Імпортний струм може гарантувати життя без блекауту, але є нюанси
В Україні більшає споживачів, які готові купувати дорогу імпортну електроенергію навіть за захмарними цінами. З 11 липня на імпортну електрику перейшли торговельний і бізнесовий центр “Гулівер”. За інформацією “Телеграфу”, можливість такого підключення вивчають інші ТРЦ та як мінімум декілька котеджних містечок поблизу Києва.
“Телеграф” з’ясував, хто може замовити “світло з Європи”, скільки це коштує та чи дійсно можна жити без відключень навіть в умовах дефіциту.
Експерт енергоринку і голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко каже “Телеграфу”, що імпорт електроенергії можливий навіть для окремо взятої багатоповерхівки, однак є технічні нюанси. Та й платити доведеться вже не за тарифом для населення — 4,32 грн за кіловат, а в декілька разів дорожче.
— Та багатьох це не лякає, бо електрика з генератора коштує ще дорожче, — каже він.
Тариф “для багатих”
В Україні ще з часів минулих масових перебоїв з електроенергією 2022-2023 рр. існувала норма, за якою промислові підприємства, що використовують не менш як 50% імпортного струму, можуть розраховувати на “роботу без блекаутів”. Тобто, такі споживачі не потрапляють у графіки відключень електрики.
У травні цього року Кабмін змінив умови. Відтепер, щоб підприємство не відключали, потрібно вже не 50%, а 80% імпортної електроенергії у структурі споживання. На етапі внесення змін в урядову постанову такі новації жорстко критикували великі промисловці. Скаржилися, що тепер їм доведеться купувати ще більше дорогої електрики з Європи, що, відповідно, вдарить по собівартості продукції.
Та несподівано імпортною електрикою зацікавилися порівняно невеликі споживачі, які нічого не виробляють, але, як виявилося, готові платити за безперебійне світло втридорога.
Вже згадані ТЦ та бізнес-центр “Гулівер” замовляє струм напряму́ з Європи — зі Словаччини, Польщі, Румунії та Угорщини. В компанії зазначили, що вартість імпортної електроенергії постійно змінюється, але в середньому тариф перевищує розцінки на українську електрику на 25%.
В “Гулівері” стверджують, що перейшли на імпортний струм, щоб полегшити навантаження на українську енергосистему. Та, звісно, є й власний інтерес. Тепер центр може розраховувати, що його не будуть відключати від електроенергії, тож не треба буде ніяких генераторів і систем альтернативного живлення.
Як розказав “Телеграфу” високопосадовець одного з профільних міністерств, можливість закупівлі імпортної електроенергії зараз розглядають одразу в декількох котеджних містечках у передмісті столиці, зокрема, на Вишгородському та Обухівському напрямках.
— В одному з таких містечок живу я сам. Нас відключають дуже жорстко, більше, аніж мешканців села, у якому розташоване містечко. Люди по 15-17 годин на добу не вимикають генератори. Тож керівництво кооперативу вивчає можливість заведення імпортного струму. Нехай навіть будемо платити дорожче, зате можна буде жити без відключень, — каже чиновник.
За словами Попенка, електроенергія в Європі зараз здорожчала через спеку. У часи пікових навантажень ціна може сягати й 900 євро за мегават. Та в середньому, як каже аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук, цінник на європейських струм — 150 євро за мегават проти 110 євро в Україні. З урахуванням доставки, розподілу й передачі тариф на імпортну електроенергію складе приблизно 13-13,5 гривень за кіловат, підрахував Олег Попенко.
Це вище за українські тарифи для бізнесу і тим більше для населення — вони становлять 9 гривень і 4,42 гривні за кіловат відповідно.
— Але, наприклад, жителі котеджних містечок, що зараз рятуються генераторами, платять за “генераторний струм” ще дорожче — кіловат там обходиться по 20-30 гривень залежно від моделі техніки. Тож небідні українці погодяться платити по завищеному тарифу, аби лише мати електрику без відключень та графіків, — каже Попенко.
Як отримати електроенергію з Європи
Юрій Корольчук пояснив “Телеграфу”: замовити електрику з Європи в теорії можуть і торгівельний центр, і котеджне містечко, і навіть великий житловий комплекс.
— Для цього треба оформити документи про ведення господарської діяльності — це все реально зробити. Ще одна важлива умова — наявність власної лінії, а от вона вже є не у всіх, — каже Корольчук.
Законодавчо можливість не-відключень електроенергії за умови споживання не менш аніж 80% імпортного струму прописана лише для комерційних споживачів. Але котеджне містечко чи ЖК можуть відповідати цим вимогам, якщо, скажімо, відкриють невелику теплицю.
Попенко підтверджує — треба мати власну лінію й трансформатор. У багатьох великих котеджних містечок, торговельних об’єктів і навіть житлових комплексів вони є. Можна створити таку інфраструктуру з нуля, хоча це дуже дорого.
— Тільки трансформаторна станція обійдеться приблизно в 10 млн гривень, — зазначив Попенко.
В компанії “Закарпаттяенергозбут” (працює під ТМ Tolk) стверджують, що достатньо мати хоча б можливість обмежувати субспоживачів (тобто, споживачів, що підключені на одну лінію з вами). Імпортувати ж електрику можна напряму з Європи, а можна й через українських трейдерів. Перший варіант дозволяє не переплачувати посередникам, але він підійде не всім.
— Треба отримати ліцензію на імпорт електроенергії. До того ж доведеться замовляти досить великі об’єми, — пояснив Попенко.
Таких вимог нема, якщо купувати імпортну електрику через трейдера. Імпортери формують пул споживачів, і вже під них закуповують струм у Європі.
Пропозиції таких “пакетів” уже з’явилися. Трейдери рекламують їх як “можливість жити й працювати без відключень електроенергії”. Під умови для замовлення імпорту підходить, наприклад, компанія “Закарпаттяенергозбут”.
Олег Попенко прогнозує, що подібних пропозицій по імпортній електроенергії буде ставати все більше. Ба більше, це може призвести до появи нових схем на енергоринку.
– На наших очах народжується нова схема — споживача будуть “садити” на ніби-то імпортну електроенергію за високими тарифами, але з обіцянками, що не буде відключень. А яка та електроенергія буде насправді — імпортна чи українська — ніхто не знає. По факту, може сформуватися пул споживачів, які будуть платити за нашу ж мережеву електроенергію у кілька разів дорожче діючих тарифів, і їх не будуть відключати. А от інших споживачів при цьому можуть відключати ще жорсткіше, — припустив Олег Попенко.
Чи дійсно імпортне світло “не гасне”?
Попри те, що згідно з законодавством, споживачів, які використовують не менш як 80% імпортної електроенергії, не повинні відключати, можуть бути певні нюанси, каже експерт Юрій Корольчук.
— Як не крути, можливості енергосистеми не безкрайні. Якщо в системі проблеми з розподілом, є пошкодження на лінії чи в системі передачі, то може так статися, що просто технічно не буде можливості подати струм навіть “недоторканим” споживачам, — пояснює експерт.
Також, за його словами, таких споживачів все одно можуть відключати у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Наприклад, коли доведеться обирати, дати світло котеджному містечку чи лікарні або іншому об’єкту критичної інфраструктури.
Але в цілому у споживачів імпортної електрики буде куди менше проблем з відключеннями, аніж у решти українців. Щоправда, платити за таке життя без блекаутів доведеться за “космічними” тарифами.
Та економіст Олексій Кущ вважає: окрім грошей, є ще один важливий фактор — соціальний.
— Весь імпорт електроенергії має викуповувати державний трейдер і передавати на соціальні потреби, щоб у таку спеку в людей було світло. Адже це реальний соціоцид чи енергомор. Скільки людей похилого віку в Україні не переживе спеку? На Позняках [спальний район] у Києві дають світло на пару годин у день. Не працюють ліфти, на верхніх поверхах нема води. Спека під 40 градусів. Чому всі мовчать? Де уряд? Чому підключають за схемами імпорту “Гулівер”, а не купують імпортну електроенергію для населення? Можливо, тому, що за цією схемою можна знімати з великого покупця на 30% більше від ринкової ціни, — питає Кущ.
Він іронізує: “Погано в країні “Гуліверів” бути ліліпутом на Позняках”.
Тож питання справедливого розподілу електроенергії та каст недоторканих споживачів, яких “ніколи не відключають”, в Україні, схоже, виходить на новий рівень. При цьому не зникла і загроза нових обстрілів енергооб’єктів з боку Росії.