Вибори стали центральною темою – очікується, що цього року голосуватиме близько половини населення світу. Частина виборів уже відбулася, проте попереду ще народовиявлення у низці країн Європейського союзу та в США. Україні є з чого робити висновки уже зараз. Зокрема, про це говорили на щорічній міжнародній конференції “Гроші в політиці”, що відбулася в Молдові.
Виборчі технології стрімко змінюються та розвиваються. Ще кілька років тому мало хто обговорював використання політиками штучного інтелекту (ШІ). Зараз же все навпаки. З одного боку, ШІ значно здешевлює рекламні кампанії та потенційно може знизити поріг входу в політику.
З іншого боку, можливості штучного інтелекту широко використовуються для поширення дезінформації. Часто її спонсорують такі країни, як росія. Міжнародні організації та активісти намагаються напрацювати стратегії протидії цьому, і українські колеги не мають виключати себе з цього процесу. Щонайменше через те, що проросійські наративи вже ширяться соціальними мережами з використанням згенерованих зображень. Але і після завершення війни Росія намагатиметься втручатися в українські вибори. Якщо це ігнорувати зараз, потім може бути запізно.
Реклама:
Відсутність виборів та повномасштабна війна не означають, що політики перестали проводити рекламні кампанії, а партії зупинили свою діяльність. Активізувалися представники забороненої проросійської партії ОПЗЖ. Фігуранти Реєстру зрадників Вадим Столар та Юрій Бойко витрачають десятки тисяч гривень на рекламу в соціальних мережах через сторінки благодійного фонду та громадської організації.
Цього року партії також нарешті подали фінансові звіти за період 2020-2023 років та продовжуватимуть робити це щоквартально. Вже зараз у партійних звітах можна знайти цікаві деталі. Так, наприклад, за даними Руху ЧЕСНО, одна із донорок партії київського мера УДАР, ймовірно, повʼязана з компанією, що виграє мільйонні тендери на відбудову зруйнованих будинків у столиці.
Цікава ситуація виникла і з державним фінансуванням партій. “Слуга народу” за останні чотири роки віддала сотні мільйонів гривень із бюджету компанії, яка була створена за місяць до підписання контракту і закрилась одразу після його закінчення. “Європейська солідарність” значну частину свого фінансування переказала на рахунки ГО “Справа громад” як поворотну допомогу. Натомість партії “Голос” призупинили фінансування рішенням НАЗК через недостовірні дані у звітах.
Варто зазначити, що саме державне фінансування є важливою складовою незалежності партій від олігархів. Проте зараз зареєстровано одразу кілька законопроєктів та петицій про зупинку фінансування на час воєнного стану. Зважаючи на суспільний запит, партіям варто розглянути можливість відмови від його частини та залишити кошти в бюджеті. Як зазначала лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська, це може бути найкращим виходом із ситуації.
Все наведене вище – лише частини повної політичної картини сьогодення. Звісно, обсяг коштів партій неможливо порівняти з довоєнним, проте їхня діяльність не зупинилась. Забезпечити її чесність та прозорість можуть активне громадянське суспільство та сильні антикорупційні інституції, а також ті політсили, які готові до чесної гри.
Минулого року, обʼєднавши зусилля, вдалося відновити партійне звітування. Згодом запрацював сервіс PolitData на сайті НАЗК, що значно полегшило процес подачі звітів та роботи з ними. Рух ЧЕСНО також продовжує підтримку інструмента “Золото партій”, де можна знайти всю інформацію про партійні кошти у зручному форматі. Активістам, журналістам та усім охочим залишається лише використовувати це та не залишати українські партії поза своєю увагою.
Вікторія Максимова
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.