових полів Житомирщини й сусідніх регіонів. Тим часом ароматний острівець лавандової краси з легкістю можна відшукати в самісінькому серці Житомира – біля костелу поруч із майданом Соборним та зупинкою громадського транспорту на вулиці Театральній.
Мова йде про Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі (Київська, 4) – пам’ятку архітектури національного значення, який звели у 1832-1842 роках замість згорілого монастиря францисканців, що був заснований у 1763-му.
Читайте також: На районі: по той бік пішохідного мосту у Шодуарівському парку в Житомирі. ВІДЕО
Перед Другою світовою приміщення костелу переобладнали під кінотеатр, а після там була філармонія, обласний будинок народної творчості, відділ природи краєзнавчого музею. У 1992-му костел повернули францисканцям, згодом його відреставрували, прибудували нову башту зі сторони Театральної, а у 1997 будівлю освятили. До 1917 року в монастирському корпусі розміщувалася духовна семінарія, а за радянської влади – військкомат.
До слова, перед справжнім входом у костел (зі сторони Соборного майдану) в радянські часи спорудили житлову багатоповерхівку, тож до святині важко було зайти, тому довелося змінити напрям головного вівтаря – поміняли місцем з колишнім входом.
Нині костел – діючий, а на території навколо – красиво і затишно: багато квітів, декоративні зелені насадження, яким надають різних форм.
Читайте також: На районі: Дім української культури і найбільша лялька-мотанка в Україні по вул. В.Бердичівській у Житомирі. ВІДЕО
Втім, у червні беззаперечною окрасою костелу стають троянди і алея лавандових кущів – від входу до фонтану та огорожі. Вони високі та пишні, рясно квітнуть і насичено пахнуть, навколо літають бджоли. Такі кущі вдалося виростити всього за 2-3 роки, кажуть у костелі.
Лаванда приваблює перехожих – ті заходять милуватися, роблять світлини. Аромат долинає аж до зупинки транспорту, тож жінки, які сидять на лавці, діляться здогадками, чи це дійсно свіжі квіти чи просто чиїсь парфуми.
Юлія Демусь
