Суддя ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Аріна Літвінова, яка, як встановили «Схеми», у 2002-му році отримала громадянство Росії, подала на розгляд до Вищої ради правосуддя заяву про відставку. Це питання стоїть у порядку денному на 23 липня на сайті ВРП. Доповідачем у цій справі є членкиня Вищої ради правосуддя Тетяна Бондаренко.
Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в разі задоволення заяви судді про відставку, вона буде отримувати щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 50 відсотків винагороди судді.
Раніше у розслідуванні «Схем» ( проєкт Радіо Свобода) йшлося про те, що суддя Літвінова отримала російське громадянство у липні 2002 року в місті Єкатеринбург, про що свідчить витяг із автоматизованої системи «Роспаспорт». На той момент вона вже три роки працювала у Вищому арбітражному суді України. Сама Літвінова заперечила наявність громадянства Російської Федерації, назвавши інформацію журналістів «провокацією».
Згодом Літвінова поскаржилася до Офісу генерального прокурора і Вищої ради правосуддя на журналіста «Схем» (Радіо Свобода) Георгія Шабаєва – заявила про «втручання в її діяльність як судді».
«Вважаю, що такі дії журналіста є втручанням у судову діяльність, яка супроводжується гучними обвинувальними заявами з метою нанесення репутаційних втрат судді й підриву авторитету судової влади. Відтак, шляхом висування непідтверджених обвинувачень і вчинення дій із дискредитації судді Літвінової A.B., журналістом створюються загроза незалежності судової гілки влади», – зазначила Літвінова в повідомленні до ОГП та ВРП.
Суддя наполягає, що метою репортажу було, в тому числі, «унеможливлення проходження кваліфікаційного оцінювання» і формування в українського суспільства «негативної думки» про неї та суддів Окружного адміністративного суду Києва в цілому.
Розглянувши скаргу Літвінової, Вища рада правосуддя у висновку від 23 травня зазначила, що повідомлені суддею обставини «не створюють реальних ризиків для судді під час здійснення правосуддя, а тому не містять ознак, які б викликали потребу у вжитті заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, не можуть розцінюватися як здійснення впливу чи тиску на суддю з метою перешкодити виконанню нею професійних обовʼязків, спонукання до ухвалення певного судового рішення».
«Враховуючи наведене, відсутні підстави для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінової Аріни Володимирівни», – резюмували у ВРП.
Як виявили журналісти, відповідно до витягу з «Роспаспорту» за грудень 2022 року, Аріна Літвінова стала громадянкою РФ 22 липня 2002 року, а сам паспорт безпосередньо був виданий 24 липня. Причина набуття громадянства – заміна паспорта громадянина СРСР.
У витоках із баз даних жителів Єкатеринбурга за 2008 рік «Схеми» знайшли інформацію про громадянку РФ Аріну Літвінову з такою ж датою народження, як в української судді, із зазначенням даних її російського паспорту. Там же зазначене її місце реєстрації в Єкатеринбурзі, яке збігається із вказаним у витягу з системи «Роспаспорт», де також є її фотографія.
Відповідно до порталу «Госуслуги», який надає інформацію щодо чинності документів, станом на квітень 2024 року російський паспорт на ім’я Аріни Літвінової значиться серед недійсних, оскільки вона не замінила його на новий по досягненню 45-річчя у 2022 році. Але неотримання нових документів не означає втрату російського громадянства – порядок офіційного виходу із нього, відповідно до федерального закону Росії «Про громадянство РФ» передбачає окрему процедуру зі зверненням до органів російської влади.
На сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів журналісти знайшли анкету судді Літвінової, яку вона заповнювала у 2018 році, коли проходила кваліфікаційне оцінювання. На запитання, чи має вона громадянство іншої держави, Літвінова відповіла: «Ні».
На запитання «Схем» про російське громадянство Аріна Літвінова коротко відповіла: «Це якась провокація» і поклала слухавку. На подальші телефонні дзвінки й повідомлення суддя не відповіла. Після публікації розслідування Аріна Літвінова надіслала до редакції листа, в якому вказала, що «зазначена інформація не відповідає дійсності, висвітлена в упередженому ставленні з метою створення репутаційних втрат, не підтверджена жодними офіційними документами».
13 грудня 2022 року Верховна Рада проголосувала за ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва, а вже ввечері того ж дня президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон. Утім, відповідно до положень Конституції, ліквідація суду, де працює суддя, не є підставою для звільнення цього судді. Тому всі 51 суддя ОАСК, серед яких Аріна Літвінова, продовжують отримувати суддівську винагороду. Відповідно до декларації судді за 2023 рік, коли вона не здійснювала правосуддя, Літвінова отримала 1 мільйон 629 тисяч гривень заробітної плати.
Загалом, станом на листопад 2023 року, згідно з даними «Главкому», суддям ліквідованого ОАСК нарахували 65,3 мільйона гривень винагороди (з податками).
Подальшу долю суддів ОАСК має вирішити Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Її члени мають провести оцінювання суддів ОАСК на відповідність займаній посаді, а згодом видати рекомендацію щодо призначення або в новоутворений Київський міський окружний адміністративний суд, або в інший суд першої інстанції.