В Україні на ринку праці виникла незвичайна ситуація: у деяких секторах існує дефіцит працівників, що призводить до того, що на одну вакансію припадає два кандидати. Роботодавці вимушені значно підвищувати зарплати, а загальний ріст склав більше 22%, з високими темпами зростання до понад 40% у деяких галузях. Редакція ОBOZ.UA розповідає про причини змін на ринку праці і надає інформацію про зарплати українців.
Зарплати швидко зростають: хто і скільки заробляє?
У першому кварталі 2024 року українці у середньому заробляли 18,9 тис. грн, що на 22,5% більше, ніж у першому кварталі 2023 року, за даними Держстату. Таке ріст зарплат значно перевершує темпи інфляції минулого року (5,1%) і темпи відновлення економіки.
Два роки тому середня зарплата в Україні становила 14,6 тис. грн. За цей період зарплати зросли на 29,3%, а кумулятивна інфляція склала 31,6%. Це означає, що українці з середніми доходами фактично можуть придбати менше, ніж до початку повномасштабної війни. Однак таке стрімке зростання доходів було важко передбачити.
“Реальні доходи населення помітно зростають, підживлені зниженням безробіття та підвищенням зарплат. Вищі доходи сприяють поліпшенню споживчих настроїв, стимулюють попит на кредитування. Водночас зростання добробуту забезпечує низьке боргове навантаження населення загалом”, – пояснюють у НБУ.
У другому кварталі 2022 року середня зарплата в Україні зазнала спаду після початку повномасштабної війни. Проте вже у третьому кварталі того ж року вона відновилася до рівня 14,6 тис. грн, який був до конфлікту. На графіку видно, що у четвертому кварталі через річні премії та бонуси середня зарплата значно підвищується, що є типовим статистичним явищем.
Якщо тенденція минулого року повториться, то в 2024 році середня зарплата українців може досягти приблизно 23 тис. грн. Основна причина цього підвищення – дефіцит на ринку праці, що підтверджується статистикою зарплат у таких галузях, як обслуговування, водний транспорт та будівництво, де спостерігається найбільше зростання.
Найбільше (44,1%) зросли зарплати у сфері тимчасового розміщення і організації харчування (готельно-ресторанний бізнес, HoReCa (поняття, що використовується операторами й учасниками ринків громадського харчування та готельного господарства на позначення т.зв. індустрії гостинності)). Згідно з даними work.ua, у першому кварталі 2024-го в цій галузі в середньому за тиждень відкривали до 4,8 тис. вакансій та розміщали до 4,8 тис. резюме.
Співвідношення один до одного означає, що більшість роботодавців мають складнощі з пошуком необхідних співробітників. Це часто пов’язано з тим, що деякі вакансії потребують кількох працівників, а також з тим, що українці час від часу розміщають резюме для оцінки ринку праці і не негайно міняють роботу. Таке співвідношення змушує роботодавців конкурувати за співробітників шляхом підвищення зарплат.
З початком квітня дефіцит кадрів у секторі значно загострився. У травні на одного співробітника припадало майже дві вакансії, що вказує на критичний дефіцит персоналу. За цей місяць відкривали 5,7 тис. вакансій і розміщали 3,1 тис. резюме. Тепер працівники цієї галузі мають більше можливостей вибирати місце роботи серед ресторанів та готелів.
Олена Булах, голова Асоціації ресторанів та готелів Дніпра, у своєму коментарі для редакції ділиться наступними висловлюваннями:
“Шукати персонал стало втричі важче. Багато жінок виїхали за кордон, а чоловіки – захищають країну в складі ЗСУ. “Ті, хто залишився, часто хочуть неаргументовані зарплати. Люди мають відпрацьовувати свою зарплату…Персонал шукати стало дуже важко. Ті, що знаходяться, не мають досвіду та одразу хочуть собі зарплати такі, як до великої війни заробляли ті, хто вже має високий рівень кваліфікації”.
Голова профільної асоціації зазначає, що персонал активно шукають у закладах професійної освіти. Кваліфіковані працівники стають одним з найцінніших ресурсів, і в умовах дефіциту їх доводиться оплачувати вище.
Зарплати в готельно-ресторанному бізнесі зросли до 15 тис. грн. Два роки тому, у першому кварталі 2022 року, вони становили лише 10,5 тис. грн. Однак, навіть з таким значним зростанням, середня зарплата в сфері HoReCa залишається невисокою. Частково це пояснюється тим, що в закладах харчування часто офіційно виплачується лише мінімальна зарплата, а решта суми отримують у конвертах.
Будівництво зайняло друге місце за темпами зростання зарплат. У середньому за рік зарплати в цій галузі зросли на 44%, але вони все ще середньо становлять лише 14,5 тис. грн.
У будівництві дефіцит кадрів став одним із найбільших викликів. На будівельних майданчиках традиційно було більше вакансій, призначених для чоловіків. Мобілізація призвела до того, що компанії часто втрачали цілі бригади.Один із забудовників з Києва, який попросив залишити його ім’я невідомим, висловив скаргу:
“У нас ТЦК виходив на чергування на в’їзд на об’єкт. Їм що треба? У них свій план, який мають виконувати. Ми не проти, мобілізація має бути, звісно. Але хіба вони не розуміють, що коли ось так приходять на один конкретний об’єкт і виривають бригади, це ж зупинка роботи, простій. Це хіба комусь на користь?”.
Будівництво для відновлення зруйнованих об’єктів розвивається найактивнішими темпами, проте це потребує кардинальних змін для успішного виконання завдань. Підвищення зарплат само по собі не вирішить цю проблему.
Галузь “водний транспорт” посіла третє місце за темпами зростання зарплат. У середньому українці в цій галузі заробляють на 42% більше за рік, що становить близько 26 тис. грн. У першому кварталі 2022 року до великої війни середня зарплата в цій галузі складала 12,6 тис. грн.
Ще одне викликання полягає в великій кількості людей без роботи
За спільним звітом міністерств економіки та фінансів, в Україні робоча сила скоротилась на 12%, що становить 2,1 мільйона осіб, і це без урахування мобілізованих працівників. Майже половина наявної робочої сили в країні є неактивною — ці люди не працюють і не шукають роботу, тоді як майже три чверті роботодавців відчувають брак кадрів.
“Ситуація ускладнюється довоєнною проблемою України – швидким старінням і скороченням населення. За прогнозами, біженці, що повертаються, збільшать чисельність робочої сили до 16,0-16,4 мільйона осіб у 2026 році, що все ще на 0,9-1,3 мільйона менше, ніж довоєнний рекорд у 17,3 мільйона осіб у 2021 році. Це підтверджує необхідність залучення більшої кількості робочої сили, стимулювання повернення біженців та збільшення участі робочої сили, особливо серед жінок, для підтримки економічного відновлення”, – йдеться у звіті.
Отже, в умовах надзвичайного дефіциту кадрів в Україні половина працездатного населення не займається пошуками роботи. Значна частина цих людей фактично працює, але без офіційного оформлення. Звіт Національного банку України вказує, що це спричиняє посилену конкуренцію між бізнесами за привертанням працівників, що є одним із факторів зростання середніх зарплат та доходів населення загалом.
Опитування Міністерства економіки показало, що більшість роботодавців вважають, що основна причина дефіциту кадрів полягає в мобілізації:
- мобілізацію – 67%;
- еміграцію за кордон – 54%;
- низьку зарплату – 36%;
- внутрішню міграцію – 21%.
Третина роботодавців вважають, що співпраця з агентствами з працевлаштування може допомогти вирішити проблему дефіциту кадрів. Ще 31% вважають, що підвищення заробітної плати є важливим кроком у цьому напрямку. Крім того, компанії вбачають, що дефіцит кадрів становить більшу проблему, ніж загроза безпеці:
- 58% – неможливість знайти кваліфікованих працівників;
- 42% – нестача фінансування;
- 40% – безпека бізнесу;
- 25% – конкуренція;
- 24% – ланцюги поставок.
Ситуація на ринку праці буде складною навіть після закінчення повномасштабної війни. Прогнозується, що дефіцит кадрів може ще зростати, досягаючи приблизно 4 мільйонів осіб. Для вирішення цієї проблеми щорічно буде необхідно або повертати значну кількість українців назад, або залучати близько 300 тисяч мігрантів, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень.
Читайте також: