До великої війни Юлія Герасименко працювала в Медичному університеті, а її чоловік мав станцію техобслуговування. Навесні 2022 року ця СТО згоріла внаслідок ракетного удару. Аби заснувати новий бізнес — равликову ферму — родині довелося продати автівку. Зараз у кількох ресторанах Харкова уже можна поласувати місцевим делікатесним равликом.
Бізнес у Харкові — справа ризикована через обстріли та блекаути, а бізнес аграрний — ризикований вдвічі, бо дуже залежний і від електроенергії, і від воєнної ситуації. А ще підприємцям з Харкова не видають кредити через високі ризики. Попри це, минулого року в місті з’явилася равликова ферма.
Ризикнули усім, що залишилося
Ця ферма вважається невеликою — вона знаходиться просто у дворі приватного будинку. Фермі трохи більше року, і з’явилася вона цілком випадково. До повномасштабного вторгнення Юлія Герасименко, кандидатка медичних наук, працювала в ХНМУ, її чоловік Микола був власником невеликого СТО і розводити равликів вони не планували зовсім — навіть не куштували їх ніколи. Але навесні 2022 року бізнесу в Миколи Герасименка не стало — в СТО влучила ракета.
“Я ще працювала, тому ми якось виживали. Незадовго до війни ми придбали приватний будинок, і навесні 2022 року я вперше у житті посадила огород. Завдяки йому я того року не з’їхала з глузду, бо був постійний контакт із землею”, — розповіла Юлія KHARKIV Today.
Саме тоді в неї виникла ідея започаткувати якийсь аграрний бізнес, але нічого не приходило в голову. Та невдовзі подружжя познайомилося з Сергієм Єншиним, який до війни займався розведенням равликів. Розповіді про равликові ферми так зачарували Юлію та Миколу, що вони поїхали на екскурсію до одного з таких господарств на Полтавщину, а як повернулися, то вирішили — розводитимуть равликів у Харкові. Але була проблема — стартовий капітал. Харківським підприємцям ані тоді, ані зараз грошей в кредит під посильний відсоток не видає жоден банк.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підприємцям з Харкова стало важче шукати роботу і клієнтів
“Ми ризикнули всім, що залишилось — продали автівку, і це був наш стартовий капітал, але його вистачило на місяць-півтора, будівельні матеріали дуже дорогі”, — згадує власниця ферми.
1 січня 2023 року почали будувати ферму, а у березні придбали перші 60 кг равликів. Попри досвід Сергія та завзяття усіх трьох співвласників, перший сезон вийшов не дуже вдалим — не увесь урожай вдалося зберегти, а ті равлики, що врешті виросли, були не такими великими, як годиться. Інша проблема, з якою стикнулися равлиководи, — низька обізнаність про цей продукт. Люди просто не знали, що равлика можно їсти і не знали, як це робити, згадують фермери. Тож почали запрошувати до себе на екскурсії, і справа потроху пішла.
Хочуть впроваджувати равликову кухню
Харківська ферма досить нетипова для України, адже майже 100% українських свійських равликів ідуть на експорт до країн ЄС. Власники ферми GE_Ravlik планують розвивати культуру поїдання равлика в Україні і, передусім, у Харкові. Зараз у кількох закладах регулярно проходять дегустації, з екоферми до ресторанів надходять вже готові страви, зокрема, делікатесна ікра, що схожа на маленькі перлинки, мариновані равлики, паштети та ескарго — французька закуска.
“Я сама дуже люблю страви з равликів. Ескарго — це клопітка робота, ми його готуємо лише коли є гості. Але паштет із равликового м’яса можна їсти кожного дня — дуже зручно для бутербродів. Так само і салат з маринованими равликами”, — каже Юлія Герасименко.
Середземноморський малий равлик відрізняється від дикого виноградного, якого часто можна зустріти в українських садах. Дикий теж їстівний, але не такий смачний, адже він падальщик і харчується далеко не завжди чимось апетитним. Свійський равлик їсть спеціальні суміші на основі борошна і різних рослини, тому їхнє м’ясо ніжніше.
Цього року підприємцям вдалося отримати грант за програмою “Власна справа”, вони придбали якісніше холодильне обладнання та побудували теплицю. Як й інші підприємства, ферма потерпає від блекаутів, взимку равлики зберігаються в холодильниках, і цього року вже були втрати через тривалі знеструмлення. Борються з цією проблемою як і інші бізнеси — за допомогою генераторів. Переносити ферму до іншого місця власники не планують.
“Ми хочемо потроху впроваджувати равликову кухню в регіоні”, — каже Юлія.