Городи та дачі буквально врятували мільйони сімей від голоду в неясні 90-ті
Дев’яності роки були надзвичайно важким періодом для більшості людей на пострадянському просторі. Розпад СРСР спричинив цілий комплекс серйозних проблем.
Розрив господарських зв’язків між республіками спричинив колапс виробництва та товарний дефіцит. У магазинах було порожньо, якість товарів різко впала. Для розширення раціону люди кинулися на дачі та зайнялися городами. “Телеграф” вирішив розповісти читачам, як це було.
Люди масово кинулися освоювати дачні та присадибні ділянки, садити овочі, картоплю, розводити курей та іншого свійського птаха. Городництво та дрібне фермерство стали для багатьох сімей шляхом виживання. Працювали на грядках усією родиною від зорі до зорі.
На дачах проводили весь вільний час — копали, садили, доглядали посадки, збирали врожай. Консервували, заморожували, робили запаси на зиму. Нерідко дачні врожаї навіть частково продавали, щоби підробити. На ці гроші купували цукор та борошно. Міські жителі заздрили тим, хто мав дачі і хоч якісь запаси з городу.
Дачі, городи та особисті підсобні господарства стали справжнім порятунком для мільйонів людей в умовах товарного дефіциту та зубожіння населення.
Раніше “Телеграф” розповів, навіщо в СРСР вигадали рибний день.