Після майже двох з половиною років з початку вторгнення в Україну і того ж часу дії санкцій Росія не впала, а її економіка навіть показує зростання. Багато в чому цей розвиток є штучним, оскільки він ґрунтується на колосальних державних вливаннях у сферу ВПК, проте країна-агресорка продовжує отримувати кошти, у тому числі від напівлегальної торгівлі нафтою, для продовження війни проти нашої країни. “Апостроф” розбирався, яким є запас міцності у РФ і що здатно підірвати її економіку.
Економіка Росії, незважаючи на санкції, продовжує зростати. За підсумками 2023 року ВВП країни-агресорки збільшився на 3,6%, а у першому півріччі 2024-го – на 5,4% у річному вимірі.
Якщо в перший рік великої війни на Заході, та й в Україні, економічний крах Росії вважали практично неминучим, на другий рік – цілком ймовірним, то на третій у нього вірять лише запеклі оптимісти.
Благополуччя РФ багато в чому залежить від нафтогазових доходів, а вони останнім часом знову ж таки, незважаючи на санкції, зростають. За даними Reuters, у першому півріччі 2024 року доходи Росії від продажу нафти та газу збільшилися більш ніж на 40% у річному обчисленні. Сталося це завдяки зростанню світових цін на нафту та послабленню рубля.
Втім, девальвація рубля також виявилася незначною, і його обвал, незважаючи на прогнози, не відбувся.
Також було ліквідовано дефіцит бензину та інших нафтопродуктів, що був викликаний, зокрема, вдалими атаками українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи. Не сталося і “хлібних бунтів” через недовгі перебої з продовольством у деяких російських регіонах.
“Перегрів” чи криза?
Але чи все так чудово і безхмарно в російській економіці?
Не зовсім. Багато економістів, а також деякі російські чиновники, у тому числі глава “Сбербанку” Герман Греф і керівниця Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна, попереджають про небезпеку “перегріву” економіки РФ, який може проявитися в прискореному зростанні цін і, як наслідок, значному зниженні рівня життя російських громадян.
Крім того, експерти Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП), який є близьким до влади РФ, вважають, що у другій половині 2024 року російська економіка може зіткнутися з “тихою кризою”, пов’язаною з невиплатами за кредитами багатьма позичальниками.
Однак це, безумовно, все одно не повноцінна економічна криза, якій би, напевно, пораділи в Україні, та й не тільки в ній.
“Запас міцності у російської економіки досить великий. При цьому про запас міцності можна говорити тоді, коли настає криза, і країна може протриматися у стані кризи півроку, рік, два. Але російська економіка не в кризі, – сказав у розмові з “Апострофом” “аналітик аналітичного центру “Об’єднана Україна” Олексій Кущ. – У другому півріччі 2024 року очікується невелике уповільнення, але за підсумками року, думаю, російська економіка на 3,5-4% зросте”.
Проте, як було зазначено вище, все далеко не так безхмарно в економіці Росії.
“Загалом російська економіка страждає – це факт, але вона підтримується державними витратами на війну, в першу чергу, на військово-промисловий комплекс, а також на виплати дурних грошей великій кількості військових, які воюють проти нас. Ці величезні витрати підтримують економіку”, – розповідає у коментарі виданню засновник інвестиційної групи “Універ” Тарас Козак.
За його словами, введені проти РФ санкції, на жаль, призвели не до тих результатів, які від них чекали. Зокрема, це стосується санкцій щодо обмеження ціни російської нафти.
“Головна причина, ймовірно, у тому, що санкції вводилися поступово, дуже повільно, і російська економіка мала достатньо часу, щоб до них пристосуватися, – пояснює експерт. – Друге – це те, що санкції навчилися обходити через треті країни. Ми бачимо, що Середня Азія, Грузія, Вірменія, Туреччина в рази наростили імпорт з Європи – зрозуміло, що це транзит до Росії”.
До краху ще далеко
Але як довго зможе у такому стані протриматись країна-агресорка?
“В умовах тих санкцій, які є, вони будуть триматися довго, тому що російська економіка більшою мірою – це ринкова економіка, а ринкова економіка дуже добре адаптується до різноманітних шоків, тим більше, що російський бізнес, так би мовити, непогано натренований і (світовою кризою) 2008 року, і ковідом, і падінням цін на нафту після анексії Криму, – сказав у коментарі “Апострофу” експерт CASE Україна Володимир Дубровський – Тому, на превеликий жаль для нас, дуже важко очікувати, що якимись санкціями її можна буде повністю завалити”.
“Чи впаде російська економіка у 2024 чи 2025 році? Точно ні. Запас на цей час у них точно є”, – додає Тарас Козак.
За словами економіста, колишнього члена Ради Національного банку України (НБУ) Віталія Шапрана, зараз у російській економіці спостерігається ефект зростання ВВП під впливом державних витрат, у тому числі у сфері ВПК.
“Сплеск штучної інвестиційної активності в будівництві, в обробній промисловості в сегменті імпортозаміщення дає певний ефект пожвавлення. Але можна очікувати, що цей ефект почне слабшати вже в третьому кварталі 2024 року. З цим погоджується і російський центральний банк, який має прогнози щодо уповільнення зростання вже до кінця року”, – сказав експерт “Апострофу”.
Він додав, що згадана державна інвестиційна активність є майже класичним кейнсіанським рецептом виходу з економічної кризи, у якого, втім, теж є свої обмеження.
“Для фінансування великих державних видатків держава повинна мати відповідні резерви або можливість запозичувати кошти. Але канал запозичень для Росії перекритий. КНР, Іран, КНДР та Куба – це не ті кредитори, які можуть забезпечити інвестиційні апетити агресора. А резерви російського уряду також мають свою межу”, – підсумував економіст.
Все складно
Таким чином, ми можемо констатувати, що, незважаючи на те, що економіка Росії поступово деградує, відбувається це досить повільно, і в такому стані вона зможе сяк-так проіснувати досить довго.
Проте повинні ж бути способи, які дозволять завдати більш відчутної шкоди країні-агресорці?
На думку Віталія Шапрана, ефективним способом підірвати економіку РФ було б максимально конфіскувати її активи, які зараз заморожені на Заході.
“Чим швидше вдасться заморозити і конфіскувати російські резерви, тим менша ймовірність того, що уряд країни-агресорки зможе й надалі використовувати кейнсіанський рецепт для пожвавлення економічної активності”, – переконаний він.
За словами Тараса Козака, якби Захід вніс РФ до “чорного” списку FATF (міжнародної організації, яка займається протидією відмиванню злочинних доходів та фінансуванню тероризму), про що Україна просить мало не з першого дня війни, це завдало б дуже сильного удару по російській економіці. “Але, схоже, Захід може постраждати від цього більше, ніж Росія”, – пояснив експерт.
Крім цього, значних збитків економіці Росії могли б завдати санкції щодо “Росатому”. Однак і тут не все так просто, оскільки в багатьох країнах світу, зокрема в Європі, використовуються російські технології на АЕС.
Зовнішньополітичний та зовнішньоекономічний чинники справді відіграють дуже важливу роль у справі упокорення Росії.
Як зазначив Олексій Кущ, на відміну від часів СРСР, зараз значно зросла економічна та геополітична роль Китаю, Індії та інших країн, що розвиваються. Адже саме ці країни допомагають РФ оминати західні санкції (зрозуміло, і собі на користь).
“Тому те, що реально могло б спровокувати кризу в Росії, – це блокада з боку Глобального Півдня – з боку Індії, Китаю, Туреччини та інших країн. Тоді б це спричинило в Росії системну внутрішню економічну кризу”, – говорить Кущ.
Неекономічні “санкції”
Однак, як не дивно, найефективніші засоби впливу на економіку країни-агресорки знаходяться поза сферою економіки.
За словами Тараса Козака, найкращою західною “санкцією”, здатною значно підірвати економіку РФ, став би дозвіл союзників бити їхньою зброєю в глибину російської території: “Йдеться про нафтопереробку та портову інфраструктуру в Балтійському та Чорному морях, які є для Росії основними воротами для експорту енергоносіїв” .
Ну, а найкраще діяти комплексними методами.
“Насправді, в Росії найбільш вразлива не економіка, а сформований неформальний механізм вертикалі влади, на якому все тримається, – говорить Володимир Дубровський. – І цей хребет справді є вразливим, і його можна перебити. Зробити це можна було б комбінацією по-справжньому “вбивчих” санкцій – таких, як повне позбавлення Росії ренти від експорту нафти, не зменшуючи при цьому її поставок на світовий ринок, та військових невдач РФ в Україні, для чого потрібно більше зброї для нас” .