Для цього доведеться побудувати спеціальний апарат
Американське Національне управління з аеронавтики та досліджень космосу (НАСА) готується до виведення з орбіти Міжнародної космічної станції (МКС). Для проведення цієї процедури була обрана компанія SpaceX Ілона Маска.
Між НАСА та SpaceX було укладено відповідний контракт, пише ВВС. Згідно з ним, вартість робіт складе близько 850 млн доларів.
Компанія має побудувати спеціальний апарат, який має зіштовхнути 430-тонну орбітальну платформу в Тихий океан. Це має статися після закінчення терміну експлуатації МКС після 2030 року.
“Вибір американського апарату для спуску Міжнародної космічної станції допоможе НАСА та його міжнародним партнерам забезпечити безпечний та відповідальний перехід на низьку навколоземну орбіту після закінчення експлуатації станції. Крім того, ці плани співвідносяться з можливими напрямками комерційної космічної діяльності та дозволяють не переривати використання навколоземного простору”, — заявив директор НАСА з космічних операцій Кен Бауерсокс.
До укладання договору зі SpaceX НАСА опрацьовувало різні види утилізації станції. Розглядалася можливість її розібрати з подальшим використанням деталей, що ще не застаріли в космічній станції наступного покоління, так само як і передача МКС якомусь комерційному концерну для подальшої експлуатації та обслуговування. Всі ці варіанти відрізняють висока трудомісткість і ціна, так само як і юридичні складнощі, пов’язані з тим, хто і якою частиною станції володіє.
Ні НАСА, ні SpaceX не розкривають подробиць конструкції “буксира”, покликаного звести МКС з орбіти, але очевидно, що йому знадобиться значна тяга, щоб безпечно спрямувати 400-тонну станцію в атмосферу в потрібному місці і в потрібний час. Велика маса та розміри станції (приблизно з футбольне поле) означають, що деякі конструкції та компоненти МКС зможуть пережити нагрівання при вході в атмосферу та дістатися поверхні Землі.
Диспетчери слідкуватимуть за поступовим природним зниженням орбіти МКС (за рахунок тертя у земній атмосфері, а також впливу гравітаційних збурень та сонячної радіації). А після повернення останнього екіпажу дадуть команду “буксиру” виконати маневр з остаточного зведення станції з орбіти.
Космічні апарати, що відпрацювали свій термін, направляють у віддалену ділянку в Тихому океані, відому як “Океанічний полюс недоступності” або “Точка Немо”, названу на честь героя книг Жюля Верна “20 000 льє під водою” і “Таємничий острів”. Цей цвинтар космічних кораблів знаходиться на відстані більш ніж 2500 км від найближчої ділянки суші.
НАСА сподівається, що на той час, коли МКС кане в глибинах океану, низка приватних консорціумів уже почнуть запускати власні комерційні космічні станції. Тоді увага національних космічних агентств перейде на проєкт зі створення станції Gateway, яка обертатиметься навколо Місяця.
Що відомо про МКС
Перші елементи космічної станції були запущені в 1998 році, повноцінна експлуатація з постійною присутністю людей на борту почалася на два роки пізніше. МКС здійснює оберт навколо Землі кожні 90 хвилин, рухаючись на висоті трохи більше 400 км. За чверть століття на її борту було проведено тисячі наукових експериментів, які мали на меті як дослідження процесів старіння людського організму, так і розробку нових типів матеріалів.
Проєкт МКС очолюють США та Росія, допоміжну роль відіграють Євросоюз, Канада та Японія. Західні партнери погодились фінансувати станцію до 2030 року. Росія заявила, що її участь у проєкт триватиме як мінімум до 2028 року.
Інженери вважають, що МКС поки що як і раніше надійна, але плани щодо її утилізації необхідно розробити вже зараз. Якщо надати станцію самій собі, то в якийсь момент вона сама впаде назад на Землю, що потенційно може обернутися великою бідою, якщо це станеться у густо населеній місцевості.
Нагадаємо, раніше “Телеграф” писав про те, що на місяці можуть побудувати залізницю, що левітує. Постійна колонія на Місяці потребуватиме розвиненої транспортної системи для перевезення видобутих на місці копалин.