Журналістам проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, на передових позиціях у зоні бойових дій вдалось потрапити на нічне чергування ППО ЗСУ і зафіксувати збиття дронів-камікадзе Shahed. Також військові поділилися секретами, як збивають безпілотники без використання прожекторів чи лазерів.
Південь України, Херсонська область. На одному із секторів, першої лінії оборони, разом із артилерією та піхотою працюють і підрозділи ППО. Їх завдання – не пропустити російські літаючі об’єкти з лівого на правий берег Дніпра. Одні з найрезультативніших – бійці 38-го зенітно-ракетного полку імені генерал-хорунжого Юрія Тютюнника.
Ми збиваємо багато, але хотілося б більше
«Задачі нам ставлять різні. Одна із них – це прикриття інфраструктурних об’єктів. Тільки ми не базуємося біля самих інфраструктурних об’єктів, ми стоїмо на так званому «горлечку», на вході. Ми намагаємося якомога менше пропустити на мирну територію всього, що летить – «Шахеди, ракети, розвідувальні БПЛА. Ми збиваємо багато, але хотілося б більше», – розповів Крим.Реалії командир батареї 38-го зенітно-ракетного полку «Січ».
ППО-шники зазначають, що «Шахеди» вдосконалюються. У них стало значно більше цифрових компонентів і, цілком імовірно, що безпілотником росіяни вже можуть керувати в режимі реального часу, чого не було раніше.
Добре, що ця яма утворилась десь у полі тут, на передньому краю, а не там, де будинки, де живуть люди
«Січ» на Херсонщині давно. Він із побратимами брав участь ще у звільненні правобережжя. На своєму рахунку мають збиті та підбиті Су-24, Су-25, Су-27, Су-34. Та найбільше роботи саме по ірано-російських Shahed 136 («Герань-2»), за тиждень приземляють від кількох штук до двох десятків апаратів, в залежності від інтенсивності запусків.
«Отак виглядає те, що від нього лишається. Конкретно цей «Шахед», ми збили кілька днів тому, трохи ганялися за ним хлопці. Він був напханий досить великою кількістю вибухівки, тому що вирва від вибуху була завглибшки у зріст людини. Але як бачите, ми впорались, слава Богу. Добре, що ця яма утворилась десь у полі тут, на передньому краю, а не там, де будинки, де живуть люди», – показуючи уламки збитого безпілотника, розповів «Січ».
До 2014-го «Січ» був айтішником та бізнесменом, потім потрапив до АТО. Після демобілізації у 15-му зайнявся творчістю.
«Я продюсер співачки NAVKA, пісню «Танці, татанці» ви, мабуть, чули. До речі, ще коли якраз почався COVID-19, не було чим зайнятися, і ми реалізували дуже крутий проєкт. Ми протягом 13 тижнів літа зняли 13 кліпів на народну музику і на народні пісні. Це був дуже великий проєкт і називався «Україна в піснях», – зазначив «Січ».
Вночі «Шахеда» видно значно гірше і вночі люди більш втомлені
Основна робота в українських ППО-шників починається з настанням темряви. Тому, як тільки сонце сховалось, висуваємось до бойових розрахунків.
«Я думаю, тут логіка дуже проста, все розвивається шляхом найменшого спротиву. Вночі «Шахеда» видно значно гірше і вночі люди більш втомлені. Також це мова і про цинізм ворога, адже вночі люди не хочуть йти в укриття і, відповідно, жертви від уражень значно більші. Тому, користуючись нагодою, хочу сказати нашим співгромадянам – не ігноруйте ракетні небезпеки, ховайтеся», – наголосив, під’їжджаючи до бойових розрахунків «Січ».
Взагалі перші пуски – було складнувато, але зараз – як склянку води випити
Перший розрахунок, з яким ми познайомились – це троє бійців Вадим, Микола, та Олександр. За три місяці роботи, ці хлопці збили сім «Шахедів». Результат військові показують завдяки американському переносному зенітно-ракетному комплексу 80-х років FIM-92 Stinger, який дооснащений тепловізійним прицілом Thermion.
«Труба одноразова, один постріл – одна ціль, тоді тепловізор знімаємо і ставимо на іншу трубу. Перший мій «Шахед» йшов на висоті 1000 метрів і на дальності 1500 метрів, але все склалось добре, і ми поцілили в нього. Взагалі перші пуски – було складнувато, але зараз – як склянку води випити», – розповів боєць 38-го зенітно-ракетного полку «Пікассо», показуючи ПЗРК, з яким полює на безпілотники противника.
Поки у небі чисто, у повній темряві вирушаємо на сусідню позицію. Тут нас зустрічає боєць із позивним «Професор». Цей розрахунок також має результативні збиття, а на їхньому озброєнні – радянський ПЗРК «Ігла» та турецький кулемет Canik M2 QCB. Стежити ж за повітряною обстановкою допомагає планшет та спеціальне програмне забезпечення «Віраж», інтерфейс якого показувати не можна. Завдяки цій програмі, бійці можуть передбачати напрямок повітряних цілей та заздалегідь висуватися на їх перехоплення.
«Зараз можемо навіть порахувати й побачити, що на правобережжі Херсонської області перебуває не менше 15-ти російських розвідувальних БПЛА. І це тільки ті, що бачить та ідентифікує радар. Також ми можемо на неї клацнути – і нам одразу програма показує, що це за ціль, її напрямок, швидкість, і пропонує точку зустрічі», – продемонстрував на планшеті боєць 38-го зенітно-ракетного полку «Професор».
Перше, що він бачить на моніторі, це стрілку, яка вказує, в який бік треба повернути, підняти чи опустити зброю
Як кажуть бійці, завдяки встановленим тепловізорам і програмному забезпеченню, підсвічувати прожектором чи лазерною указкою ціль вже теж не потрібно – це минуле століття. Програмний комплекс Skylock надає навіднику всю необхідну інформацію.
«От приміром у наш сектор заходить повітряна ціль, відстань 6 км 200 м, відносна висота 425 м. Дивіться, як система допомагає працювати навіднику – перше, що він бачить на моніторі, це стрілку, яка вказує, в який бік треба повернути, підняти чи опустити зброю. Коли ціль опиняється у полі зору – вона позначається кружечком. Коли ж об’єкт буде у зоні досяжності, навіднику залишиться лише прицілитися і відкрити вогонь», – пояснив «Професор».
Росіяни стали хитрішими і постійно змінюють напрямок руху безпілотників
Поки інформації про запуск «Шахедів» немає, висуваємось на зустріч до зенітників, групи «Кобра». Ці бійці працюють із радянською 23-міліметровою зенітною установкою ЗУ-23-2. Хлопці нещодавно служать у ППО, тому похизуватися результативністю поки що не можуть.
Дрони-камікадзе з’явилися в небі ближче до півночі і атмосфера очікування стала напруженішою. Бійці ще раз перевірили готовність зброї і крім моніторингу повітряного простору у програмі «Віраж» почали шукати цілі, покладаючись ще й на власний слух та тепловізори.
«На даний момент з лівого берега заходять дві групи «Шахедів», рухаються курсом на Кривий Ріг. Але росіяни стали хитрішими і постійно змінюють напрямок руху безпілотників, відхиляються то лівіше, то правіше, або взагалі можуть нарізати кола», – слідкуючи за повітряним простором, сказав боєць 38-го зенітно-ракетного полку «Кобра».
За лічені хвилини, після перетину «Шахедами» Дніпра, ми побачили, як сусідні розрахунки розпочали роботу по безпілотниках. Як тільки БПЛА входили в 10 кілометрову зону, розрахунок переходив у повну бойову готовність і був готовий кожної секунди відкрити вогонь.
«Швидкість 180-200 км/год, висота 750, азимут 40. Він має проходити у цій точці. Береш приціл не посередині, а праворуч і нижче, ось приблизно у цій точці», – оперативно «Кобра» інструктував навідника перед зустріччю із «Шахедами».
Ціль обстріляна, але не вражена
Неочікувано для розрахунку, один із безпілотників, пройшовши повз сектор не в зоні ураження, розвернувся і почав летіти просто на нас. Бійці оперативно розвернули автомобіль, перемістились і відкрили вогонь на ураження.
«Переміщуйся, розвертай стволи! Давай чергу коротеньку! Вогонь! Давай ще! Давай-давай! Давай-давай-давай! «Січ» – я «Кобра». Мінус-мінус, по якому працювали – мінус. Ціль обстріляна, але не вражена», – давав команди та одразу ж прозвітував у радіостанцію боєць «Кобра».
У ніч нашого чергування, лише у нашому квадраті було зафіксовано 9 «Шахедів», чотири з них ми візуально бачили, як збили. Загалом, за час великої війни Росія запустила по Україні понад п’ять з половиною тисяч таких безпілотників. За словами українських військових, частка збитих коливається від 100 до 70 відсотків.