Жан Беленюк йде за медаллю на третій Олімпіаді поспіль
З 5 по 11 серпня у Парижі пройде борцівський турнір Олімпіади-2024. Турнір постійно триматиме в “тонусі” наших уболівальників, виступи українців заплановані щодня. А особливу увагу привернуть змагання 7-8 серпня, коли у вагових категоріях до 67 та 87 кг у греко-римській боротьбі, відповідно, боротимуться Парвіз Насібов та Жан Беленюк.
“Телеграф” представляє збірну України з боротьби, де виключно титуловані спортсмени. У команді — чемпіони Європи, призери та чемпіони світу, олімпійські призери та чемпіон Ігор у Токіо-2020 Беленюк.
Жертва суддівського свавілля
Лідером та головним героєм нашої збірної, безумовно, є Жан Беленеюк. Борець, який постраждав від потворного суддівства на Іграх у Ріо-2016, зумів знайти в собі сили і через п’ять років, у Токіо знову дійти фіналу і таки виграти золоту медаль. Здавалося, це була гарна точка у кар’єрі атлета, який на той момент уже був депутатом Верховної ради. Але… Спорт не відпускав Беленюка, який продовжив здобувати медалі й у новому олімпійському циклі. І наразі він готується підкорювати третю олімпійську вершину тепер вже у Парижі.
Пік кар’єри Беленюка припав на 2015-2021 роки, коли спортсмен виграв два “золоти” чемпіонату світу, три — чемпіонати Європи та Олімпіаду в Токіо. Однією з небагатьох і дуже прикрою невдачею тих років став програш у фіналі Ігор у Ріо. При тому, що українець наче й не програв, але… став жертвою суддівського свавілля. У фіналі Беленюк нібито програв росіянину Давіту Чакветадзе, але насправді в суперечку за золоту медаль втрутився грузинський арбітр Темо Казарашвілі, який судив на користь етнічного грузина, який виступав у складі збірної Росії. Тоді, до речі, арбітр зі скандалом залишив Ріо. Щоправда, офіційною причиною стала робота Казарашвілі на чвертьфінальному поєдинку Олімпіади між пуерториканцем Франкліном Гомесом та борцем з Узбекистану Іхтієром Наврузовим.
Беленюк же повернувся на Олімпіаду через три роки на коні. Ставши олімпійським чемпіоном і, тим самим, переможцем усіх найпрестижніших змагань у світі боротьби.
Минуло три роки і до нової Олімпіади він підходить із скромним багажем у новому циклі, як для олімпійського чемпіона. 2023-го він виграв бронзу чемпіонату світу, а 2024-го — бронзу чемпіонату Європи. Втім, величезний досвід Беленюка, безперечно, допоможе йому і в Парижі.
Піднятися на новий щабель
Спортсменами з олімпійською історією є також Парвіз Насібов та Ірина Коляденко. Три роки тому в Ріо Насібов сенсаційно завоював срібло, при тому, що ні до цього, ні після цього не вигравав нагород чемпіонату світу. А вже після Ігор у Токіо виграв дві медалі чемпіонату Європи – бронзові – у 2023 та 2024 роках. Спортсмен, який народився в селі Мунгали в Акстафінському районі, на півночі Азербайджану, у 6 років з батьками переїхав до Миколаєва і наступного ранку після Ігор у Токіо “прокинувся знаменитим”. Зараз борцю 25 років та Ігри у Парижі явно не вінець кар’єри. Але зробити їх такими, що запам’ятовуються, хоча б на даний момент, Парвіз, звичайно ж, постарається.
Зрештою, бронзовим призером Токіє-2020 є Ірина Коляденко. Спортсменка з Ірпеня (Київської обл.) давно “закрила” всі питання з чемпіонатом Європи, який тричі вигравала. А ось на світовій першості завойовувала “тільки” срібло та бронзу. Ну і бронза Ігор – почесний результат, але не оптимальний. Ірина — ровесниця Насібова і також знаходиться в розквіті сил. І, як і Насібов, спробує “закрити” питання з олімпійським “золотом” у найближчі три з половиною тижні.
Вийти на новий рівень
Загалом у нашій команді немає жодного спортсмена без титулів. Якщо Беленюк, Насібов та Коляденко вже олімпійські чемпіон та призери, то решта, як мінімум, призери європейських та світових першостей. А Ігри в Парижі стануть для кожного з них чудовою нагодою вийти на новий рівень.
Так, Оксана Лівач та Тетяна Сова – чемпіонки Європи серед дорослих, а Аліна Грушіна – дворазова чемпіонка Європи та призер чемпіонату світу U-23. Не відстають від жіночої частини колективу й чоловіки-вільники. Василь Михайлов є чемпіоном Європи та багаторазовим призером ЧС, Олександр Хоцянівський – бронзовий призер чемпіонату світу та Європи, а Мураз Мчедлідзе – призер чемпіонатів світу та Європи у віковій категорії U-23.
Додаткові ліцензії як нагорода за боротьбу з агресором
Президент Асоціації спортивної боротьби України Юрій Копитко напередодні Ігор розповідає не лише про підготовку спортсменів до змагань, а й про безперервну роботу, яка ведеться з лютого 2022 року, щоб не допустити представників країни-агресора на Олімпіаду.
“З перших днів повномасштабного вторгнення ми ведемо активну діяльність, відстежуємо всі злочини росіян у спортивній площині, показуємо світу зруйновані спортивні майданчики, понівечену інфраструктуру. Вся команда Асоціації працює над тим, щоб викрити справжню особу агресора і довести, що “нейтральних” рос. Ми стежимо за їхніми соцмережами, публічним простором… Усі їхні титуловані спортсмени беруть участь у парадах разом із загарбниками, деякі відвідують окуповані території, змагаються на турнірах присвячених російським загарбникам… На даний момент команда Асоціації має вже цілу базу з висловлюваннями, що підтримують загарбницьку війну Путіна.
Ми фіксуємо подібні моменти та відправляємо до UWW (Міжнародного союзу боротьби) та Міжнародного Олімпійського комітету. У цьому нам постійно допомагають Національний Олімпійський Комітет на чолі з Вадимом Гутцайтом та Міністерство молоді та спорту та в.о. міністра Матвій Бідний. Я вдячний усім за співпрацю, адже разом нам удалося досягти мети – прибрати росіян з олімпійського борцівського килима”.
Також керівник української асоціації розкрив справжні причини відмови від участі в олімпійському турнірі росіян: “Я завжди був переконаний, що правда на нашому боці, світова спільнота не сліпа і МОК відреагував як і належить. У результаті нашої роботи всі перші номери та майже всі другі номери російської збірної з боротьби були не допущені на Олімпійські Ігри, оскільки не відповідали вимогам нейтральності. А ті, які могли поїхати, не мали шансів на медалі. претендентів на медалі не було.
А відмова росіян від участі у борцівському турнірі Ігор, у підсумку, зіграла на руку нашим спортсменам: “Внаслідок того, що представники країни терориста випали з Олімпіади, відбувся перерозподіл квот і ми отримали дві додаткові ліцензії у жіночій боротьбі і три — у вільній”.
***
До старту головного борцівського турніру чотириріччя залишилося менше трьох тижнів. У нас досвідчена та титулована команда. І, звичайно, всі ми мріємо, щоб у французькій столиці прозвучав гімн України. Віримо та сподіваємося, що так і буде.